sop

Сайт не оновлюється, тож текст офіційного документу може бути застарілим. Безплатна база офіційних документів завжди в АКТУАЛЬНОМУ СТАНІ за новою адресою esop.mcfr.ua

Інструкція із запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу
Додати у Вибране

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Держнаглядохоронпраці України
від 26.10.2004 р. № 236

Інструкція із запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу

НПАОП 10.0-5.09-04

До пунктів 3.6.11-3.6.21
Правил безпеки у вугільних шахтах

1. Загальнi положення

1. Загальнi положення

1.1. У шахтах, що розробляють пласти, небезпечнi за вибухами пилу, повиннi застосовуватися такi заходи щодо запобiгання й локалiзацiї вибухiв вугiльного пилу:

а) при сланцевому пиловибухозахистi для запобiгання вибухам провадиться побiлка й осланцювання гiрничих виробок, а для локалiзацiї вибухiв повиннi встановлюватися сланцевi заслони й автоматичнi системи;

б) при гiдропиловибухозахистi для запобiгання вибухам пилу повиннi застосовуватися: побiлка, обмивання гiрничих виробок (мокре прибирання пилу), зв’язування вiдкладеного пилу гiгроскопiчними змочувально-зв’язувальними сумiшами, а також за допомогою безперервно дiючих туманоутворюючих завiс. Для локалiзацiї вибухiв повиннi встановлюватися водянi заслони та автоматичнi системи;

в) при комбiнованому пиловибухозахистi повиннi застосовуватися способи й засоби запобiгання й локалiзацiї вибухiв пилу, заснованi на використаннi як води, так й iнертного пилу. За цих умов параметри застосовуваних способiв i засобiв повиннi залишатися такими самими, як i при окремому їх використаннi.

1.2. Параметри способiв i засобiв пиловибухозахисту гiрничих виробок повиннi встановлюватися вiдповiдно до нижньої межi вибуховостi вiдкладеного вугiльного пилу (δвiдкл.), а при сланцевому пиловибухозахистi — i нормою осланцювання (N).

1.3. Нижнi межi вибуховостi й норми осланцювання повиннi визначатися в лабораторiї МакНДІ для вугiлля розроблюваних шахтопластiв iз виходом летких речовин менше як 15% (крiм антрацитiв) щорiчно, для наново введених до експлуатацiї шахтопластiв — перед їх уведенням.

Випробування вугiльного пилу на вибуховiсть проводять протягом 15 днiв i результати направляються шахтi, мiсцевому органу Держнаглядохоронпрацi й ДАРС /ДВГРС/.

1.4. На шахтах, де розробляються пласти вугiлля з виходом летких речовин 15% i бiльше, при змiнi виходу летких речовин Vdaf сфабо вмiсту негорючих речовин Ad фпонад 1% за даними ВТК шахти начальник дiльницi ВТБ повинен проводити коригування нижнiх меж вибуховостi пилу й норм осланцювання (номограма — мал. 1, пункти 1.7, 1.8 цiєї Інструкцiї).

1.5. Якщо вмiст негорючих речовин у пластовiй пробi вугiлля понад 30%, то при визначенi показникiв вибуховостi пилу значення вмiсту негорючих речовин приймається таким, що дорiвнює 30%.

1.6. Нижнi межi вибуховостi пилу й норми осланцювання для проектованих шахт повиннi визначатися в лабораторiї МакНДІ за пробами, що подаються геологорозвiдувальними партiями при розвiдцi родовищ. Допускається тимчасово приймати параметри вибуховостi, установленi для пилу аналогiчних пластiв, розроблюваних прилеглими (що межують) шахтами.

1.7. Норма осланцювання повинна визначатися за фактичним вмiстом негорючих речовин у пластовiй пробi вугiлля й добавцi iнертного пилу за формулою:

N =

Ad ф (100 – Д)

+ Д, %

100

де

N — норма осланцювання, %;

Ad ф— вмiст негорючих речовин, %;

Д — добавка iнертного пилу, %.

1.8. Добавка iнертного пилу повинна визначатися для вугiлля з виходом летких речовин 15% i бiльше за номограмою (мал. 2).

1.9. Перiодичнiсть (Тn) побiлки, осланцювання, обмивання, нанесення змочувально-зв’язувальних сумiшей у всiх гiрничих виробках (за винятком дiльниць з iнтенсивним пиловiдкладенням у вiдкотних виробках) повинна визначатися за формулою:

Тn =

K × KCH4 × δвiдкл.

, дiб,

Pt

де

Тn— перiодичнiсть побiлки, дiб;

К — коефiцiєнт, який характеризує тривалiсть захисної дiї способу, значення якого приймається:

при побiлцi, осланцюваннi й обмиваннi — 1;

при зв’язуваннi пилу змочувально-зв’язувальним розчином — 5;

при зв’язуваннi пилу змочувально-зв’язувальною пастою — 20;

KCH4— коефiцiєнт, що враховує вплив вмiсту метану в атмосферi виробки. Для негазових шахт KCH4повинен прийматися як такий, що дорiвнює 1, а для газових — залежно вiд допустимого вмiсту метану:

СН4% за об’ємом — 0,5 … 0,75 … 1,0 … 1,5 … 2,0

KCH4— 0,75 … 0,6 … 0,5 … 0,35 … 0,25

вiдкл. — нижня межа вибуховостi вугiльного пилу, що вiдклався, г/м3(приймається за номограмою — мал. 1);

Рt— iнтенсивнiсть пиловiдкладення, г/(м3·дiб), приймається (за винятком дiлянок вентиляцiйних штрекiв, прилеглих до лав, довжиною 200 м) за табл. 1.

Таблиця 1

Виробка (дiлянка виробки)

Інтенсивнiсть пиловiдкладення Рt г/(м3·дiб)

1

2

Виробки приствольного двору:

вiдкотного горизонту:

з транспортуванням вугiлля

0,4

без транспортування вугiлля

0,2

вентиляцiйного горизонту

0,4

Основнi (капiтальнI) вiдкотнi та iншi основнi виробки зi свiжим струменем повiтря (крiм конвеєрних):

з транспортуванням вугiлля

0,4

без транспортування вугiлля

0,2

Основнi виробки з вихiдним струменем повiтря

0,4

Горизонтальнi й похилi виробки зi свiжим струменем повiтря поза мiсцями iнтенсивного пиловiдкладення (крiм конвеєрних):

з транспортуванням вугiлля

1,2

без транспортування вугiлля

0,4

Дiлянки вентиляцiйних штрекiв та iнших виробок iз вихiдним струменем, розташованi на вiдстанi понад 200 м вiд очисних вибоїв

1,2

Тупиковi пiдготовчi виробки (окрiм конвеєрних) на вiдстанi понад 50 м вiд вибою

1,2

1.10. Інтенсивнiсть пиловiдкладення у вентиляцiйних штреках довжиною 200 м вiд лав визначається методом збору пилу на металевi та пластмасовi пiдкладки. Пiдкладки кiлькiстю 2-4 шт. повиннi встановлюватися вздовж стiнок виробки на вiдстанi 10 м вiд лави так, щоб їх вiдкритi поверхнi не були екранованi вiд вентиляцiйного струменя елементами крiплення i рiзними предметами.

Пил, зiбраний з пiдкладок, зважується на технiчних вагах. При цьому наважка повинна бути не менше за 2 г.

Інтенсивнiсть пиловiдкладення розраховується за формулою:

Pt = 4,35 ×

b × M

, г/(м3·дiб),

S × F × t

де

Рt— iнтенсивнiсть пиловiдкладення, г/(м3·дiб);

b — ширина виробки за пiдошвою, м;

М — маса осiлого на пiдкладцi пилу, г;

F — сумарна площина пiдкладок, м2;

S — площа поперечного перерiзу виробки у просвiтi, м2;

t — час пиловiдкладення, дiб

Отримане значення iнтенсивностi пиловiдкладення приймається для розрахунку перiодичностi застосування заходiв на дiлянцi штреку, прилеглого до лави, довжиною 50 м; для розрахунку перiодичностi на наступних 150 м штреку iнтенсивнiсть пиловiдкладення приймається вiдповiдно зменшеною в 3,5 рази.

1.11. У мiсцях iнтенсивного пиловiдкладення (крiм вентиляцiйних штрекiв) перiодичнiсть застосування заходiв приймається за табл. 2.

Таблиця 2

Виробка (дiлянка виробки)

Спосiб запобiгання вибуху

Перiодичнiсть виконання робiт

1

2

3

Вантажнi пункти лав на крутих (мiж робочими й вентиляцiйними гезенками), пологих i похилих пластах, вантажнi пункти вуглеспускiв, гезенкiв та скатiв, а також дiлянки вiдкотних штрекiв на протязi не менше як 25 м по обидва боки вiд зазначених мiсць

Обмивання або осланцювання
Зв’язування змочувально-зв’язувальною сумiшшю

Не рiдше одного разу на змiну
Не рiдше одного разу на п’ять змiн

Дiлянки вiдкотних виробок на протязi 25 м по обидва боки вiд перекидачiв, дiлянки вiдкотних штрекiв, похилiв i бремсбергiв на протязi 25 м вiд їх сполук

Обмивання або осланцювання
Зв’язування змочувально-зв’язувальною сумiшшю

Не рiдше одного разу на добу
Не рiдше одного разу на п’ять дiб

Пiдготовчi виробки, що проводяться по вугiллю та по вугiллю й породi, на протязi 50 м вiд їх вибоїв

Обмивання або осланцювання
Зв’язування змочувально-зв’язувальною сумiшшю

Не рiдше одного разу на добу
Не рiдше одного разу на п’ять дiб

Конвеєрнi виробки:

а) пiдошва й елементи конструкцiї конвеєра

Зачищення пiдошви й обмивання
Зачищення пiдошви й осланцювання

Не рiдше одного разу на добу
Те саме

б) боки й покрiвля:

в районi вантажних пунктiв на протязi 25 м вiд них у напрямку вентиляцiйного струменя

Обмивання або осланцювання
Зв’язування змочувально-зв’язувальною сумiшшю

Не рiдше одного разу на змiну
Не рiдше одного разу на п’ять змiн

на рештi дiлянок виробок

Обмивання або осланцювання
Зв’язування змочувально-зв’язувальною сумiшшю

Не рiдше одного разу на мiсяць
Не рiдше одного разу на п’ять мiсяцiв

1.12. Залежно вiд iнтенсивностi пиловiдкладення, гiрничо-геологiчних i гiрничотехнiчних умов, а також впливу пиловибухозахисних заходiв на санiтарно-гiгiєнiчнi умови працi гiрникiв, вибiр рацiональних способiв i засобiв запобiгання i локалiзацiї вибухiв пилу повинен провадитися вiдповiдно до табл. 3.

Пiд час розрахункiв параметрiв заходiв щодо пиловибухозахисту для загальношахтних i групових виробок до облiку приймається найменша нижня межа вибуховостi вугiльного пилу.

1.13. На гiдрошахтах i гiдродiльницях, де виймання вугiлля провадиться не гiдравлiчним способом, повиннi здiйснюватися заходи щодо запобiгання й локалiзацiї вибухiв вугiльного пилу.

У виробках iз самопливним гiдротранспортом за рiшенням спецiальної комiсiї пiд головуванням технiчного директора об’єднання за участю керiвника мiсцевого органа Держнаглядохоронпрацi, технiчного iнспектора працi профспiлки й представника МакНДІ заходи щодо запобiгання й локалiзацiї вибухiв вугiльного пилу можуть не проводитися.

1.14. Вiдповiдальнiсть за якiсне й своєчасне здiйснення заходiв щодо запобiгання й локалiзацiї вибухiв вугiльного пилу повинна покладатися на начальникiв вiдповiдних дiльниць, у вiданнi яких знаходяться виробки, наказом по шахтi.

Начальник дiльницi ВТБ вiдповiдає за стан пилогазового режиму по всiй шахтi i має право у разi виявлення його порушень зупиняти ведення гiрничих робiт.

Таблиця 3

Спосiб, засiб

Виробки

Умови використання

Інтенсивнiсть пиловiдкладення, г/(м3·дiб)

Стiйкiсть вмiщуючих порiд

Температура (t) i вiдносна вологiсть повiтря (φ)

1

2

3

4

5

Осланцювання

Необводненi та без капання виробки

Незалежно вiд iнтенсивностi пиловiдкладення

Незалежно вiд стiйкостi порiд

Незалежно вiд t i φ

Побiлка

Приствольнi подвiр’я, капiтальнi вiдкотнi й вентиляцiйнi виробки, людськi хiдники й камери

до 0,4

Незалежно вiд стiйкостi порiд

При позитивнiй t, незалежно вiд φ

Обмивання

Вентиляцiйнi, вiдкотнi виробки

до 1,2

Незалежно вiд стiйкостi порiд

При позитивнiй t, незалежно вiд φ

Вентиляцiйнi, вiдкотнi й конвеєрнi виробки

1,2 i бiльше

При стiйких нездимних породах

При позитивнiй t i φ забезпеченнi вимог п. 8.2.2 Правил безпеки

Зв’язування змочувально-зв’язувальною сумiшшю

Вiдкотнi, вентиляцiйнi й конвеєрнi виробки

1,2 i бiльше

Незалежно вiд стiйкостi порiд

Незалежно вiд t i φ

Туманоутворюючi завiси

Вентиляцiйнi штреки

2,2 i бiльше

При стiйких, нездимних породах

При позитивнiй t i φ забезпеченнi вимог п. 8.2.2 Правил безпеки

Сланцевi заслони

Виробки, що пiдлягають осланцюванню або побiлцi

-

Незалежно вiд стiйкостi порiд

Незалежно вiд t i φ

Водянi заслони

Уся мережа гiрничих виробок

-

Незалежно вiд стiйкостi порiд

Незалежно вiд t i φ

1.15. Обсяги робiт i виконання пиловибухозахисних заходiв повиннi передбачатися у щомiсячних планах вiдповiдних дiльниць iз видiленням для цiєї мети необхiдної кiлькостi робiтникiв, фонду заробiтної плати, витрат на матерiали й амортизацiю обладнання у встановленому порядку.

2. Сланцевий пиловибухозахист

2. Сланцевий пиловибухозахист

2.1. Осланцюванню повиннi пiдлягати усi поверхнi гiрничих виробок (боки, покрiвля, пiдошва, доступнi мiсця за затяжками). Воно повинно провадитися механiзованим способом або вручну.

2.2. Норма осланцювання для загальношахтних виробок повинна прийматися найбiльшою з установлених для розроблюваних шахтою пластiв вугiлля, а для групових — найбiльшою з установлених для розроблюваних у данiй групi пластiв.

2.3. Витрата iнертного пилу на осланцювання виробки повинна розраховуватися за формулою:

q =

0,001 × N × δвiдкл. × S

, кг/м,

100 – N

де

q — витрата iнертного пилу на осланцювання одного погонного метра, кг/м;

N — норма осланцювання, %;

δвiдкл.— нижня межа вибуховостi вугiльного пилу, г/м3;

S — перерiз виробки, м2.

2.4. Сланцевi заслони повиннi влаштовуватися з ряду встановлюваних пiд покрiвлею впоперек виробок легко перекидуваних полиць з iнертним пилом, ширина яких для жорстких конструкцiй повинна бути у межах 250-500 мм, а для вiльнолежачого настилу — 600-800 мм, або плiвкових безшовних посудин ПБП-1. Вiдстань мiж покрiвлею виробки й верхньою поверхнею iнертного пилу повинна бути у межах 100-300 мм. Вiдстань мiж полицями заслону повинна бути однаковою i не менша за ширину полицi. Довжина сланцевого заслону повинна бути не менше як 20 м. Конструкцiя полиць i плiвкових безшовних посудин ПБП-1, схеми їх встановлення для рiзних видiв крiплення наведенi у додатку 1.

2.5. Призначений для осланцювання гiрничих виробок та використовуваний у сланцевих заслонах iнертний пил повинен мати такi якостi:

а) мiстити не бiльше 1% горючих речовин i не бiльше як 10% вiльного кремнезему, вмiст iнших шкiдливих i отруйних домiшок (миш’яку та iн.) не повинен перевищувати санiтарнi норми;

б) мати здатнiсть легко переходити у завислий стан, утворюючи щiльну хмару пiсля перебування у вологiй атмосферi;

в) мати тонкiсть помелу такою, щоб пил не менше нiж на 99% проходив через сито iз сiткою № 06 i не менше нiж на 50% — через сито iз сiткою № 0071;

г) бути свiтлого кольору, що забезпечує можливiсть вiзуального контролю пиловибухобезпеки гiрничих виробок.

2.6. Фабрики iнертного пилу кожний мiсяць повиннi направляти у МакНДІ пробу пилу для проведення випробувань на придатнiсть її до застосування у шахтах.

2.7. Фабрики повиннi передавати шахтам характеристику кожної партiї iнертного пилу iз зазначенням ситового складу, вмiсту горючих речовин, вiльного кремнезему, отруйних домiшок, а також здатностi до зависання у повiтрi.

2.8. Пiд час надходження на шахту iнертний пил повинен перевiрятися на зависання. Пил вважається непридатним, якщо вiн при стискуваннi у руцi утворює щiльну грудку, що погано розсипається й тоне при короткочасному перемiшуваннi з водою. Непридатний iнертний пил повинен бракуватися.

2.9. На поверхнi шахти iнертний пил повинен зберiгатися у спецiально захищених вiд вологи складах, до яких повинен бути забезпечений зручний пiд’їзд.

2.10. На шахтi повинен бути незнижуваний мiсячний запас iнертного пилу для своєчасного осланцювання гiрничих виробок i замiни його у заслонах.

3. Гiдропиловибухозахист

3. Гiдропиловибухозахист

3.1. Побiлцi повиннi пiдлягати боки й покрiвля виробок iз розрахунку не менше як 0,8 л вапнового розчину на 1 м2 оброблюваної поверхнi. Виробка вважається обробленою, якщо на її боках i покрiвлi немає поверхонь, не покритих розчином. Побiлка гiрничих виробок довжиною понад 200 м повинна провадитися механiзованим способом.

3.2. Обмивання гiрничих виробок повинно провадитися шляхом змивання пилу водою з покрiвлi, бокiв виробки й доступних мiсць за затяжками. Витрата води повинна становити не менше як 1,5 л на 1 м2поверхнi. Як розпилювачi повиннi застосовуватися форсунки, зрошувачi, насадки. Вугiльний дрiбняк i пил, що залишилися пiсля обмивання на ґрунтi виробки, повиннi бути зволоженi так, щоб вмiст зовнiшньої вологи у них був не менше як 12%, i в мiру накопичення вугiльний дрiбняк i пил повиннi прибиратися. Для попередження обводнення виробок у разi обмивання систематично повинно провадитися очищення водостiчних канавок.

3.3. Обмивання виробок у районi вантажних пунктiв повинно провадитися 0,1%-ним водним розчином змочувача. З цiєю метою повиннi бути встановленi дозатори змочувача. Для обмивання розчином змочувача може також застосовуватися ручний зрошувач. Вимога щодо застосування розчину змочувача для обмивання не розповсюджується на буровугiльнi шахти.

3.4. Для зв’язування вiдкладеного вугiльного пилу повиннi використовуватися рiдиннi або пастоподiбнi змочувально-зв’язувальнi сумiшi на основi хлористого кальцiю й змочувача. Концентрацiя хлористого кальцiю i вiдповiдна їй оптимальна концентрацiя змочувача у розчинi повиннi пiдбиратися в залежностi вiд вiдносної вологостi повiтря в оброблюванiй виробцi (табл. 4).

Таблиця 4

Вiдносна вологiсть повiтря, %

Концентрацiя у водному розчинi, %

Щiльнiсть розчину (показання ареометра), кг/л

CaCl2

Змочувача

до 85

35

2

1,34

Понад 85

25

1

1,23

Обробцi змочувально-зв’язувальною сумiшшю повиннi пiдлягати боки й покрiвля виробки, а також доступнi мiсця за затяжками. Пiдошва при цьому зволожується стiкаючою рiдиною. Витрата рiдкої змочувально-зв’язувальної сумiшi повинна бути не менше як 0,5 л/м2, пасти — не менше як 3,0 кг/м2оброблюваної поверхнi. Змочувально-зв’язувальнi сумiшi повиннi наноситися на попередньо обмиту поверхню виробки.

3.5. Не допускається використання способiв запобiгання вибухам вугiльного пилу, заснованих на використаннi води (без змочувально-зв’язувальних сумiшей), на пластах, де вугiльний пил не змочується водою, або захиснi дiї цих способiв не забезпечують вибухобезпечнiсть протягом змiни.

3.6. Для приготування й зберiгання готового розчину хлористого кальцiю на шахтi повинен бути обладнаний спецiальний склад вiдповiдно до проекту, розробленого спецiалiзованою органiзацiєю.

3.7. Неперервне зв’язування вугiльного пилу повинно провадитися за допомогою туманоутворюючих завiс, що влаштовуються розосереджено на прилеглiй до лави дiлянцi вентиляцiйного штреку. Туманоутворювач повинен створити факел туману у виглядi суцiльного конуса, перерiз якого повинен бути сумiрним iз поперечним перерiзом виробки.

Туманоутворюючi завiси повиннi дiяти протягом усiєї змiни, коли провадиться виймання вугiлля.

3.8. Туманоутворювачi в першiй завiсi повиннi розташовуватися залежно вiд швидкостi перемiщення повiтря у виробцi:

при швидкостi понад 2 м/с туманоутворювачi влаштовуються таким чином, щоб їх факели були направленi назустрiч перемiщенню вентиляцiйного струменя;

при швидкостi 2 м/с i менше — в напрямку його перемiщення. У другiй i наступнiй завiсах туманоутворювачi повиннi влаштовуватись так, щоб їх факели були направленi в бiк перемiщення вентиляцiйного струменя.

Вiдстань мiж першою й другою завiсами повинна прийматися залежно вiд швидкостi перемiщення повiтря у виробцi (мал. 3).

Вiдстань кожної наступної завiси, починаючи з третьої, вiд попередньої збiльшується на 25 м. Туманоутворюючi завiси перiодично в мiру посування лави повиннi переноситися. Вiдстань першої завiси вiд лави не повинна перевищувати 20 м. Туманоутворюючi завiси розташовуються у мiсцях, де не встановлена електроапаратура.

3.9. На дiлянцi вентиляцiйного штреку мiж лавою i першою завiсою повинно застосовуватися зв’язування пилу змочувально-зв’язувальними сумiшами або обмивання, а за дiлянкою неперервного зв’язування — обмивання.

3.10. Водянi заслони повиннi влаштовуватися у виглядi ряду встановлюваних пiд покрiвлею впоперек виробки наповнених водою посудин, якi легко перевертаються або розбиваються, ємнiстю не бiльше нiж 80 л кожний або плiвкових безшовних посудин ПБП-1. Кiлькiсть посудин у заслонi повинна бути iз запасом не меншим як 10%.

3.11. Вiдстань мiж покрiвлею виробки i верхньою кромкою посудини повинна бути у межах 100-600 мм. Полицi з посудинами повиннi встановлюватися на однаковiй вiдстанi одна вiд одної по довжинi виробки i не менше нiж через 500 мм. Загальна довжина водяного заслону повинна бути не менше як 30 м. Конструкцiя водяних заслонiв, у т.ч. плiвкових безшовних посудин ПБП-1, наведена у додатку 1.

3.12. При мiнусовiй температурi повiтря у мiсцi установлення заслону для його заливання повинен використовуватися розчин хлористого кальцiю концентрацiєю 5% при температурi до мiнус 7 °С, 10% — при температурi мiнус 7 °С i нижче.

4. Розосередженi водянi або сланцевi заслони

4. Розосередженi водянi або сланцевi заслони

4.1. Вибої пiдготовчих виробок, що проводяться по вугiллю або по вугiллю та породi, повиннi бути захищенi розосередженими водяними або сланцевими заслонами.

4.2. Пiд час захисту пiдготовчих виробок розосередженими водяними або сланцевими заслонами повинно встановлюватися не менше чотирьох рядiв посудин (полиць) або плiвкових безшовних посудин ПБП-1. Перший ряд установлюється не ближче як 25 м i не далi нiж 40 м вiд вибою.

Схема встановлення розосередженого заслону у тупиковiй виробцi наведена на мал. 4.

4.3. Вiдстань мiж першими вiд вибою чотирма рядами посудин (полиць) або плiвкових безшовних посудин ПБП-1 розосередженого заслону у тупикових виробках () повинна прийматися не менше як 5 м, а питома кiлькiсть води (iнертного пилу) у ньому незалежно вiд виходу летких речовин iз вугiлля розроблюваного пласта — не менше як 2,5 кг/м3 об’єму виробки мiж сусiднiми рядами посудин (полиць). При цьому треба додержуватися умови:

5 ≤ l’ ≤

Q

, м,

2,5 × S

де

Q — сумарна кiлькiсть води (iнертного пилу) у посудинах (на полицях) одного ряду заслону, м3;

S — перерiз виробки, м2.

Вiдстань (l) мiж наступними рядами посудин (полиць) або плiвкових безшовних посудин ПБП-1 (починаючи з 5-го) у тупиковiй виробцi повинна бути однаковою i не перевищувати 40 м. Для кожної виробки ця вiдстань повинна прийматися не бiльшою за величину, визначувану з умови:

l ≤

Q

, м,

qp × S

де

qp— мiнiмальна питома кiлькiсть води (iнертного пилу) у заслонi, кг/м3об’єму виробки.

4.4. Мiнiмальна питома кiлькiсть води (iнертного пилу) у розосередженому заслонi (за винятком перших чотирьох рядiв у тупиковiй виробцi за п. 4.3 цiєї Інструкцiї) повинна прийматися залежно вiд виходу летких речовин з вугiлля розроблюваного пласта (табл. 5).

Таблиця 5

Вихiд летких речовин, %

Менше 15

Вiд 15 до 20

Вiд 20 до 25

25 i бiльше

Мiнiмальна питома кiлькiсть води (iнертного пилу) у заслонi, кг/м3

0,20

0,35

0,55

0,75

5. Автоматична система локалiзацiї спалахiв метану та вугiльного пилу

5. Автоматична система локалiзацiї спалахiв метану та вугiльного пилу

5.1. На шахтах, що розроблюють пласти, небезпечнi за вибухами пилу, вибої пiдготовчих виробок, якi проводяться по вугiллю або по вугiллю й породi, а також розподiльнi пункти й iншi мiсця групового розташування електрообладнання в дiльничих виробках повиннi бути захищенi автоматичними системами локалiзацiї спалахiв метану й вугiльного пилу.

Термiни впровадження вказаних систем установлюються Мiнпаливенерго України при узгодженнi з органами Держнаглядохоронпрацi України.

5.2. Автоматична система складається з пристрою подавлення спалахiв (ППС), встановленого на монорейцi, який за допомогою пiдвiсок крiпиться до арочного крiплення, датчика полум’я (ДПК), що захватами також крiпиться до арочного крiплення, блоку сполучення з пускачем (БСП), що встановлюється на пускачi (ПВІ). Пристрiй подавлення вибуху повинен розташовуватися на вiдстанi 10-15 м вiд можливого осередку вибуху, датчик полум’я — на вiдстанi 4-5 м. Варiанти розташування автоматичної системи у дiльничних виробках приведенi на мал. 5.

Для утворення запобiжного середовища пристрiй подавлення спалахiв ППС заряджується вогнегасним порошком, газогенеруючим зарядом та пiропатроном. У разi появи у зонi дiї датчика ДПК спалаху метану формується керуючий сигнал для запалювання пiронатрона газогенеруючого заряду. В наслiдок швидкого згоряння газогенеруючого заряду утворюється велика кiлькiсть газiв, що надходять у контейнер вибухоподавлювача i викидають вогнегасний порошок в осередок запалення. Таким чином в об’ємi виробки на протязi 15 м утворюється iнертне середовище, яке не дозволяє полум’ю поширюватися у виробцi.

5.3. Монтаж, налагодження й обслуговування автоматичної системи повиннi виконуватися згiдно з керiвництвом завода-виготiвника з експлуатацiї автоматичної системи локалiзацiї спалахiв та здiйснюватися особами, призначеними розпорядженням керiвника шахти, й такими, що пройшли навчання у ВАТ «Красный металлист».

Заряджання пристрою подавлення спалахiв газогенеруючим зарядом i пiропатроном допускається виконувати майстровi-пiдривниковi за наряд-путiвкою встановленого зразка й оформленою у встановленому порядку. Запис про видачу вноситься до Книги облiку видачi та повернення ВМ, передбачиної Єдиними правилами безпеки при пiдривних роботах, затвердженими Держгiртехнаглядом України 25.03.92.

5.4. Споряджання пристрою подавлення спалахiв вогнегасним порошком може здiйснюватися як на поверхнi, так i безпосередньо на мiсцi встановлення. Споряджання газогенеруючим зарядом i пiропатроном повинно робитися безпосередньо на мiсцi встановлення.

5.5. Щодня гiрничим майстром дiльницi ВТБ повинен проводитися контроль працездатностi, напруги живлення i стану кола пiропатрона. Інформацiя про працездатнiсть та напругу живлення вiдображується за допомогою двох свiтловодiв на пристрої подавлення спалахiв: «Контроль» i «Робота». Свiтловод «Робота» вiдображує стан датчикiв полум’я: вiн перiодично блимає стiльки разiв, скiльки датчикiв справнi. Свiтловод «Контроль» у випадку обриву кола пiропатрона, вiдсутностi або низькiй напрузi живлення вiд блоку сполучення з пускачем або розрядженнi акумуляторної батареї блоку резервного живлення перiодично тривалий час блимає. При нормальнiй роботi свiтловод «Контроль» не блимає.

5.6. Щотижня проводиться перевiрка орiєнтацiї вiкна фотоприймача датчика полум’я й очищення його вiд пилу й вологи. Щомiсяця повинна проводитися перевiрка цiлiсностi з’єднань у клемному вiдсiку пристрою подавлення спалахiв.

Один раз на рiк повинна проводитися замiна вогнегасного порошку i газогенеруючого заряду. Вилучений газогенеруючий заряд майстром-пiдривником здається на склад ВМ для наступного знищення у встановленому порядку.

5.7. На обслуговування й експлуатацiю автоматизованої системи повинен бути заведений журнал. У цьому журналi повиннi фiксуватися результати профiлактичних i поточних оглядiв, перевiрок, ремонтiв або замiна окремих деталей та вузлiв.

Пiсля замiни газогенеруючого заряду гiрничим майстром або iншою посадовою особою дiльницi й майстром-пiдривником повинен бути зроблений вiдповiдний запис у Наряд-путiвцi.

6. Контроль пиловибухобезпеки гiрничих виробок

6. Контроль пиловибухобезпеки гiрничих виробок

6.1. Контроль пиловибухобезпеки виробок на всьому їх протязi повинен проводитися вiзуально з метою виявлення наявностi неосланцьованих або незв’язаних вiдкладень вугiльного пилу. Осланцьована виробка вважається пиловибухобезпечною, якщо в нiй немає поверхонь, не покритих iнертним пилом.

6.2. Пиловибухобезпека виробок, у яких застосовуються способи попередження вибухiв пилу, заснованi на використаннi води, у разi вiдсутностi видимих вiдкладень сухого незв’язаного вугiльного пилу повинна визначатися методом здування за допомогою пневматичної грушi.

6.3. Здатнiсть до здування вугiльного пилу повинна перевiрятися по боках, покрiвлi та пiдошвi виробки на початку, серединi i в кiнцi дiлянок з iнтенсивним пиловiдкладенням. При цьому на дiлянцi вентиляцiйної виробки довжиною 200 м вiд лави здатнiсть до здування пилу перевiряється бiля вiкна лави, за 25-50 м вiд нього i через 50 м на наступних 150 м, а у виробках iз конвеєрною доставкою вугiлля — за 5-10 м по обидва боки вiд перевантажних пунктiв.

На рештi дiлянок гiрничих виробок шахти здатнiсть до здування пилу повинна перевiрятися у мiсцях її можливого скупчення.

Якщо в результатi огляду на боках, покрiвлi, пiдошвi або на iнших поверхнях виявлено сухий вугiльний пил або пiд дiєю повiтряного струменя пневматичної грушi з’являється помiтна хмара пилу, виробка вважається пиловибухонебезпечною.

6.4. На дiлянках виробок з iнтенсивним пиловiдкладенням додатково перевiряється якiсть зв’язування вiдкладеного на пiдошвi пилу й просипаного дрiбняку шляхом стиснення його у руцi. Зволоженi до потрiбного стану пил та дрiбняк, стисненi у кулак, повиннi утворювати грудку.

6.5. Стан заслонiв контролюється вiзуально. Пiд час огляду перевiряється правильнiсть установлення заслонiв, їх вiдстань вiд об’єкта, що iзолюється, вiдповiднiсть розмiрiв елементiв заслону до таких, що вимагаються, число, справнiсть полиць (посудин), наявнiсть на них (у них) необхiдної кiлькостi iнертного пилу або води, придатнiсть iнертного пилу за злежуванiстю.

6.6. Перевiрка iнертного пилу у заслонi на злежуванiсть провадиться стисненням його у руцi. Злежаний iнертний пил утворює грудку.

6.7. Результати контролю стану заслону вiдмiчаються у наряд-путiвцi гiрничого майстра i в табличцi, закрiпленiй бiля кожного заслону.

6.8. Контроль за виконанням заходiв щодо попередження й локалiзацiї вибухiв вугiльного пилу, а також за станом технiчних засобiв для здiйснення цих заходiв повинен провадитися посадовими особами дiльницi, у чиєму вiданнi знаходяться виробки, загально-шахтними посадовими особами i посадовими особами дiльницi ВТБ.

6.9. Контроль пиловибухобезпеки гiрничих виробок повинен провадитися ДАРС /ДВГРС/ не рiдше одного разу на квартал за планом, розроблюваним разом iз шахтою (додаток 2).

6.10. Контроль здiйснюється працiвниками ДАРС /ДВГРС/ у присутностi представника шахти вiзуально вiдповiдно до вимог пунктiв 6.2-6.7 цiєї Інструкцiї. У випадку, коли в результатi вiзуального огляду виробка визнана вибухобезпечною, на дiлянках iнтенсивного пиловiдкладення у мiсцях, вказаних у п. 6.3 цiєї Інструкцiї, вiдбираються проби пилу для лабораторного аналiзу.

6.11. Контроль пиловибухобезпеки гiрничих виробок, здiйснюваний ДАРС /ДВГРС/, повинен провадитися не ранiше нiж за 5 днiв до виконання чергового пиловибухозахисного заходу за перiодичнiстю його виконання, що дорiвнює 30 добам i бiльше, i за 1-2 днi — за перiодичнiстю меншою як 30 дiб. Результати контролю заносяться до акту-повiдомлення (додаток 3), один екземпляр якого вручається начальнику дiльницi ВТБ, iнший — доставляється у лабораторiю ДАРС /ДВГРС/.

6.12. У виробках iз гiдропиловибухозахистом вiдбiр проб вугiльного пилу й дрiбняку з пiдошви провадиться для лабораторного визначення вмiсту вологи, а в осланцьованих виробках — проб пилу для перевiрки вмiсту негорючих речовин.

В умовах, коли пил i вугiльний дрiбняк на пiдошвi знаходяться у станi шламу, проби на вологу не вiдбирають. При цьому в актi-повiдомленнi роблять запис про причину, за якою не вiдiбранi проби.

6.13. Вiдбiр проб осланцьованого пилу провадиться змiтанням його волосяною щiткою до совка з бокiв i покрiвлi виробки щiльною смугою завширшки 300-500 мм. З пiдошви пил вiдбирається у тому випадку, якщо його можна набрати. Проба вiдбирається одноразовим змiтанням при легкому натисненнi щiткою на шар пилу. Пил, зметений для проби, просiюється на мiсцi через сито iз сiткою № 06 i висипається у банку, яка щiльно закривається кришкою. Маса проби повинна бути не менше як 100 г.

З метою виключення виносу пилу вентиляцiйним струменем пiд час просiвання сито повинно бути споряджено кришкою й пiддоном.

6.14. На кожнiй банцi повинна бути наклеєна етикетка iз зазначенням найменування, номера, мiсця й дати набору пилу. Цi данi повиннi бути також внесенi до акту-повiдомлення ДАРС /ДВГРС/.

Працiвник ДАРС /ДВГРС/ повинен доставити проби з актом-повiдомленням у лабораторiю ДАРС /ДВГРС/ не пiзнiше нiж через 12 годин iз моменту їх вiдбору.

6.15. Аналiз проб на вмiст зовнiшньої вологи та визначення вмiсту негорючих речовин в осланцьованому пилу повиннi виконуватися згiдно з дiючими стандартами. Результати аналiзу проб повиннi бути не пiзнiше нiж через 3 доби з моменту надходження проб до лабораторiї надiсланi шахтi.

6.16. У разi виявлення пиловибухонебезпечного стану виробок вiзуальним способом працiвник ДАРС /ДВГРС/ повинен термiново повiдомити про це головному iнженеровi або гiрничому диспетчеровi шахти та мiсцевий орган Держнаглядохоронпрацi.

6.17. На дiльницi ВТБ повинна вестися Книга контролю стану пилового режиму (додаток 4).

Начальник дiльницi ВТБ шахти результати контролю про пиловибухонебезпечний стан виробок i незадовiльний стан заслонiв у виробках записує до Книги контролю стану пилового режиму i дає вiдповiднi вказiвки начальниковi дiльницi, у вiданнi якого знаходиться виробка. Результати контролю про пиловибухобезпечний стан виробок i задовiльний стан заслонiв до журналу не записуються.

Технiчний директор (головний iнженер) шахти не рiдше одного разу на мiсяць повинен контролювати ведення Книги контролю стану пилового режиму i вносити свої зауваження.

7. Заходи щодо безпеки пiд час виконання робiт iз пиловибухозахисту шахти

7. Заходи щодо безпеки пiд час виконання робiт iз пиловибухозахисту шахти

7.1. Усi роботи, пов’язанi з виконанням заходiв щодо запобiгання й локалiзацiї вибухiв пилу, повиннi провадитися вiдповiдно до дiючих Правил безпеки у вугiльних шахтах та iнструкцiй з охорони працi пiдземних робiтникiв.

7.2. Робiтники, що виконують роботи з побiлки гiрничих виробок, зв’язування пилу, приготування змочувально-зв’язувальної сумiшi та розчинiв для побiлки, повиннi бути забезпеченi непромокальним спецодягом, гумовими чобiтьми, рукавицями i захисними окулярами. Незахищенi одягом дiлянки шкiри повиннi перед початком роботи покриватися (змазуватися) маззю (вазелiном, ланолiном та iн.).

7.3. Завантаження сланцевого заслону iнертним пилом повинно провадитися зi спецiального помоста, влаштовуваного на вагонетцi, у якiй знаходиться iнертний пил. У разi вiдсутностi у виробцi рейкових колiй завантаження полиць заслону повинно провадитися зi спецiального помосту.

7.4. Робiтники, що знаходяться у виробках пiд час виконання робiт з осланцювання або завантаження сланцевих заслонiв, повиннi бути забезпеченi протипиловими респiраторами.

7.5. Пiд час дiї туманоутворюючих завiс у їх зонi забороняється ведення будь-яких робiт.

7.6. У виробках iз вiдкаткою контактними електровозами проведення побiлки, обмивання, зв’язування вугiльного пилу змочувально-зв’язувальними сумiшами, установленню (ремонту) заслонiв допускається тiльки за умови знiмання напруги з контактного проводу.

7.7. Бiлильно-обмивальнi машини повиннi бути забезпеченi звуковою або свiтловою сигналiзацiєю, а дiлянки виробки, де проводиться побiлка (обмивання) машиною, повиннi бути позначенi попереджувальними знаками.

Сланцевi та водянi заслони для горизонтальних i похилих гiрничих виробок

Додаток 1

Сланцевi та водянi заслони для горизонтальних i похилих гiрничих виробок

1. Сланцевi заслони

1. Сланцевi заслони

Полицi жорсткої конструкцiї (мал. 1.1) прийнятi для встановлення у виробках, закрiплених дерев’яним крiпленням i залiзобетонними стояками з шарнiрно-пiдвiсним металевим верхняком. Полицi з вiльнолежачим настилом прийнятi для виробок, закрiплених сталевим арковим i кiльцевим крiпленням, бетонним i блоковим крiпленням перерiзом понад 7 м2.

Основнi розмiри елементiв полицi жорсткої конструкцiї наведенi у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

а

в

h

d1

d0

500

100

200

50

30–40

Залежно вiд довжини полицi

400

80

160

40

300

60

120

40

По боках до полицi можна прибивати дерев’янi бортики висотою не бiльше як 80 мм, якi перешкоджають обсипанню iнертного пилу.

Полиця з вiльнолежачим настилом (мал. 1.2) являє собою раму, що складається з двох брусiв, закрiплених на трапецiєподiбних опорах. Зверху на раму встановлюється вiльнолежачий настил iз дошок. Основнi розмiри елементiв полицi наведенi у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

a

а0

в

в1

h

h0

d0

d

d1

600

300

120

240-300

240

100

12-18

30-50

50

800

400

160

340-400

320

100

12-18

30-50

50

Схеми встановлення полиць сланцевих заслонiв i елементи пiдвiсок для рiзних видiв крiплення наведенi на мал. 1.3-1.6. Полицi з вiльнолежачим настилом допускається завантажувати iнертним пилом, розфасованим у паперовi мiшки, що вкладаються довгим боком уздовж виробки. Пiсля укладання мiшки розрiзають по всьому периметру, за винятком кутiв. Висота виробки у мiсцi встановлення сланцевого заслону визначається з урахуванням дотримання вимог п. 2.2.3 Правил безпеки.

У тих випадках, коли за умовами розмiщення заслону розмiри гiрничої виробки недостатнi, її перерiз повинен бути збiльшений. Для забезпечення нормальної роботи заслону пiдвищення покрiвлi виробки повинно бути плавним. Залежно вiд величини збiльшення висоти виробки, яке вимагається, довжина перехiдних дiлянок вiд одного перерiзу до другого повинна бути такою: по 1 м з кожного боку при пiдвищеннi вiд 251 до 350 мм; по 2 м — при пiдвищеннi вiд 351 до 450 мм; по 2,5 м — при пiдвищеннi вiд 451 до 550 мм; по 3,0 м — при пiдвищеннi вiд 551 до 650 мм i т. iн.

2. Водянi заслони

2. Водянi заслони

Водянi заслони повиннi влаштовуватися з ряду жорстких пластмасових посудин ємнiстю не бiльше як 80 л кожний.

Поперечний перерiз посудини повинен мати форму перевернутої рiвнобедреної трапецiї. При цьому висота посудини повинна бути не менше як 200 i не бiльше нiж 260 мм, а ширина по дну — не менше як 150 i не бiльше нiж 320 мм.

Для зручностi транспортування допускається скiс стiнок посудини не бiльше як 8° до вертикальної площини.

Для зниження iнтенсивностi випарування води посудини водяного заслону допускається покривати вiльнолежачими пластмасовими кришками, що легко скидаються. Конструкцiя кришки повинна дозволяти без її прибирання контролювати рiвень води у посудинi i доливати її.

Посудини повиннi встановлюватися на дерев’яних полицях завширшки 150 мм пiд покрiвлею впоперек виробки. Товщина полицi при цьому приймається залежно вiд кiлькостi розмiщених на нiй посудин (при двох посудинах — 40 мм, при трьох — 50 мм i при чотирьох — 60 мм).

Полицi та прогони пiдтримуються пiдвiсками, що регулюються за висотою, конструкцiя яких забезпечує встановлення посудин у горизонтальному положеннi. Пiдвiска складається з тяги, спецiального болта i стяжної муфти, яка з’єднує їх. Обертання стяжної муфти забезпечує усунення перекосiв посудин i регулювання висоти установлення їх вiд пiдошви виробки при осiданнi чи деформацiї крiплення. Залежно вiд виду крiплення пiдвiски з’єднуються з ним за допомогою хомутiв, спецiальних штирiв або скоб.

Вiдстань мiж пiдвiсками залежно вiд кiлькостi посудин, установлених на однiй полицi, приймається у межах 1800-2400 мм.

Висота виробок у мiсцi встановлення водяного заслону визначається з урахуванням дотримування вимог п. 2.2.3 Правил безпеки.

У випадку збiльшення висоти виробки в мiсцях установлення водяних заслонiв iз метою дотримання промiжкiв, якi вимагаються, довжина перехiдних дiлянок приймається такою самою, як i для сланцевих заслонiв.

При бiльшiй ширинi виробки посудини можна встановлювати у два i бiльше рядiв.

У сумiжних рядах посудини повиннi встановлюватися так, щоб промiжки мiж посудинами одного ряду були перекритi посудинами другого ряду.

При цьому посудинами повинно бути перекрито не менше як 50% ширини виробки (на рiвнi рухомого составу).

Схеми встановлення посудин водяних заслонiв у перерiзi виробок, закрiплених рiзними видами крiплення, i конструкцiя пiдвiсок наведенi на мал. 1.7-1.10.

3. Установлення плiвкових безшовних посудин ПБП-1 у водяних i сланцевих заслонах

3. Установлення плiвкових безшовних посудин ПБП-1 у водяних i сланцевих заслонах

3.1. Основнi технiчнi данi й характеристики

Застосовуваний матерiал: плiвка полiетиленова, технiчна, рукав, 410 Х/0,250×2), вищий ґатунок, ГОСТ 10354–82

Таблиця 1.3

Дiаметр полiетиленового кола

мм

800

Товщина полiетиленової плiвки

мм

0,25

Ширина крiпильного пояса

мм

40

Кiлькiсть крiпильних отворiв

шт.

32

Дiаметр крiпильних отворiв

мм

5

Довжини гнучкого зв’язку

мм

2250

Кiлькiсть опорних каблучок

шт.

8

Дiаметр опорної каблучки

мм

60

Мiсткiсть посудини

дм3

12

Мiсткiсть посудини при застосуваннi води

л

12

Мiсткiсть посудини при застосуваннi iнертного пилу

кг

12

3.2. Стислий опис конструкцiї

Плiвкова безшовна посудина ПБП-1 (мал. 1.11) являє собою еластичне полiетиленове коло 1 дiаметром 800 мм i завтовшки 0,25 мм, по дiаметрi якого на вiдстанi 40 мм є 32 отвору 2 дiаметром 5 мм, розташованi через рiвнi вiдстанi. В отвори просмикнутий гнучкий зв’язок (тасьма, капроновий шнур) 3, постачена вiсьмома опорними каблучками 4. За допомогою опорних каблучок посудина навiшується на двоплечий кронштейн 5, попередньо жорстко закрiплений на верхньому елементi крiплення гiрничої виробки 6.

Передбачається застосування декiлькох варiантiв кронштейнiв. При установленнi заслонiв у виробках, закрiплених металевим крiпленням iз спецiального взаємозамiнного профiлю (далi — СВП) або двотавру, можливо застосування двох варiантiв кронштейнiв:

1-й варiант являє собою хомут iз металевої (Ст. 3) штаби завтовшки 3 мм i завширшки 30 мм, що охоплює при установленнi верхнiй елемент крiплення 1 i який закрiплюється на ньому кронштейном iз рiзьбленням. Кронштейн iз рiзьбленням складається з болта 2 М8×70, до якого приварений вiдрiзок металевого прута 3 дiаметром 8 мм завдовжки 120 мм, плечi якого пiдiгнутi до болта пiд кутом 85°. Болт угвинчений у гайку 4 дiаметром 8 мм, яка приварена до нижньої частини хомута. Конструкцiя хомутiв для спецпрофiлю СВП наведена на мал. 1.12.а, а для двотавру — на мал. 1.12.б, розмiри хомута для рiзноманiтних типорозмiрiв СВП i двотавру наведенi вiдповiдно в таблицях 1.4 i 1.5.

2-й варiант, бiльш простий, являє собою вiдрiзок металевого дроту 1 дiаметром 5-8 мм, що заводиться навколо верхнього елемента крiплення, обгинає його i скручується спецiальним пристосуванням, жорстко закрiплюючи його на верхньому елементi крiплення (мал. 1.13). Довжина «скрутки» складає 50-60 мм (4-5 повних обертiв). Вiдрiзки дроту, що залишилися, вигинаються в рiзнi сторони в поздовжньому перерiзi гiрничої виробки пiд кутом 5° до лiнiї обрiя. Для надiйного закрiплення дротового кронштейна, iз метою винятку ковзання рекомендується застосовувати короткий вiдрiзок дерев’яного обапола 2 необхiдної товщини.

Необхiднi вiдрiзки дроту готуються на поверхнi. Їхнi розмiри для рiзноманiтних типорозмiрiв СВП i двотавра наведенi в таблицi 1.6 i 1.7. Для зручностi при установленнi в шахтi на вiдрiзки проволоки, якi виправленi, бажано завдати мiтки контрастною фарбою 3 по розмiрах, приведених у таблицях. Заведення дроту навколо верхняка провадиться стороною, яка довша. Конструкцiя пристосування для скручування наведена на мал. 1.14.

При дерев’яному крiпленнi гiрничих виробок також можливо застосування двох конструкцiй:

1-й варiант: кронштейн являє собою зварну конструкцiю з двох вiдрiзкiв металевого прута дiаметром 8 мм завдовжки 120 мм, якi зваренi Т-образно (мал. 1. 15. а). Нiжка кронштейна загострена з одного боку, плечi довжиною по 60 мм пiдгiбаються до нiжки, укладаючи з нею кут 85°. Установлення кронштейна провадиться шляхом забивання загостреної нiжки у верхняк крiплення на 60-70 мм таким чином, щоб плечi розташовувалися в поздовжньому перерiзi гiрничої виробки пiд кутом 5° до умовного обрiю;

2-й варiант: наведений на мал. 1.15.б. Його конструкцiя й засiб установлення наведенi ранiше. Довжина вiдрiзкiв металевого дроту дiаметром 5-8 мм залежить вiд дiаметра дерев’яних верхнякiв.

3.3. Усановлення посудин ПБП-1 у заслонi

Установлення посудин ПБП-1 i комплектування ними водяного заслону провадиться в такому порядку.

На прямолiнiйнiй дiлянцi виробки з витриманим перерiзом, у мiсцi, визначеному начальником дiльницi ВТБ та згiдно з вимогами пунктiв 3.6.15, 3.6.16 Правил безпеки, на початку на верхнiх елементах крiплення закрiплюються кронштейни обраної конструкцiї. Особлива увага придiляється розташуванню плечей кронштейнiв, що повиннi розташовуватися пiд кутом 5° до обрiю в поздовжньому перерiзi виробки.

Пiсля установлення кронштейнiв опорнi каблучки, роздiляючи посудину по осi, збираються по чотири i навiшуються на плечi кронштейна: чотири каблучки на одне плече i чотири — на iнше. Встановлена посудина за нижню частину вiдводиться униз, за рахунок чого її краї, стягуючись гнучким зв’язком, утворять горловину.

Наповнення посудини водою до рiвня крiпильних отворiв (12 лiтрiв) провадиться через горловину за допомогою заправного пристрою з клапаном, що не має гострих країв. Заповнена посудина набуває форми сферичної ємностi. Аналогiчно поводяться з усiм комплектом посудин ПБП-1, що складають водяний заслон.

Установлення посудин з iнертним пилом провадиться в такому порядку. Пiсля установлення кронштейнiв на розiслане по пiдошвi виробки плiвкове коло помiщається в необхiднiй кiлькостi iнертний пил (12 кг), пiсля чого опорнi каблучки збираються по чотири iз кожної частини пiвкола i навiшуються на плечi кронштейна.

При встановленнi заслонiв у похилих виробках кронштейни повиннi крiпитися до верхнякiв крiплення таким чином, щоб плечi усiх кронштейнiв, якi служать для пiдвiски посудин, розташовувалися уздовж виробки пiд кутом 5° до умовного обрiю, попереджаючи довiльне зiсковзування опорних каблучок посудини з кронштейна i забезпечуючи можливiсть спрацьовування в будь-яку сторону.

Зазор мiж крiпленням i поверхнею води або iнертним пилом в посудинi ПБП–1 не повинний перевищувати 300 мм, мал. 1.11. Вiдстань мiж посудинами в одному рядi складає 200 мм. Число посудин у ряду коливається в залежностi вiд перерiзу виробки i складає вiд 4 до 8 штук. Вiдстань мiж рядами посудин при щiльностi крiплення 2 рами/м i бiльш складає 1 м, а при щiльностi менше 2 рами/м — дорiвнює кроку крiплення. У сумiжних рядах посудини повиннi розташовуватися, перекриваючи промiжки один одного.

Схема установлення заслонiв iз посудинами ПБП-1 наведена на мал. 1.16.

Довжина заслону повинна прийматися: для водяних — не менше 30 м, для сланцевих — не менше 20 м.

Розосередженi заслони установлюються вiдповiдно до вимог цiєї Інструкцiї — мал. 4, пункти 4. 2-4. 4.

Навантаження на заслон повиннi складати 400 л (кг) полум’ягасника (води або iнертного пилу) на 1 м2 поперечного перерiзу виробки у свiтлi у мiсцi встановлення (вимога п. 3.6.17 Правил безпеки у вугiльних шахтах).

Кiлькiсть посудин у заслонi повинна бути на 10% бiльше розрахункової.

Схеми установлення посудин ПБП-1 у перерiзi виробок, закрiплених рiзноманiтними видами крiплення, i конструкцiя пiдвiсок наведенi на мал. 1.11-1.16.

План перiодичного контролю пиловибухобезпеки гiрничих виробок, вiдбору проб осланцьованого пилу та вугiльного дрiбняка

Додаток 2

УЗГОДЖЕНО

Командир __________ взводу _____________ ВГРЗ

«____»___________ 200__ р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Головний iнженер шахти

«____»___________ 200__ р.

План перiодичного контролю пиловибухобезпеки гiрничих виробок, вiдбору проб осланцьованого пилу та вугiльного дрiбняка

по шахтi ______________________________________________

органiзацiї, до складу якої входить пiдприємство

_____________________________________________________________

на_______ квартал 200__ р.


з/п

Дата проведення контролю, вiдбору проб, вимiрювання

Виробка, дiльниця

Протяжнiсть виробки, м

Мiсце контролю пиловибухобезпеки виробки й вiдбору проби (№ пiкету або вiдстань вiд будь-якої вiдправної точки)

Номер заслону, що контролюється

найменування

код

1

2

3

4

5

6

7

Начальник дiльницi ВТБ ____________________________________________

Акт-повiдомлення перiодичного контролю пиловибухобезпеки гiрничих виробок i вiдбору проб осланцьованого пилу, вугiльного дрiбняка

Додаток 3

Газоаналiтична лабораторiя

____________________________________ взводу

_____________________________________ ВГРЗ

Шахта ____________________________________________

Органiзацiя, до складу якої входить пiдприємство

____________________________________________________

Акт-повiдомлення перiодичного контролю пиловибухобезпеки гiрничих виробок i вiдбору проб осланцьованого пилу, вугiльного дрiбняка


з/п

Найменування виробки

Мiсце контролю пиловибухо-
безпеки i вiдбору проб

Номер i стан заслону

Результати вiзуального контролю пиловибухо-безпеки виробки

Номер проби

Вмiст негорючих речовин в осланцьо-
ваному пилу або вмiст зовнiшньої вологи у вугiльному дрiбняку

Висновки про пиловибухо-
безпеку виробки

1

2

3

4

5

6

7

8

Начальник дiльницi ВТБ ______________________

Представник ВТБ _______________________________

Командир взводу ______________________________

Пробовiдбирач _________________________________

Старший технiк _______________________________

Книга контролю стану пилового режиму

Додаток 4

Органiзацiя, до складу якої входить пiдприємство

___________________________________________________

Шахта __________________________________________

Книга контролю стану пилового режиму

Почата ____________________ 200__ р.

Закiнчена _________________ 200__ р.

Частина 1. Заходи з попередження вибухiв вугiльного пилу

Пласт ________________________________________________________________________

Виробка ____________________________________________________________________

Заходи ______________________________________________________________________

Нижня межа вибуховостi пилу, г/м3____________________________________

Норма осланцювання, % _________________________________________________

Мiсце контролю (номер пiкету або вiдстань вiд сполучення з будь-якою виробкою)

Дата

Висновок про пиловибухо-безпеку виробки

Пiдпис особи, що провадила контроль

Вмiст зовнiшньої вологи у вугiльному дрiбняку й пилу або негорючих речовин в осланцьованому пилу за даними ДАРС /ДВГРС/, %

Зауваження головного iнженера шахти

1

2

3

4

5

6

Частина II. Заслони

Заслон № __________

Виробка _____________________________________________________________

Перерiз ______________ м2

Тип заслону _________________________________________________________

Мiсце встановлення заслону (номер пiкету, вiдстань вiд сполучення з будь-якою виробкою)

_________________________________________________________________________________

Дiльниця, за якою закрiплений заслон ___________________________________

Розрахункова кiлькiсть води або iнертного пилу на заслон ________ л (кг)

Мiсткiсть посудин або полицi _________________ л (кг)

Кiлькiсть посудин або полиць ________________ шт.

Дата

Стан заслону

Пiдпис особи, що провадила огляд заслону

Розпорядження начальника дiльницi ВТБ

Зауваження головного iнженера шахти

встановлення заслону

огляду

1

2

3

4

5

6

Бiля кожного заслону закрiплюється табличка такої форми:

Заслон № _____________

Виробка ______________________________________ Перерiз ___________ м2

Розрахункова кiлькiсть води або iнертного пилу _________ л (кг)

Число посудин або полиць ______ шт.

Мiсткiсть посудини або полицi __________ л (кг)

Дата заливки або завантаження заслону __________________________________

Дата огляду заслону ________________________________________________________

Пiдпис перевiряючого _____________________________________________________

Графiк проведення пиловибухозахисних заходiв по шахтi

Додаток 5 до п. 3.6.19 Правил

Органiзацiя, до складу якої входить пiдприємство

_________________________________________________________

Шахта (ш/у) _________________________________________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Головний iнженер шахти

__________________________
       (пiдпис)

«____»______________ 200__ р.

Графiк проведення пиловибухозахисних заходiв по шахтi

на _____________ квартал _____________ 200__ р.

Частина 1. Заходи iз запобiгання вибухам вугiльного пилу

Мiсце проведення заходiв

Застосовуванi способи пиловибухо-захисту (побiлка, обмивання, зв’язування осiлого пилу, осланцювання та iн.)

Перiодичнiсть застосування (один раз на змiну, добу, мiсяць i т. д.)

Дiлянка, що виконує заходи

Пiдпис начальника дiльницi

Найменуваня виробки

Дiлянка виробки (промiжок мiж пiкетами, вантажо-перевантажу-вальнi пункти, сполучення)

Довжина дiлянки виробки, м

1

2

3

4

5

6

7

Частина II. Заслони

Мiсце встановлення заслону

Номер заслону

Характеристика заслону

Дiльниця, за якою закрiпленi заслони

Дата завантаження або заливки (доливки) заслону

Пiдпис начальника дiльницi

найменування виробки

номер пикету або вiдстань вiд вибою, сполучення з якою-небудь виробкою

довжина заслону, м

число полиць або посудин, шт.

мiсткiсть полицi або посудини, кг (л)

перiодичнiсть завантаження або заливки заслону, дiб

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10.

Начальник дiльницi ВТБ _______________________________________________

Додати у ВибранеДо списку
Вибране
Вибране
  • Мої закладки
  • Бажані покупки
Назва Додаткові дії
Продовжити покупки Перейти до кошика