sop

Сайт не оновлюється, тож текст офіційного документу може бути застарілим. Безплатна база офіційних документів завжди в АКТУАЛЬНОМУ СТАНІ за новою адресою esop.mcfr.ua

Кодекс торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 року № 176/95-ВР
Додати у Вибране

Кодекс торговельного мореплавства України


Останi змiни внесено:

<полное_название xml:id="x3pn65syvl8nnl220smr1mb7tb">Роздiл I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Роздiл I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

<полное_название xml:id="xs5t5k0leekjpacm088swc9a2">Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

<полное_название xml:id="xawj9q7c1nzeoeqqsozqv5c7j8">Стаття 1. Завдання Кодексу торговельного мореплавства України

Стаття 1. Завдання Кодексу торговельного мореплавства України

Кодекс торговельного мореплавства України регулює вiдносини, що виникають з торговельного мореплавства.

Пiд торговельним мореплавством у цьому Кодексi розумiється дiяльнiсть, пов’язана з використанням суден для перевезення вантажiв, пасажирiв, багажу та пошти, рибних та iнших морських промислiв, розвiдки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних i рятувальних операцiй, прокладання кабелю, також для iнших господарських, наукових i культурних цiлей.

<полное_название xml:id="xebmi64roidlz5zqzbks19xod7">Стаття 2. Право на торговельне мореплавство

Стаття 2. Право на торговельне мореплавство

Дiяльнiсть, що входить у поняття «торговельне мореплавство», вiдповiдно до статтi 1 цього Кодексу можуть провадити суб’єкти господарювання за наявностi в них вiдповiдної лiцензiї, якщо її отримання передбачено законом.

<полное_название xml:id="xey1b8vabioavhffcydsz929vt">Стаття 3. Державне регулювання торговельного мореплавства

Стаття 3. Державне регулювання торговельного мореплавства

Держава здiйснює регулювання торговельного мореплавства через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту, iншi центральнi органи виконавчої влади та нацiональну комiсiю, що здiйснює державне регулювання у сферi транспорту.

Згiдно з цим Кодексом, iншими актами законодавства та мiжнародними договорами України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, в межах своїх повноважень за участю заiнтересованих центральних органiв виконавчої влади розробляє та затверджує нормативнi документи з питань торговельного мореплавства, iнструкцiї, правила перевезень вантажiв, пасажирiв, пошти i багажу, правила перевезень у прямому змiшаному та прямому водному сполученнi, якi є обов’язковими для всiх юридичних та фiзичних осiб.

Правила експлуатацiї риболовних суден затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

<полное_название xml:id="x3lz81rodtw89tnvakmkmyvzao">Стаття 4. Застосування загальних засад законодавства України

Стаття 4. Застосування загальних засад законодавства України

До цивiльних, адмiнiстративних, господарських та iнших правовiдносин, що виникають iз торговельного мореплавства i не врегульованi цим Кодексом, вiдповiдно застосовуються правила цивiльного, адмiнiстративного, господарського та iншого законодавства України.

<полное_название xml:id="x8p4xlcfnhe49dmqsf9lgoyqci">Стаття 5. Застосування права у зв’язку з заподiянням судном шкоди

Стаття 5. Застосування права у зв’язку з заподiянням судном шкоди

У разi заподiяння судном шкоди, що не передбачена статтями 296 i 314 цього Кодексу, вiдшкодування завданих збиткiв регулюється законодавством держави, де мала мiсце дiя або iнша обставина, що стала пiдставою для вимоги про вiдшкодування шкоди, а якщо шкода заподiяна у вiдкритому морi, — законодавством держави, пiд прапором якої плаває судно.

<полное_название xml:id="xcbvpj91ayserpoq9eh3w6nj7o">Стаття 6. Застосування iноземного законодавства

Стаття 6. Застосування iноземного законодавства

Включення в договори, передбаченi цим Кодексом, умов про застосування iноземного законодавства i звичаїв торговельного мореплавства дозволяється у разi, коли сторони можуть вiдповiдно до цього Кодексу вiдступати вiд його правил.

<полное_название xml:id="xaslcbd0fh7s7plj9r5ac6stat">Стаття 7. Мiжнароднi договори України з питань торговельного мореплавства

Стаття 7. Мiжнароднi договори України з питань торговельного мореплавства

Мiжнароднi договори України з питань торговельного мореплавства застосовуються в Українi в порядку, передбаченому Законом України «Про мiжнароднi договори України».

<полное_название xml:id="x396kqbge4z4og52qt6cjqfpq1">Стаття 8. Вибiр суду або арбiтражу

Стаття 8. Вибiр суду або арбiтражу

Майновi спори, що виникають у зв’язку з договором або iншими цивiльно-правовими вiдносинами, пов’язаними з торговельним мореплавством, i вiднесенi до компетенцiї Морської арбiтражної комiсiї при Торгово-промисловiй палатi України (Морська арбiтражна комiсiя), розглядаються цiєю комiсiєю за наявностi згоди сторiн.

Майновий спiр, пов’язаний з торговельним мореплавством, в якому бере участь iноземна юридична або фiзична особа, може бути за згодою сторiн передано на розгляд iноземного суду або арбiтражу.

<полное_название xml:id="x998svt9bbjx1lxjnc47bhcnrw">Стаття 9. Розрахункова одиниця

Стаття 9. Розрахункова одиниця

Розрахунковою одиницею, зазначеною у статтях 181, 194, 309, 318, 352 цього Кодексу, є одиниця «спецiального права запозичення», визначена Мiжнародним валютним фондом. Суми, зазначенi у статтях 181, 194, 309, 318, 352 цього Кодексу, переводяться в нацiональну валюту України за офiцiйним курсом цiєї валюти до одиницi «спецiального права запозичення», що публiкується Нацiональним банком України на день створення обмежувального фонду, а якщо обмежувальний фонд не створюється — на день здiйснення платежу.

<полное_название xml:id="x2jpukjr9zyiz2kj4tajpnqckl">Стаття 10. Державний нагляд за торговельним мореплавством

Стаття 10. Державний нагляд за торговельним мореплавством

Державний нагляд за торговельним мореплавством в Українi покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, що здiйснює контроль за дотриманням законодавства про мореплавство i мiжнародних договорiв України щодо мореплавства, а також нагляд за станом морських шляхiв i загальне керiвництво державною реєстрацiєю морських суден, дипломуванням спецiалiстiв морського флоту, рятувальною службою та пiдприємством, що надає лоцманськi послуги.

Державний нагляд за безпекою мореплавства флоту рибного господарства, державний контроль за функцiонуванням системи монiторингу риболовних суден та її складових частин, а саме: дистанцiйний контроль риболовних суден, пiдготовку та сертифiкацiю їх екiпажу, технiчний нагляд та нагляд за дотриманням вимог мiжнародних договорiв України щодо технiчного стану суден рибної промисловостi здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

<полное_название xml:id="xbvy582x8dr2lrxibwedd2dd7a">Стаття 11. Тарифи

Стаття 11. Тарифи

Тарифи на морське перевезення пасажирiв i багажу в прибережному плаваннi, а також правила застосування цих тарифiв затверджуються у порядку, встановленому чинним законодавством України.

<полное_название xml:id="xe1p7376demsuc8ikyjmas5qtg">Стаття 12. Вiдведення землi та водного простору для торговельного мореплавства

Стаття 12. Вiдведення землi та водного простору для торговельного мореплавства

Вiдведення землi та акваторiї для торговельного мореплавства, а також для реалiзацiї проектiв здiйснення будiвництва або проведення будь-яких робiт у зонi дiї навiгацiйного обладнання та морських шляхiв здiйснюється в порядку, встановленому Земельним i Водним кодексами України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту, погоджує вiдведення землi та водного простору для торговельного мореплавства, а також для будiвництва або виконання будь-яких робiт в зонi дiї навiгацiйного обладнання i морських шляхiв за наявностi висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпеки на морському та рiчковому транспортi.

Пропозицiї щодо знесення, перенесення або необхiдностi змiни будiвель i споруд, що створюють перешкоди судноплавству або дiї засобiв навiгацiйного обладнання, подає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпеки на морському та рiчковому транспортi.

Юридичнi i фiзичнi особи, якi порушили правила цiєї статтi, зобов’язанi на вимогу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, здiйснити в зазначений ним термiн за власний рахунок знесення, перенесення або необхiднi змiни будiвель i споруд, що створюють перешкоди судноплавству або дiї засобiв навiгацiйного обладнання.

<полное_название xml:id="x6hlaemhfuxyd6fndjb29b378d">Глава 2. СФЕРА ДІЇ КОДЕКСУ ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ

Глава 2. СФЕРА ДІЇ КОДЕКСУ ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ

<полное_название xml:id="xvpzdi89xuvnnckztvo20mg5t">Стаття 13. Застосування норм Кодексу торговельного мореплавства України

Стаття 13. Застосування норм Кодексу торговельного мореплавства України

Правила цього Кодексу поширюються:

на морськi судна — пiд час їх прямування як морськими шляхами, так i рiчками, озерами, водосховищами та iншими водними шляхами, якщо спецiальним законодавством чи мiжнародними договорами України не встановлено iнше;

на судна внутрiшнього плавання — пiд час їх прямування морськими шляхами, а також рiчками, озерами, водосховищами та iншими водними шляхами пiд час здiйснення перевезення iз заходом в iноземний морський порт i у випадках, передбачених статтями 297 i 327 цього Кодексу.

Правила цього Кодексу, за винятком передбачених у ньому випадкiв, не поширюються на судна, що плавають пiд вiйськово-морським прапором України.

До морських вiйськових перевезень правила цього Кодексу застосовуються в частинi, не передбаченiй спецiальним законодавством, що регулює цi перевезення.

До перевезень у прямому змiшаному i прямому водному сполученнi, що здiйснюються за участю морського транспорту, правила цього Кодексу застосовуються в зазначених у ньому випадках, а також у частинi, не передбаченiй спецiальним законодавством, що регулює такi перевезення.

<полное_название xml:id="x5ciucxj6d1akowhxs0ay9e0nr">Стаття 14. Колiзiйнi норми

Стаття 14. Колiзiйнi норми

Правила цього Кодексу, що мiстяться у зазначених нижче роздiлах i Главах, застосовуються:

1) у роздiлi II «Судно» (за винятком статтi 40 цього Кодексу) i в роздiлi III «Екiпаж судна» — до суден, що зареєстрованi в Українi;

2) у роздiлi IV «Мореплавство у територiальному морi, внутрiшнiх водах, акваторiях морських портiв» — до морських невiйськових портiв України;

3) у главi 3 «Морськi лоцмани» роздiлу IV — до вiдносин, що виникають у зв’язку з проведенням суден морськими лоцманами України на пiдходах до портiв України, в межах акваторiй цих портiв, а також мiж цими портами;

4) у главi 6 «Майно, що затонуло в морi» роздiлу IV — до вiдносин, що виникають у зв’язку з затонулим майном у межах територiального моря i внутрiшнiх морських вод України;

5) у главi 7 «Морськi протести» роздiлу IX — у разi, коли морський протест заявляється нотарiусу або iншiй посадовiй особi;

6) у главi 1 «Межi вiдповiдальностi судновласника» роздiлу × — до судновласникiв, судна яких плавають пiд Державним прапором України.

Межi вiдповiдальностi судновласника та оператора ядерного судна, що плаває пiд прапором iноземної держави, регулюються законом держави, пiд прапором якої плаває судно. Якщо цi межi нижчi вiд установлених цим Кодексом, то пiд час розгляду спору про вiдповiдальнiсть у судi або господарському судi України застосовуються положення цього Кодексу;

7) у главi 2 «Привiлейованi вимоги» роздiлу × — у разi, коли спiр розглядається в Українi;

8) у роздiлi XI «Претензiї та позови» — у тому разi, коли вiдповiднi вiдносини регулюються правилами цього Кодексу.

Вiдносини за договорами морського перевезення вантажiв, фрахтування судна на термiн, фрахтування судна без екiпажу, лiзингу, буксирування, морського страхування регулюються законодавством держави за згодою сторiн, а за договором морського перевезення пасажира i морського круїзу — також тим, що зазначено у пасажирському квитку.

У разi вiдсутностi згоди сторiн щодо застосування права вiдносини сторiн регулюються законодавством тiєї держави, де заснована, має основне мiсце дiяльностi або постiйного перебування сторона, що є:

а) перевiзником — у договорi морського перевезення i морського круїзу;

б) судновласником — у договорах фрахтування судна на термiн i фрахтування судна без екiпажу;

в) лiзингодавцем — у договорi лiзингу;

г) власником судна, що здiйснює буксирування, — у договорi буксирування;

д) страховиком — у договорi морського страхування.

Сторони мають право вiдiйти у договорi вiд правил цього Кодексу, що стосується вiдповiдного договору, якщо цими правилами не встановлено iнше.

<полное_название xml:id="xahqt31lx7ughu9r46i0b1brl">Роздiл II. СУДНО

Роздiл II. СУДНО

<полное_название xml:id="xaglx933vd3mvj7jrod5s1v9vv">Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

<полное_название xml:id="x2vi0epk5z8ubov4fw735m8sx2">Стаття 15. Поняття судна

Стаття 15. Поняття судна

Торговельне судно в цьому Кодексi означає самохiдну чи несамохiдну плавучу споруду, що використовується:

1) для перевезення вантажiв, пасажирiв, багажу i пошти, для рибного чи iншого морського промислу, розвiдки i добування корисних копалин, рятування людей i суден, що зазнають лиха на морi, буксирування iнших суден та плавучих об’єктiв, здiйснення гiдротехнiчних робiт чи пiднiмання майна, що затонуло в морi;

2) для несення спецiальної державної служби (охорона промислiв, санiтарна i карантинна служби, захист моря вiд забруднення тощо);

3) для наукових, навчальних i культурних цiлей;

4) для спорту;

5) для iнших цiлей.

Риболовне судно у цьому Кодексi — це будь-яке торговельне судно, що використовується для рибного або iншого морського промислу.

Знаряддя промислу є невiд’ємною частиною риболовного судна, у зв’язку з чим морськi подiї, пов’язанi з пошкодженням знарядь промислу риболовного судна iншими суднами, класифiкуються як зiткнення суден у морi.

Ядерне судно в цьому Кодексi — це судно, що обладнане ядерною енергетичною установкою.

<полное_название xml:id="xaashoy91m26p409g8709agnqe">Стаття 16. Форми власностi на судно

Стаття 16. Форми власностi на судно

Судна України можуть перебувати у всiх формах власностi, якщо iнше не передбачено законодавчими актами України.

Ядерне судно має перебувати тiльки у державнiй власностi.

<полное_название xml:id="x296mobnp0ba9d7qtdjei1s182">Стаття 17. Вiдчуження державних суден

Стаття 17. Вiдчуження державних суден

Вiдчуження iноземнiй державi, iноземнiй юридичнiй чи фiзичнiй особi судна, що перебуває у державнiй власностi, здiйснюється згiдно з чинним законодавством України.

<полное_название xml:id="xefjnt5sscu8vcws139n5bl2sg">Стаття 18. Судновий iмунiтет державних суден

Стаття 18. Судновий iмунiтет державних суден

На судна, що перебувають у державнiй власностi, не може бути накладено арешт чи стягнення без згоди органу, який здiйснює управлiння майном, що перебуває у державнiй власностi, якщо цi судна використовуються виключно для несення державної служби.

<полное_название xml:id="x8z51cvmo48cbdk59es77ugjcq">Стаття 19. Майновi права на судна, що будуються, i судна, що перебувають за межами України

Стаття 19. Майновi права на судна, що будуються, i судна, що перебувають за межами України

Право власностi на судно, що будується, регулюється законодавством держави, на територiї якої перебуває таке судно, якщо договором на будiвництво судна не встановлено iнше.

Право власностi та iншi майновi права на судна, що перебувають за межами України, а також виникнення, змiна та припинення цих прав регулюються законодавством держави, пiд прапором якої плаває судно.

<полное_название xml:id="x4qa1tmc2jofcoq5dkrn1q7rub">Стаття 20. Поняття судновласника i власника судна

Стаття 20. Поняття судновласника i власника судна

Судновласником у цьому Кодексi визначається юридична або фiзична особа, яка експлуатує судно вiд свого iменi, незалежно вiд того, чи є вона власником судна, чи використовує на iнших законних пiдставах.

Власником судна є суб’єкт права власностi або особа, яка здiйснює вiдносно закрiпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власностi.

<полное_название xml:id="x6gkxw82z0wwturr7a79j197g1">Стаття 21. Ідентифiкацiя судна

Стаття 21. Ідентифiкацiя судна

Судно повинно мати свою назву. Назву судну присвоює власник. Будь-якому судну, що має обладнання зв’язку, присвоюється позивний сигнал, а також, залежно вiд його технiчної оснащеностi, — iдентифiкацiйний номер суднової станцiї супутникового зв’язку i номер вибiрного виклику суднової радiостанцiї.

Порядок присвоєння судну назви, iдентифiкацiйного номера суднової станцiї супутникового зв’язку, позивного сигналу i номера вибiрного виклику суднової станцiї визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту, та нацiональною комiсiєю, що здiйснює державне регулювання у сферi зв’язку та iнформатизацiї.

Частину третю виключено

<полное_название xml:id="x4b49vpisvm83wa2lpkixad3jh">Стаття 22. Технiчний нагляд за морськими суднами

Стаття 22. Технiчний нагляд за морськими суднами

Технiчний нагляд за морськими суднами, незалежно вiд форм власностi судна i його власника, та їх класифiкацiя здiйснюються класифiкацiйним товариством, обраним судновласником.

Класифiкацiйне товариство здiйснює технiчний нагляд за:

1) пасажирськими, наливними суднами, суднами, призначеними для перевезень небезпечних вантажiв, а також буксирами незалежно вiд потужностi головних двигунiв i валової мiсткостi;

2) самохiдними суднами, не зазначеними в пунктi 1 цiєї статтi, з потужнiстю головних двигунiв 55 кВт i бiльше;

3) суднами, не зазначеними в пунктах 1 i 2 цiєї статтi, з валовою мiсткiстю 80 одиниць i бiльше.

Технiчний нагляд за суднами, що не пiдлягають нагляду класифiкацiйного товариства, залежно вiд валової мiсткостi та потужностi головного двигуна здiйснюється в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту.

Нагляд за виконанням на суднах вимог мiжнародних договорiв України здiйснюється класифiкацiйним товариством за дорученням Кабiнету Мiнiстрiв України.

<полное_название xml:id="xe0erdsrommfblsyqmsycp8oam">Стаття 23. Допуск судна до плавання

Стаття 23. Допуск судна до плавання

Судно може бути допущене до плавання тiльки пiсля того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства, охорони людського життя i навколишнього природного середовища.

<полное_название xml:id="xew7hfbh5ajtryx3sm6cgpg4po">Стаття 24. Допуск суден внутрiшнього плавання до виходу в море

Стаття 24. Допуск суден внутрiшнього плавання до виходу в море

Вимоги, яким повиннi вiдповiдати судна внутрiшнього плавання України, що виходять у море, а також межi районiв морського плавання цих суден установлює класифiкацiйне товариство.

<полное_название xml:id="xdk4l12qpf0y2gf5y2z3lp2sm2">Стаття 25. Заходження ядерного судна у води України

Стаття 25. Заходження ядерного судна у води України

Ядерне судно має право зайти в територiальне море України за усiх таких умов:

а) якщо порт оголошено вiдкритим для заходження ядерних суден;

б) якщо iнформацiю про безпеку цього судна заздалегiдь подано центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту, i центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi безпеки використання ядерної енергiї;

в) якщо центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту, i центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi безпеки використання ядерної енергiї, не забороняють це заходження.

<полное_название xml:id="x4j3ktybwrl7fuw9y3vgatbbde">Глава 2. РЕЄСТРАЦІЯ СУДЕН І ПРАВО НА ПРАПОР УКРАЇНИ

Глава 2. РЕЄСТРАЦІЯ СУДЕН І ПРАВО НА ПРАПОР УКРАЇНИ

<полное_название xml:id="x8rnwd0108tk2wafzy5818l30f">Стаття 26. Державна реєстрацiя суден

Стаття 26. Державна реєстрацiя суден

Українськi судна, технiчний нагляд за якими здiйснюють класифiкацiйнi товариства, пiдлягають реєстрацiї у Державному судновому реєстрi України.

Українськi судна, що не пiдлягають реєстрацiї у Державному судновому реєстрi України, реєструються у Судновiй книзi України.

Судно, зафрахтоване за договором бербоут-чартеру (стаття 203 цього Кодексу), за заявою фрахтувальника може бути тимчасово, але не бiльше термiну дiї договору, зареєстровано у Державному судновому реєстрi України або в Судновiй книзi України, якщо на момент фрахтування воно не було внесено в судновий реєстр iншої держави та якщо таке судно внесено в судновий реєстр iншої держави, але запис, зроблений у судновому реєстрi цiєї держави, зупинено, про що судновласник повинен подати вiдповiдний сертифiкат.

У разi, коли в iншiй державi дозволено внесення судна в кiлька суднових реєстрiв, вiд цiєї вимоги можна вiдмовитися.

Судно, побудоване на територiї України, пiдлягає реєстрацiї в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Порядок ведення Державного суднового реєстру України i Суднової книги України встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту.

<полное_название xml:id="x9wqxl66i693kh5mmehmnz10lx">Стаття 27. Умови реєстрацiї

Стаття 27. Умови реєстрацiї

Судно може бути зареєстровано у Державному судновому реєстрi України або Судновiй книзi України тiльки в одному морському порту України.

Порт реєстрацiї судна може бути змiнено за бажанням власника з дотриманням вимог частини першої цiєї статтi.

<полное_название xml:id="x1hx2jwnk59glfs7pzqf3woalr">Стаття 28. Судновий патент, судновий бiлет

Стаття 28. Судновий патент, судновий бiлет

Реєстрацiя судна у Державному судновому реєстрi України засвiдчується свiдоцтвом про право плавання пiд Державним прапором України (судновий патент), а реєстрацiя у Судновiй книзi України — судновим бiлетом.

За реєстрацiю судна у Державному судновому реєстрi України або Судновiй книзi України i будь-яких подальших змiн ранiше зроблених записiв у них про зареєстроване судно стягується збiр, порядок справляння та розмiр якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики економiчного розвитку.

<полное_название xml:id="x7j02igsd176gh3votrgj1z6ce">Стаття 29. Умови i наслiдки реєстрацiї

Стаття 29. Умови i наслiдки реєстрацiї

З моменту реєстрацiї судна у Державному судновому реєстрi України або Судновiй книзi України всi ранiше зробленi записи щодо цього судна в суднових реєстрах iноземних держав Україною не визнаються.

Таким же чином Україною не визнається внесення судна України у судновий реєстр iноземної держави, якщо судно не виключено у встановленому порядку iз Державного суднового реєстру України або Суднової книги України.

Судно виключається iз Державного суднового реєстру України або Суднової книги України у разi:

1) визнання судна непридатним для подальшої експлуатацiї i ремонту;

2) втрати судном права плавання пiд Державним прапором України;

3) загибелi судна або пропажi його безвiсти.

<полное_название xml:id="xb8har82hvic7f3hc1qdbc4l1b">Стаття 30. Інформування про змiни вiдомостей, що вносяться в реєстри суден

Стаття 30. Інформування про змiни вiдомостей, що вносяться в реєстри суден

Про будь-якi змiни вiдомостей, що пiдлягають внесенню в Державний судновий реєстр України або Суднову книгу України, власник судна або фрахтувальник за бербоут-чартером протягом двох тижнiв з дня цих змiн повинен повiдомити орган реєстрацiї судна.

<полное_название xml:id="x6gi3awywqr3yqxr9p78ee6m7r">Стаття 31. Вiдповiдальнiсть за порушення правил реєстрацiї судна

Стаття 31. Вiдповiдальнiсть за порушення правил реєстрацiї судна

Особи, якi ухиляються вiд обов’язкової реєстрацiї судна, або зареєстрували його у Державному судновому реєстрi України чи Судновiй книзi України незаконним шляхом, або якi порушили вимоги статтi 30 цього Кодексу, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством України.

<полное_название xml:id="x4dg98k3lxix0xkj127lkjwgmf">Стаття 32. Нацiональна належнiсть судна. Право плавання пiд Державним прапором України

Стаття 32. Нацiональна належнiсть судна. Право плавання пiд Державним прапором України

Поняття «українське судно» або «судно України» означає нацiональну належнiсть судна, на яке поширюється юрисдикцiя України.

Нацiональна належнiсть судна визначається його державною реєстрацiєю в Українi та одержанням права плавання пiд Державним прапором України.

Право плавання пiд Державним прапором України має судно, яке є державною власнiстю або перебуває у власностi фiзичної особи — громадянина України, а також юридичної особи в Українi, заснованої виключно українськими власниками, або судно, яке знаходиться у цих осiб на умовах договору бербоут-чартеру.

<полное_название xml:id="xan56cn7l3baqqana01z4hxdjf">Стаття 33. Одержання права плавання пiд Державним прапором України

Стаття 33. Одержання права плавання пiд Державним прапором України

Судно одержує право плавання пiд Державним прапором України з часу реєстрацiї його у Державному судновому реєстрi України або Судновiй книзi України та свiдоцтва про одержання права плавання пiд цим прапором.

Судно, придбане за кордоном, користується правом плавання пiд Державним прапором України з часу видачi консулом України тимчасового свiдоцтва, в якому засвiдчується одержання цього права. Тимчасове свiдоцтво є дiйсним до реєстрацiї судна у Державному судновому реєстрi України або Судновiй книзi України, але не бiльше одного року.

За пiдняття на суднi Державного прапора України без одержання права плавання пiд цим прапором виннi особи несуть вiдповiдальнiсть у встановленому законодавством порядку.

<полное_название xml:id="x1trz3onkzt70o7bmd5zs5llyb">Стаття 34. Тимчасова втрата українським судном права плавання пiд Державним прапором України

Стаття 34. Тимчасова втрата українським судном права плавання пiд Державним прапором України

Якщо власник українського судна передає його за бербоут-чартером iноземнiй фiзичнiй або юридичнiй особi, то це судно за згодою центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi транспорту (центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), може тимчасово втрачати право плавання пiд Державним прапором України за умови, що:

1) законодавство цiєї iноземної держави не забороняє змiну прапора;

2) власник судна згоден на тимчасове переведення судна пiд прапор iноземної держави;

3) заставодержателi зареєстрованих застав судна згоднi на тимчасове переведення судна пiд прапор iноземної держави.

<полное_название xml:id="xct3w6f7amuw712ot6ruyklm1t">Глава 3. СУДНОВІ ДОКУМЕНТИ

Глава 3. СУДНОВІ ДОКУМЕНТИ

<полное_название xml:id="x9jfq8pbw2f10dpt9u1jv3h1bd">Стаття 35. Судновi документи

Стаття 35. Судновi документи

Судно повинно мати такi основнi судновi документи:

свiдоцтво про право плавання пiд Державним прапором України (судновий патент);

свiдоцтво про право власностi на судно;

класифiкацiйне свiдоцтво;

обмiрне свiдоцтво (для суден, що пiдлягають технiчному нагляду класифiкацiйного товариства);

свiдоцтво про мiнiмальний склад екiпажу;

список осiб суднового екiпажу (суднова роль);

список пасажирiв, що перебувають на суднi;

судновий журнал;

машинний журнал (для суден з механiчним двигуном);

санiтарний журнал;

суднове санiтарне свiдоцтво;

пасажирське свiдоцтво, якщо судно перевозить бiльше 12 пасажирiв;

дозвiл на право користування судновою радiостанцiєю, журнал (щоденник радiослужби) та iншi документи вiдповiдно до Регламенту радiозв’язку;

свiдоцтво про вантажну марку, якщо судно використовується для цiлей, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статтi 15 цього Кодексу;

журнал реєстрацiї заходiв щодо запобiгання забрудненню моря.

Список осiб суднового екiпажу (суднова роль), список пасажирiв, судновий радiо- i машинний журнали ведуться за формою i правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, а на риболовних суднах — центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Санiтарний журнал ведеться за формою i правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров’я.

Судна, зареєстрованi в Судновiй книзi України, замiсть документiв, зазначених у абзацах другому i третьому частини першої цiєї статтi, повиннi мати судновий бiлет.

Судно, що плаває за кордон, повинно також мати документи, передбаченi мiжнародними договорами України.

<полное_название xml:id="xo9kg7rz56t0npd4kesqox3eh">Стаття 36. Винятки щодо наявностi суднових документiв

Стаття 36. Винятки щодо наявностi суднових документiв

Судно, що несе спецiальну державну службу, а також спортивне судно можуть не мати обмiрного свiдоцтва. Однак мiсткiсть судна, що несе спецiальну державну службу, може бути визначена спрощеним способом з видачею вiдповiдного посвiдчення.

Судно, що плаває в портових або прибережних водах, може не мати машинного i санiтарного журналiв, якщо iнше не встановлено правилами ведення цих журналiв.

<полное_название xml:id="xamu7y6ovo7kdjuedz8y80pr3z">Стаття 37. Документи риболовних суден

Стаття 37. Документи риболовних суден

Риболовне судно, що пiдлягає нагляду класифiкацiйного товариства, крiм документiв, зазначених у статтi 35 цього Кодексу, повинно мати мiжнародне свiдоцтво про безпеку риболовного судна.

<полное_название xml:id="x95aft4wfhk26zdsarvsjmx5ih">Стаття 38. Органи, що видають судновi документи

Стаття 38. Органи, що видають судновi документи

Свiдоцтво про право плавання пiд Державним прапором України i свiдоцтво про право власностi на судно видаються капiтаном порту, в якому судно зареєстроване у Державному судновому реєстрi України, Судновий бiлет видає орган, що зареєстрував судно у Судновiй книзi України.

Свiдоцтво про придатнiсть до плавання, обмiрне свiдоцтво, пасажирське свiдоцтво, свiдоцтво про вантажну марку, свiдоцтво про вiдповiднiсть спецiальним вимогам для суден, що перевозять небезпечнi вантажi, а також iншi судновi документи, що передбаченi мiжнародними договорами України з питань безпеки мореплавства, видає класифiкацiйне товариство за дорученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту.

З дозволу класифiкацiйного товариства окремi категорiї суден можуть не мати обмiрного свiдоцтва або свiдоцтва про вантажну марку.

Дозвiл на право експлуатацiї суднової радiостанцiї видається нацiональною комiсiєю, що здiйснює державне регулювання у сферi зв’язку та iнформатизацiї.

За видачу суднових документiв, зазначених у статтях 35 i 37 цього Кодексу, справляються збори, порядок справляння та розмiр яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики економiчного розвитку.

<полное_название xml:id="xbhcgajfuf3jbz20pfglk6jd7q">Стаття 39. Дiйснiсть суднових документiв

Стаття 39. Дiйснiсть суднових документiв

Документи, зазначенi у статтi 35 цього Кодексу, повиннi зберiгатися на суднi в оригiналах, за винятком свiдоцтва про право власностi на судно i суднового бiлета, що можуть бути в нотарiально засвiдченiй копiї.

<полное_название xml:id="x1hdzfhceze55kip26t9iuegkl">Стаття 40. Визнання суднових документiв iноземних суден

Стаття 40. Визнання суднових документiв iноземних суден

Визнання обмiрного свiдоцтва, пасажирського свiдоцтва, дозволу на право користування судновою радiостанцiєю, свiдоцтва про вiдповiднiсть спецiальним вимогам для суден, що перевозять небезпечнi вантажi, свiдоцтва про вантажну марку судна, що плаває пiд iноземним прапором i заходить в порти України, здiйснюється на пiдставi мiжнародних договорiв України.

Судно, що плаває пiд прапором iноземної держави i не має при заходженнi в порти України документiв, вказаних у частинi першiй цiєї статтi, пiдлягає обов’язковому огляду з визначенням мiсткостi, пасажиромiсткостi, найменшої висоти надводного борту та огляду його радiостанцiї на тих же пiдставах, що й судна, якi плавають пiд Державним прапором України.

У разi виникнення сумнiву щодо виконання вимог безпеки плавання будь-яким судном, що плаває пiд iноземним прапором, при заходженнi в порти України, незалежно вiд наявностi вiдповiдних документiв, воно може бути пiддано огляду в порядку технiчного нагляду на тих же пiдставах, що й судна, якi плавають пiд Державним прапором України.

<полное_название xml:id="x9nl4actn44nzizpwb3xbds9kg">Глава 4. АРЕШТ СУДЕН

Глава 4. АРЕШТ СУДЕН

<полное_название xml:id="x14e9shufxguwek1sch3pouhak">Стаття 41. Повноваження на арешт судна

Стаття 41. Повноваження на арешт судна

Судно може бути арештоване чи звiльнене з-пiд арешту тiльки за рiшенням суду, господарського суду або голови Морської арбiтражної комiсiї.

Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуваннi, що здiйснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статтi 42 цього Кодексу, пiд час перебування судна в морському порту України.

Арешт не включає заходiв, що здiйснюються для виконання рiшень суду чи господарського суду, що набрали чинностi.

Право суду, господарського суду або Морської арбiтражної комiсiї здiйснювати арешт суден згiдно з частиною першою цiєї статтi не обмежує прав капiтана морського порту щодо затримання суден у порядку, передбаченому статтями 80-82 i 91 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="x5ruv0496cum58i52qj9nh944t">Стаття 42. Морськi вимоги

Стаття 42. Морськi вимоги

Судно може бути арештоване тiльки на морськi вимоги. Морська вимога — це вимога, що виникає з права власностi та iнших майнових прав на судно, будiвництво судна, управлiння, експлуатацiю або комерцiйне використання судна, заставу судна чи здiйснення заходiв, пов’язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв’язку з:

1) заподiянням шкоди в результатi втрати або пошкодження майна у зв’язку з експлуатацiєю судна;

2) заподiянням шкоди в результатi позбавлення життя або ушкодження здоров’я на сушi або на водi у прямому зв’язку з експлуатацiєю судна;

3) заподiянням шкоди навколишньому природному середовищу;

4) винагородою, що належить за здiйснення рятувальних заходiв або виконання вимог будь-яких договорiв про рятування;

5) компенсацiєю та iншими сумами, що належать за усунення або спробу усунення загрози заподiяння шкоди, за вжиття запобiжних заходiв чи здiйснення аналогiчних операцiй;

6) пiдняттям, вiддаленням або знищенням судна, що стало уламками, чи його вантажу та викликаними цим витратами;

7) будь-яким договором використання або фрахтування судна;

8) будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирiв на суднi;

9) втратою чи пошкодженням вантажу, включаючи багаж, пiд час перевезення або у зв’язку з ним;

10) загальною аварiєю;

11) лоцманським проведенням та сплатою лоцманських зборiв;

12) буксируванням;

13) постачанням продуктiв харчування, матерiалiв, палива, запасiв, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатацiї судна або утримання його;

14) будiвництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна;

15) зборами в порту, каналi та iнших судноплавних водах, а також у доцi;

16) заробiтною платою та iншими коштами, що належать капiтану, членам командного складу та iншим членам екiпажу у зв’язку з виконанням ними своїх службових обов’язкiв на борту судна, включаючи витрати на репатрiацiю i внески за соцiальним страхуванням, що сплачуються вiд їх iменi;

17) дисбурсменськими витратами, якi здiйснюються щодо судна капiтаном, власником, фрахтувальником або агентом;

18) страховою премiєю, включаючи внески за взаємне страхування, що сплачуються стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером;

19) будь-якою комiсiйною, брокерською або агентською винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером;

20) будь-яким спором про право власностi на судно або володiння ним;

21) будь-яким спором мiж двома або кiлькома власниками судна щодо використання судна i розподiлу прибутку;

22) заставою судна;

23) будь-яким спором, що виникає з договору купiвлi- продажу судна.

<полное_название xml:id="x7anbxjdqn0zsr5nx4lc2v5p1e">Стаття 43. Умови, за яких судно може бути арештовано

Стаття 43. Умови, за яких судно може бути арештовано

Судно, стосовно якого виникли морськi вимоги, може бути арештовано тiльки за наявностi хоча б однiєї з таких умов:

а) вимога входить до категорiї привiлейованих вимог згiдно з пунктами 1, 2, 3-5 i 7 статтi 358 цього Кодексу;

б) вимога грунтується на зареєстрованiй заставi судна;

в) вимога стосується права власностi на судно або володiння ним;

г) вимога, не зазначена у пунктах «а», «б», i «в» цiєї статтi, але якщо особа, якiй судно належить на правi власностi на час виникнення вимоги, несе вiдповiдальнiсть за цiєю вимогою i є його власником на момент початку процедури, пов’язаної з арештом судна;

фрахтувальник судна за бербоут-чартером несе вiдповiдальнiсть за цiєю вимогою i є фрахтувальником судна за бербоут-чартером або власником його на момент початку процедури, пов’язаної з арештом судна.

Будь-яке судно або судна можуть бути арештованi, якщо на момент початку процедури, пов’язаної з арештом судна або суден, вони перебувають у власностi особи, яка несе вiдповiдальнiсть за морською вимогою i яка на час виникнення вимоги була власником судна, стосовно якого морська вимога виникла, або фрахтувальником такого судна за бербоут-чартером, тайм-чартером або рейсовим чартером.

Це правило не застосовується до вимог про право власностi на судно чи володiння ним.

<полное_название xml:id="xvwvuj6baanf0ul4tkckvhka6">Стаття 44. Звiльнення судна з-пiд арешту

Стаття 44. Звiльнення судна з-пiд арешту

Арештоване судно звiльняється з-пiд арешту у разi надання забезпечення морської вимоги в прийнятнiй формi та достатнього за розмiром.

За вiдсутностi згоди сторiн щодо форми i розмiру забезпечення морської вимоги суд, господарський суд або Морська арбiтражна комiсiя визначають форму i розмiр забезпечення, який не повинен перевищувати вартостi судна.

Будь-яке прохання про звiльнення судна з-пiд арешту у зв’язку з наданням забезпечення морської вимоги не означає визнання вiдповiдальностi, вiдмови вiд засобiв захисту або права на обмеження вiдповiдальностi.

Особа, яка забезпечила морську вимогу згiдно з частиною першою цiєї статтi, може в будь-який час звернутися до суду або в Морську арбiтражну комiсiю з проханням про зменшення, змiну або анулювання забезпечення.

<полное_название xml:id="x4g1g0acqiqdvul7i690x2mo5x">Стаття 45. Подальший арешт

Стаття 45. Подальший арешт

Судно, що було вже арештовано i звiльнено з-пiд арешту або стосовно якого забезпечення морської вимоги уже було надано, може бути арештовано знову або арештовано на ту ж морську вимогу лише за наявностi хоча б однiєї з таких умов:

а) розмiр забезпечення тiєї ж вимоги, одержаного ранiше, є недостатнiм за умов, що загальний розмiр забезпечення морської вимоги не може перевищувати вартостi судна;

б) особа, яка вже надала забезпечення морської вимоги, не спроможна виконати своє зобов’язання повнiстю або частково;

в) судно, що вже було арештовано, або забезпечення морської вимоги, що вже було надано, було звiльнено на прохання або за згодою особи, яка заявила вимогу, при наявностi для цього пiдстав;

г) особа, яка заявила вимогу, не змогла вжити всiх необхiдних заходiв до того, щоб перешкодити звiльненню.

Будь-яке судно, яке могло бути арештовано на ту ж морську вимогу, не пiдлягає арешту, якщо:

а) розмiр забезпечення такої вимоги, що вже отримана, не є недостатнiм або

б) не застосовуються правила, що мiстяться в пунктах «б» i «в» частини першої цiєї статтi.

Правила цiєї статтi не застосовуються до незаконного звiльнення судна з-пiд арешту.

<полное_название xml:id="x4p0dkpfl4uxmoube78osw8u8q">Стаття 46. Захист iнтересiв власника арештованого судна або фрахтувальника його за бербоут-чартером

Стаття 46. Захист iнтересiв власника арештованого судна або фрахтувальника його за бербоут-чартером

Особа, на вимогу якої судно арештовано, несе вiдповiдальнiсть за будь-якi збитки, завданi власнику судна або фрахтувальнику його за бербоут-чартером у результатi необгрунтованого арешту судна або надання надмiрного забезпечення морської вимоги.

Суд, господарський суд або голова Морської арбiтражної комiсiї можуть як умову арешту судна або продовження арешту, накладеного ранiше, зобов’язати особу, яка заявила вимогу про це, надати забезпечення морської вимоги в розмiрi та на умовах, визначених судом або головою Морської арбiтражної комiсiї, у зв’язку з будь-якими збитками, що можуть бути заподiянi власниковi судна чи фрахтувальниковi його за бербоут-чартером у результатi необгрунтованого арешту судна або надмiрного забезпечення морської вимоги i за що така особа може нести вiдповiдальнiсть.

<полное_название xml:id="x8fuahgqs5v1efdsx8wt2scrrf">Стаття 47. Арешт державних суден

Стаття 47. Арешт державних суден

Правила цiєї глави застосовуються також до суден, що перебувають у державнiй власностi та здiйснюють виключно комерцiйну дiяльнiсть.

<полное_название xml:id="x19a2xzgt7vk5rlq7qcmylspcc">Роздiл III ЕКІПАЖ СУДНА

Роздiл III ЕКІПАЖ СУДНА

<полное_название xml:id="x81bylgia5ahw93x9hf8pmxf7b">Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

<полное_название xml:id="xcv3zxrobpiutjiguy2xvb185d">Стаття 48. Правове становище екiпажу судна

Стаття 48. Правове становище екiпажу судна

Правове становище екiпажу судна, що плаває пiд прапором України, а також вiдносини мiж членами екiпажу, якi беруть участь в експлуатацiї цього судна, мiж членами екiпажу цього судна i судновласником визначаються чинним законодавством України.

Вiдносини, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, що виникають на суднi, яке знаходиться в територiальному морi та внутрiшнiх водах України i плаває пiд прапором iншої держави, регулюються законодавством держави, пiд прапором якої плаває судно, договорами мiж судновласником i членами екiпажу судна, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України.

<полное_название xml:id="xdv6frp2czpog1wll8wiikv5k9">Стаття 49. Склад екiпажу

Стаття 49. Склад екiпажу

До екiпажу судна входять капiтан, iншi особи командного складу i суднова команда.

До командного складу судна, крiм капiтана, належать: помiчники капiтана, судновi механiки, електромеханiки, радiоспецiалiсти, судновий лiкар, боцман. До командного складу судновласник може вiднести iнших суднових спецiалiстiв.

Суднова команда складається з осiб, якi виконують службовi обов’язки на суднi та не належать до командного складу судна.

<полное_название xml:id="x8q7c50vlygipb6hmswjj2fkdl">Стаття 50. Мiнiмальний склад екiпажу

Стаття 50. Мiнiмальний склад екiпажу

Мiнiмальний склад екiпажу, при якому допускається вихiд судна в море, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту (центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), залежно вiд типу, району плавання, призначення судна та вiдповiдно до чинного законодавства України.

<полное_название xml:id="x7861r7wtfyl1k9ak508mur7vk">Стаття 51. Вимоги до квалiфiкацiї членiв екiпажу

Стаття 51. Вимоги до квалiфiкацiї членiв екiпажу

До зайняття посад капiтана та iнших осiб командного складу допускаються особи, якi мають вiдповiднi звання, встановленi Положенням про звання осiб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту.

Присвоєння звань засвiдчується видачею дипломiв або квалiфiкацiйних свiдоцтв пiсля успiшного складання iспитiв у державнiй квалiфiкацiйнiй комiсiї.

Позбавлення звання i вилучення диплома або квалiфiкацiйного свiдоцтва допускається тiльки за рiшенням суду.

До зайняття посад командного складу, для яких не передбачено присвоєння звання, а також членiв суднової команди допускаються особи, якi мають виданi у встановленому порядку вiдповiднi документи, що пiдтверджують їх квалiфiкацiю, необхiдну для виконання обов’язкiв на суднi.

<полное_название xml:id="xdmuuzpodz95dy7z704co82ebm">Стаття 52. Вимоги до стану здоров’я членiв екiпажу

Стаття 52. Вимоги до стану здоров’я членiв екiпажу

До роботи на суднi допускаються особи, визнанi придатними для цього за станом здоров’я. Висновок про придатнiсть особи для роботи на суднi за станом здоров’я надається закладом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров’я, вiдповiдно до правил, установлених цим органом.

<полное_название xml:id="x27vpd5cs4sliptwqoo51k9dow">Стаття 53. Громадянство членiв екiпажу

Стаття 53. Громадянство членiв екiпажу

Члени екiпажу судна, зареєстрованого у Державному судновому реєстрi України або Судновiй книзi України, можуть бути громадянами будь-якої держави. Капiтаном судна може бути тiльки громадянин України.

<полное_название xml:id="x42qo2kyf9ov54f64skk7tyc1e">Стаття 54. Трудовi вiдносини на суднi

Стаття 54. Трудовi вiдносини на суднi

Порядок прийняття на роботу осiб суднового екiпажу, їх права i обов’язки, умови роботи на суднi та оплати працi, соцiально-побутового обслуговування в морi i в порту, а також порядок i пiдстави звiльнення регулюються законодавством України, цим Кодексом, статутами служби на морських i риболовних суднах, генеральними та галузевими тарифними угодами, колективними i трудовими договорами (контрактами).

Статут служби на морських суднах затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, Статут служби на риболовних суднах — центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

<полное_название xml:id="xeln4ts29u8eoar6t8rx68m30d">Стаття 55. Репатрiацiя членiв екiпажу

Стаття 55. Репатрiацiя членiв екiпажу

Репатрiацiя за рахунок судновласника здiйснюється у таких випадках:

у разi звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу;

у разi захворювання i травми;

у разi загибелi судна;

якщо судновласник не може виконувати свої обов’язки, що випливають з чинного законодавства України, договору (контракту).

Судновласник репатрiює моряка в порт, зазначений у контрактi, колективному договорi, а у разi їх вiдсутностi — в порт прийняття на роботу. Судновласник несе вiдповiдальнiсть за органiзацiю i витрати по репатрiацiї в обсязi затрат на проїзд (як правило, лiтаком), оплату проживання i харчування, оплату працi i допомогу, перевезення багажу в кiлькостi, передбаченiй договором (контрактом), лiкування (до тих пiр, поки моряк не буде транспортабельним).

Якщо судновласник не може органiзувати репатрiацiю i оплатити витрати, цi обов’язки виконують уповноваженi на те Кабiнетом Мiнiстрiв України органи з подальшим стягненням ними з судновласника понесених затрат в безакцептному порядку.

<полное_название xml:id="x7ipty3orkp9p1k0namozt72l9">Стаття 56. Особисте майно членiв суднового екiпажу

Стаття 56. Особисте майно членiв суднового екiпажу

Член суднового екiпажу має право перевозити на суднi майно, призначене для особистого користування.

У разi втрати або пошкодження цього майна внаслiдок аварiйної морської подiї судновласник повинен вiдшкодувати членовi суднового екiпажу заподiянi збитки виходячи з дiючих цiн на майно такого ж роду i якостi.

Не пiдлягає вiдшкодуванню вартiсть майна членiв екiпажу, якi виннi в аварiйнiй морськiй подiї.

Перевезення на суднi майна, не призначеного для особистого користування, без дозволу судновласника не допускається. Член екiпажу, який перевозить таке майно, повинен вiдшкодувати судновласниковi заподiянi у зв’язку з цим збитки.

<полное_название xml:id="x9c9m3s88cgquvz1h9vjhkewvf">Стаття 57. Обов’язки судновласника

Стаття 57. Обов’язки судновласника

Судновласник вiдповiдно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, i центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства (для риболовного судна), забезпечує:

1) безпечнi умови i режим працi на суднi;

2) охорону здоров’я членiв екiпажу та обладнання судна всiма необхiдними для цього засобами та устаткуванням;

3) постачання продовольства i води в достатнiй кiлькостi i належної якостi;

4) належнi судновi примiщення.

Мiнiмальнi норми, що забезпечуються власниками торговельних суден, не можуть бути нижчими рiвня, встановленого мiжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

<полное_название xml:id="x4py0e15pvjouluu36k7nx2h0">Глава 2. КАПІТАН СУДНА

Глава 2. КАПІТАН СУДНА

<полное_название xml:id="xdql69e5hjssfj3v89p4cm91qt">Стаття 58. Управлiння судном

Стаття 58. Управлiння судном

На капiтана судна покладається управлiння судном, у тому числi судноводiння, вжиття всiх заходiв, необхiдних для забезпечення безпеки плавання, запобiгання забрудненню морського середовища, пiдтримання порядку на суднi, запобiгання завданню будь-якої шкоди судну, людям i вантажу, що перебувають на ньому.

Капiтан судна внаслiдок свого службового становища визнається представником судновласника i вантажовласника щодо дiй, викликаних потребами судна, вантажу або плавання, а також позовiв, що стосуються довiреного йому майна, якщо на мiсцi немає iнших представникiв судновласника або вантажовласника.

Пiд час аварiйних морських подiй з судном, а також у разi зiпсуття, пошкодження i втрати вантажу або багажу, що перевозиться, заподiяння травм людям та iнших випадкiв, у результатi яких можуть бути пред’явленi претензiї або позови до судновласника, капiтан судна повинен вжити всiх необхiдних заходiв для документального оформлення цих випадкiв у порядку, встановленому чинним законодавством України, а також провести попереднє розслiдування аварiйної морської подiї незалежно вiд її класифiкування.

<полное_название xml:id="x1pz7pihrqk6ig0r4wladmisrd">Стаття 59. Обов’язки щодо подання допомоги людям, якi зазнали лиха в морi

Стаття 59. Обов’язки щодо подання допомоги людям, якi зазнали лиха в морi

Капiтан судна зобов’язаний, якщо це вiн може зробити без серйозної загрози для свого судна та осiб, якi перебувають на ньому:

1) подати допомогу будь-якiй виявленiй у морi особi, якiй загрожує загибель;

2) прямувати з найбiльшою швидкiстю на допомогу гинучим, якщо йому повiдомлено, що вони потребують допомоги, i якщо на такi дiї з його боку можна розумно розраховувати.

За невиконання зазначених у цiй статтi обов’язкiв капiтан судна несе вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством України.

Судновласник не несе нiякої вiдповiдальностi за невиконання капiтаном судна обов’язкiв подання допомоги.

<полное_название xml:id="x762dogulf8pqo2er82mvkees9">Стаття 60. Обов’язки щодо подання допомоги пiсля зiткнення суден

Стаття 60. Обов’язки щодо подання допомоги пiсля зiткнення суден

Капiтан кожного iз суден, що зiткнулися, зобов’язаний пiсля зiткнення, наскiльки вiн може зробити це без серйозної загрози для своїх пасажирiв, екiпажу i судна, подати допомогу iншому судну, його пасажирам i екiпажу. Капiтани суден зобов’язанi, наскiльки це можливо, повiдомити один одному назву своїх суден, порти приписки, а також порти вiдправлення i призначення або найближчий порт, в який судно зайде.

За невиконання зазначених у цiй статтi обов’язкiв капiтан несе вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством України.

Судновласник не несе вiдповiдальностi за невиконання капiтаном судна обов’язкiв щодо подання допомоги пiсля зiткнення суден.

<полное_название xml:id="xbp3zo15yuhgztkrjkjwsmikxv">Стаття 61. Обов’язок щодо подання невiдкладної медичної допомоги

Стаття 61. Обов’язок щодо подання невiдкладної медичної допомоги

Якщо особа, що перебуває на борту судна, потребує невiдкладної медичної допомоги, яку неможливо подати в морi, капiтан зобов’язаний зайти в найближчий порт, повiдомити про це судновласника, а у разi заходження в iноземний порт — також консула України.

<полное_название xml:id="x7fpx2i5shapgjni6efk7spd6i">Стаття 62. Обов’язки капiтана судна у разi воєнної небезпеки, пiратських дiй, небезпеки захоплення судна

Стаття 62. Обов’язки капiтана судна у разi воєнної небезпеки, пiратських дiй, небезпеки захоплення судна

У випадку воєнної небезпеки, пiратських дiй капiтан судна зобов’язаний вжити всiх необхiдних i можливих заходiв до рятування людей, якi перебувають на суднi, i недопущення захоплення судна, документiв, вантажу та iншого майна, що знаходяться на ньому.

<полное_название xml:id="x9jgrjb6k7g1rvx82flcfk03yz">Стаття 63. Право капiтана судна на володiння вогнепальною зброєю

Стаття 63. Право капiтана судна на володiння вогнепальною зброєю

Капiтан судна має право на володiння табельною вогнепальною зброєю i застосування її для забезпечення особистої безпеки i безпеки людей та майна, що перебувають на суднi, у порядку i межах, установлених чинним законодавством України.

<полное_название xml:id="x2b8oehyor7x60qd54aszloqtz">Стаття 64. Дiї капiтана судна у разi небезпеки загибелi судна

Стаття 64. Дiї капiтана судна у разi небезпеки загибелi судна

Якщо, на думку капiтана, судну загрожує неминуча загибель, пiсля вжиття всiх заходiв для рятування пасажирiв капiтан дозволяє судновому екiпажу залишити судно.

Капiтан залишає судно останнiм пiсля вжиття всiх можливих заходiв для рятування суднового, радiо- i машинного журналiв, карт цього рейсу, документiв, цiнностей.

У разi загибелi судна, куди б його екiпаж не було доставлено, капiтан зберiгає свої права i виконує обов’язки стосовно екiпажу.

<полное_название xml:id="x8pqqszmg3va2wdrh7vzrwzbva">Стаття 65. Пiдтримання порядку на суднi

Стаття 65. Пiдтримання порядку на суднi

Розпорядження капiтана судна в межах його повноважень повиннi беззаперечно виконуватися всiма особами, якi перебувають на суднi.

У разi невиконання ким-небудь з осiб, якi перебувають на суднi, законних розпоряджень капiтана вiн вживає щодо цих осiб необхiдних заходiв.

Капiтан судна має право застосовувати заходи заохочення i накладати дисциплiнарнi стягнення на осiб суднового екiпажу аж до усунення вiд виконання службових обов’язкiв у випадках i в порядку, передбачених чинним законодавством України про працю.

Якщо дiї особи, яка перебуває на суднi, не мiстять кримiнально караного дiяння, але загрожують безпецi судна або людей i майна, що на ньому перебувають, капiтан судна має право iзолювати цю особу в окремому примiщеннi. За незаконне утримання в окремому примiщеннi або iнше перевищення повноважень щодо пiдтримання порядку на суднi капiтан несе вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством України.

<полное_название xml:id="xebn4y7erwo5gv3tn23m712y18">Стаття 66. Згода капiтана судна на прийняття на роботу членiв екiпажу

Стаття 66. Згода капiтана судна на прийняття на роботу членiв екiпажу

Нiхто з осiб суднового екiпажу не може бути призначений на судно без згоди капiтана.

Вiдмова капiтана судна прийняти до складу екiпажу особу, яку направив на судно судновласник, повинна бути обгрунтованою. Така вiдмова з вiдповiдним обгрунтуванням оформляється у письмовiй формi та передається судновласниковi та особi, якiй вiдмовлено у прийняттi на роботу.

<полное_название xml:id="x8hwry2qjhrqkwek2wivpe0yja">Стаття 67. Капiтан судна як службова особа, уповноважена на вчинення процесуальних дiй у кримiнальному провадженнi

Стаття 67. Капiтан судна як службова особа, уповноважена на вчинення процесуальних дiй у кримiнальному провадженнi

Якщо на суднi, що перебуває у плаваннi, вчиняються дiяння, передбаченi законом України про кримiнальну вiдповiдальнiсть, капiтан судна уповноважений на вчинення процесуальних дiй в порядку, передбаченому кримiнальним процесуальним законодавством України та вiдповiдною Інструкцiєю, яка затверджується Генеральним прокурором України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi рибного господарства.

Капiтан судна має право затримати особу, яка пiдозрюється у вчиненнi кримiнально караного дiяння, до передачi її вiдповiдним правоохоронним органам у першому порту України. У разi необхiдностi капiтан судна може направити цю особу i зiбранi матерiали в Україну на iншому суднi, зареєстрованому в Українi.

У разi вчинення дiяння, передбаченого законом України про кримiнальну вiдповiдальнiсть, пiд час перебування судна в порту України капiтан судна зобов’язаний передати особу, яка пiдозрюється у вчиненнi цього дiяння, вiдповiдним правоохоронним органам у порядку, встановленому кримiнальним процесуальним законодавством України.

<полное_название xml:id="x356yiukjqv4fdh4z3lxbca0vm">Стаття 68. Права капiтана судна у разi нестачi продовольства

Стаття 68. Права капiтана судна у разi нестачi продовольства

Якщо усi життєвi припаси, у тому числi незнижуваний запас продовольства, вичерпанi, з метою загального розподiлу капiтан судна має право провести реквiзицiю необхiдної кiлькостi продовольства, що є в розпорядженнi осiб, якi перебувають на суднi, i реквiзицiю вантажу, що знаходиться на суднi i який може бути використаний для харчування. Про реквiзицiю складається акт.

Вартiсть реквiзованих продовольства та вантажу вiдшкодовується судновласником.

<полное_название xml:id="x5j5x1u9gwh00lqu1k9y3l8ne8">Стаття 69. Права капiтана судна у разi невiдкладної потреби в грошах

Стаття 69. Права капiтана судна у разi невiдкладної потреби в грошах

Якщо пiд час рейсу виникла невiдкладна потреба в грошах для продовження плавання, особливо для ремонту судна або утримання екiпажу, у разi вiдсутностi можливостi або часу для отримання розпорядження судновласника, капiтан судна має право продати частину дорученого йому майна, яка не є необхiдною для продовження плавання.

Капiтан судна має право обрати той спосiб придбання коштiв для продовження плавання, який є найменш збитковим для судновласника i вантажовласника.

Вартiсть проданого вантажу повинна бути вiдшкодована його власнику, за винятком випадкiв, коли викликанi цим збитки пiдпадають пiд ознаки загальної аварiї або коли продаж було проведено тiльки в iнтересах вантажу.

<полное_название xml:id="xe41ip98lz5bb27lmtv3cifgwu">Стаття 70. Засвiдчення факту народження дитини та укладення шлюбу

Стаття 70. Засвiдчення факту народження дитини та укладення шлюбу

Про кожний випадок народження дитини, укладення шлюбу на суднi капiтан зобов’язаний скласти акт у присутностi двох свiдкiв, а також зробити запис у судновому журналi.

Цей акт пiдлягає поданню до органiв реєстрацiї актiв цивiльного стану для одержання свiдоцтва про народження чи шлюб.

<полное_название xml:id="xawe33p1ytxnkanizc7201prk8">Стаття 71. Засвiдчення заповiту i факту смертi

Стаття 71. Засвiдчення заповiту i факту смертi

Капiтан судна зобов’язаний засвiдчити складений особою, яка перебуває на суднi, заповiт, взяти його на зберiгання i зберiгати по одному примiрнику посвiдчених ним заповiтiв до передачi начальниковi порту України або консуловi України в iноземному порту для наступного надсилання їх до державного нотарiального архiву за мiсцем проживання заповiдача.

Про кожний випадок смертi на суднi капiтан зобов’язаний скласти акт у присутностi двох свiдкiв, а якщо на суднi є лiкар або фельдшер, то i в його присутностi, а також зробити запис у судновому журналi.

До акта про смерть додається опис майна померлого на суднi. Капiтан судна вживає заходiв до збереження майна померлого.

Капiтан судна передає акт про смерть i опис майна консулу України, якщо судно прибуває в iноземний порт, де є консул України, або судновласнику, якщо судно прибуває в порт України, i вживає заходiв до поховання померлого. У надзвичайних випадках, коли судно має тривалий час перебувати у вiдкритому морi i тiло померлого не може бути збережено, капiтан судна має право вiддати тiло морю згiдно з морськими звичаями, про що складається вiдповiдний акт i вноситься вiдповiдний запис до суднового журналу.

<полное_название xml:id="x2zjjuj6uhsp2txl043231bk9">Стаття 72. Взаємовiдносини з консулами України

Стаття 72. Взаємовiдносини з консулами України

Взаємовiдносини капiтана судна та iнших осiб суднового екiпажу з консулами України регулюються Консульським статутом України.

<полное_название xml:id="x1s5m0noox73v844oqbe3697qi">Роздiл IV. МОРЕПЛАВСТВО У ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ МОРІ, ВНУТРІШНІХ ВОДАХ, АКВАТОРІЯХ МОРСЬКИХ ПОРТІВ

Роздiл IV. МОРЕПЛАВСТВО У ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ МОРІ, ВНУТРІШНІХ ВОДАХ, АКВАТОРІЯХ МОРСЬКИХ ПОРТІВ

<полное_название xml:id="x4w74dytx0v4y1ifs2uvjy3hdx">Глава 1. МОРСЬКИЙ ПОРТ ТА БЕЗПЕКА МОРЕПЛАВСТВА У МОРСЬКИХ ПОРТАХ

Глава 1. МОРСЬКИЙ ПОРТ ТА БЕЗПЕКА МОРЕПЛАВСТВА У МОРСЬКИХ ПОРТАХ

<полное_название xml:id="x67ubgt6rnd38a6cpdvonljpu1">Стаття 73. Регулювання дiяльностi у морських портах

Стаття 73. Регулювання дiяльностi у морських портах

Правовi, економiчнi, соцiальнi та органiзацiйнi основи дiяльностi в морських портах визначаються цим Кодексом та Законом України «Про морськi порти України». До функцiонування морських рибних портiв застосовуються норми цього Кодексу щодо морських портiв з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних бiоресурсiв».

Перелiк морських портiв України, вiдкритих для заходження iноземних суден, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України та оприлюднюється в Повiдомленнях мореплавцям України.

<полное_название xml:id="x9pmp1mj1zspjj7pssfcnw253k">Стаття 74. Забезпечення безпеки мореплавства

Стаття 74. Забезпечення безпеки мореплавства

Органiзацiя та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту покладаються на адмiнiстрацiю морських портiв України.

Власники (користувачI) морських термiналiв, судновласники, iншi суб’єкти господарювання, що здiйснюють свою дiяльнiсть у межах територiї та акваторiї морського порту, забезпечують безпеку мореплавства вiдповiдно до правил, визначених обов’язковими постановами по порту.

<полное_название xml:id="xac7l2j3nqhzy6xhgn0bwgkjfg">Стаття 75. Державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту

Стаття 75. Державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту

Державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на пiдходах до нього та в сумiжних акваторiях здiйснюється капiтаном морського порту. Межi зони нагляду, на яку поширюються повноваження капiтана морського порту щодо здiйснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпеки на морському i рiчковому транспортi.

Державний нагляд за безпекою мореплавства у морських термiналах, розташованих у межах територiй та акваторiй, вiдокремлених вiд основної територiї та акваторiї вiдповiдного морського порту, здiйснює окремий пiдроздiл служби капiтана морського порту.

Капiтан морського порту та служба капiтана морського порту дiють на пiдставi положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту.

<полное_название xml:id="x9cjxyf2n9ia1bpx38iwgkq92u">Стаття 76. Навiгацiйно-гiдрографiчне забезпечення судноплавства

Стаття 76. Навiгацiйно-гiдрографiчне забезпечення судноплавства

Навiгацiйно-гiдрографiчне забезпечення судноплавства у внутрiшнiх водах, територiальному морi та виключнiй морськiй економiчнiй зонi України здiйснюється шляхом:

встановлення, розвитку та утримання засобiв навiгацiйного обладнання, яких потребує iнтенсивнiсть руху суден i ступiнь навiгацiйної небезпеки;

проведення гiдрографiчних зйомок;

збору навiгацiйної iнформацiї;

своєчасної пiдготовки, видання i забезпечення мореплавцiв навiгацiйними картами, порадниками та посiбниками для плавання, навiгацiйними повiдомленнями i попередженнями та iншою сучасною навiгацiйно-гiдрографiчною iнформацiєю.

<полное_название xml:id="x1p1xcy2pfhqct398ujdeyy0fh">Стаття 77. Призначення капiтана морського порту

Стаття 77. Призначення капiтана морського порту

Капiтан морського порту призначається на посаду i звiльняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпеки на морському i рiчковому транспортi. Капiтан морського порту пiдпорядковується керiвнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпеки на морському i рiчковому транспортi.

<полное_название xml:id="x2gebc9qoshxq8yshd7twiu8k7">Стаття 78. Функцiї капiтана морського порту

Стаття 78. Функцiї капiтана морського порту

До функцiй капiтана морського порту належать:

1) державний нагляд за дотриманням законодавства i правил мореплавства, а також мiжнародних договорiв України щодо мореплавства, згода на обов’язковiсть яких надана Верховною Радою України;

2) розгляд справ про адмiнiстративнi правопорушення i накладення адмiнiстративних стягнень;

3) реєстрацiя суден у Державному судновому реєстрi України, Судновiй книзi України i видача суднових документiв, якщо iнше не передбачено законодавством;

4) видача документiв, зазначених у статтi 51 цього Кодексу;

5) перевiрка суднових документiв, дипломiв i квалiфiкацiйних свiдоцтв;

6) видача посвiдчень моряка особам, якi входять до складу суднового екiпажу;

7) нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у морський порт i виходу з морського порту;

8) нагляд за дотриманням вимог щодо запобiгання забрудненню навколишнього природного середовища;

9) оформлення приходу суден у морський порт i виходу з морського порту;

10) нагляд та контроль за пiдприємствами, що надають лоцманськi послуги, i службою регулювання руху суден у межах акваторiї морського порту;

11) нагляд та контроль за криговим проведенням суден на пiдходах до морського порту i в межах його акваторiї;

12) видача дозволiв на пiдняття майна, що затонуло в морi, а також на проведення будiвельних робiт щодо гiдротехнiчних споруд у межах територiї та акваторiї морського порту;

13) облiк та розслiдування аварiйних морських подiй;

14) керiвництво службою капiтана морського порту.

<полное_название xml:id="x34semnlfxj0tr468gtxs8ol5x">Стаття 79. Повноваження капiтана морського порту

Стаття 79. Повноваження капiтана морського порту

Розпорядження капiтана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства i порядку в морському порту, що належать до його компетенцiї, обов’язковi для всiх суден, юридичних i фiзичних осiб, якi перебувають в акваторiї та на територiї цього морського порту.

Розпорядження капiтана морського порту може бути скасовано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпеки на морському та рiчковому транспортi, або адмiнiстративним судом у порядку, встановленому законодавством.

За порушення законодавства i правил щодо безпеки мореплавства та порядку в морському порту капiтан морського порту має право накладати адмiнiстративнi стягнення вiдповiдно до закону.

<полное_название xml:id="xem0agfq2s3syx3xxp816mfz5">Стаття 80. Затримання суден i вантажiв

Стаття 80. Затримання суден i вантажiв

Судно або вантаж можуть бути затриманi в морському порту капiтаном порту до достатнього забезпечення морської вимоги судновласником або вантажовласником на:

прохання особи, яка має морську вимогу, обґрунтовану загальною аварiєю, рятуванням, договором перевезення вантажу, зiткненням суден або iншим заподiянням шкоди;

морську вимогу порту, зумовлену пошкодженням портових споруд, iншого майна та навiгацiйного обладнання, розташованого в порту;

морську вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, зумовлену порушенням природоохоронного законодавства України.

Вiдповiдальнiсть за збитки, завданi необгрунтованим затриманням судна або вантажу, несуть особи, на вимогу яких вiдбулося затримання.

<полное_название xml:id="x2id4cdf2npsremno33lir7qvi">Стаття 81. Термiн затримання суден i вантажiв

Стаття 81. Термiн затримання суден i вантажiв

Розпорядження капiтана морського порту про затримання судна або вантажу на морськi вимоги, зазначенi у статтi 80 цього Кодексу, дiйсне протягом трьох дiб. Якщо протягом визначеного термiну не прийнято рiшення суду, господарського суду або Морської арбiтражної комiсiї про накладення на судно чи вантаж арешту, вони пiдлягають негайному звiльненню.

<полное_название xml:id="xeh3z5chv009nrx8aa38pcz8is">Стаття 82. Судновий iмунiтет iноземних державних суден

Стаття 82. Судновий iмунiтет iноземних державних суден

На вимогу майнового характеру не пiдлягають затриманню судна, що перебувають у власностi iноземної держави, якщо цi судна використовуються виключно для несення державної служби, за винятком випадкiв, передбачених Цивiльним процесуальним кодексом України.

<полное_название xml:id="xd1h1l29mo7alfuwl1clbrqs11">Стаття 83. Виключена.

Стаття 83. Виключена.

<полное_название xml:id="x57feg78upzkhny1tatj5pakl4">Стаття 84. Виключена.

Стаття 84. Виключена.

<полное_название xml:id="x6qbmncz0rwdtch3ga0i9pf798">Стаття 85. Обов’язки судна щодо дотримання режиму порту

Стаття 85. Обов’язки судна щодо дотримання режиму порту

Пiд час перебування в морському порту будь-яке судно зобов’язане дотримувати чинних законiв i правил України, у тому числi тих, що стосуються безпеки порту i судноплавства в порту, митного, прикордонного, санiтарного (фiтосанiтарного) режимiв, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних i суднопiднiмальних робiт, якiрної стоянки i надання мiсць бiля причалiв, навантаження i вивантаження вантажiв, посадки i висадки людей, послуг, пов’язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, i будь-яких iнших портових послуг, портових зборiв, запобiгання забрудненню навколишнього природного середовища.

Слова i цифру «Глава 2. КАПІТАН ПОРТУ»виключено

<полное_название xml:id="x7ns99oefgvjdeyccwa1nmcopp">Стаття 86. Виключена

Стаття 86. Виключена

<полное_название xml:id="x1j1trfw4pwnd5nut9msgj56jy">Стаття 87. Виключена

Стаття 87. Виключена

<полное_название xml:id="xacdy0jkma1ctsa5ic88293zt6">Стаття 88. Виключена

Стаття 88. Виключена

<полное_название xml:id="x4cmhkwlf5s3mkozrk1s8oeuhs">Стаття 89. Виключена

Стаття 89. Виключена

<полное_название xml:id="xhu6n6qqg042naae8v0lvr00c">Стаття 90. Контрольний огляд судна

Стаття 90. Контрольний огляд судна

Кожне судно перед виходом у море пiдлягає контролю з метою перевiрки суднових документiв, установлення вiдповiдностi судновим документам основних характеристик судна, а також перевiрки виконання вимог щодо укомплектування суднового екiпажу.

У разi вiдсутностi суднових документiв або наявностi достатнiх пiдстав вважати, що судно не задовольняє вимогам безпеки мореплавства, особа, уповноважена центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi транспорту (центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), може провести його огляд.

З метою перевiрки та усунення недолiкiв, що перешкоджають видачi дозволу на вихiд судна з порту, особою, уповноваженою центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi транспорту (центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), може бути проведено контрольний огляд судна.

Правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

<полное_название xml:id="x2f6arkup3woxmjtv0g3osuwoz">Стаття 91. Заборона на вихiд судна з морського порту

Стаття 91. Заборона на вихiд судна з морського порту

Кожне судно зобов’язане до виходу з морського порту одержати на це дозвiл капiтана порту.

Капiтан морського порту повинен вiдмовити у видачi дозволу на вихiд з порту в разi:

а) непридатностi судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екiпажу та наявностi iнших недолiкiв, що становлять загрозу безпецi плавання або здоров’ю людей, якi перебувають на суднi, або загрозу заподiяння шкоди навколишньому природному середовищу;

б) порушення вимог до суднових документiв;

в) несплати встановлених зборiв, штрафiв та iнших платежiв;

г) рiшення уповноважених законодавством державних органiв (органiв доходiв i зборiв, санiтарно-карантинної служби, органiв рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби).

Капiтан морського порту може затримати судно на пiдставах, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, до усунення виявлених за результатами контролю недолiкiв або до моменту сплати належних зборiв, штрафiв чи iнших платежiв.

Якщо недолiки не можуть бути усунутi на мiсцi, судну надається можливiсть пройти на найближчу судноремонтну верф.

Про затримку судна негайно повiдомляється судновласник.

Витрати, пов’язанi з здiйсненням капiтаном морського порту прав, передбачених цiєю статтею, покладаються на судновласника.

<полное_название xml:id="x4t64cjhyztilr73xqal2u36uy">Глава 3. МОРСЬКІ ЛОЦМАНИ

Глава 3. МОРСЬКІ ЛОЦМАНИ

<полное_название xml:id="xcqvrwq5esxeuwr3gxqerg2yia">Стаття 92. Лоцманське проведення суден

Стаття 92. Лоцманське проведення суден

З метою забезпечення безпеки мореплавства на пiдходах до морських портiв, у межах акваторiй цих портiв, а також мiж морськими портами незалежно вiд прапора держави, пiд яким плаває судно, i форми власностi судна проведення суден здiйснюється виключно морськими лоцманами.

Вимоги до морських лоцманiв та пiдприємств, працiвниками яких є морськi лоцмани, а також порядок здiйснення ними дiяльностi визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту.

<полное_название xml:id="x8tpiow7u6nkf6rpswz6vo6zdn">Стаття 93. Громадянство морськими лоцманами

Стаття 93. Громадянство морськими лоцманами

Морськими лоцманами є громадяни України, якi вiдповiдають вимогам, встановленим у Положеннi про морських лоцманiв, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту.

<полное_название xml:id="x96qvb6oraqdpjyki8hp07ug40">Стаття 94. Обов’язкове i необов’язкове лоцманське проведення суден

Стаття 94. Обов’язкове i необов’язкове лоцманське проведення суден

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, за погодженням з iншими заiнтересованими мiнiстерствами та центральними органами виконавчої влади затверджує райони обов’язкового лоцманського проведення, категорiї суден, що звiльняються вiд обов’язкового лоцманського проведення, i публiкує цi вiдомостi у лоцiях i Повiдомленнях мореплавцям.

У районах обов’язкового лоцманського проведення судно не має права здiйснювати плавання без морського лоцмана, якщо тiльки судно не належить до категорiї суден, що звiльняються вiд обов’язкового лоцманського проведення.

У районах необов’язкового лоцманського проведення капiтан судна у разi необхiдностi має право взяти на судно морського лоцмана.

У районах необов’язкового лоцманського проведення капiтан морського порту може встановлювати обов’язкове лоцманське проведення суден:

а) якi самi (ядернi судна та iншI) або їх вантаж можуть становити загрозу заподiяння шкоди навколишньому природному середовищу. Категорiї таких суден доводяться до загального вiдома в обов’язковiй постановi по порту;

б) якi мають серйознi пошкодження корпусу, механiзмiв або обладнання, що може iстотно вплинути на безпеку їх плавання в порту. У цьому випадку капiтану судна вручається нотис про те, що його судно має слiдувати пiд лоцманським проведенням.

<полное_название xml:id="x6ogkfpkkh0wb9bf4l2tgr9bjd">Стаття 95. Визначення часу лоцманського проведення

Стаття 95. Визначення часу лоцманського проведення

Час лоцманського проведення суден визначається капiтаном морського порту та оголошується в обов’язковiй постановi по порту.

Капiтан морського порту може заборонити проведення суден у разi, коли безпечному проведенню суден перешкоджає стан погоди або моря (погана видимiсть, шторм, землетрус тощо), а також за наявностi iнших надзвичайних обставин, що створюють загрозу судноплавству.

<полное_название xml:id="x7w8oi5rnxmbrs7ljoqq1bl9xj">Стаття 96. Обов’язки морського лоцмана

Стаття 96. Обов’язки морського лоцмана

Пiд час проведення суден морський лоцман повинен спостерiгати за станом i правильнiстю огородження фарватеру, станом берегових навiгацiйних знакiв i термiново повiдомляти капiтану морського порту про будь-якi змiни на фарватерi i про аварiйнi морськi подiї з суднами, якi вiн проводить.

Морський лоцман зобов’язаний вказати капiтану судна, яке вiн проводить, на виявленi порушення правил судноплавства, обов’язкової постанови по порту та iнших правил, вимагати усунення помiчених порушень, а в разi невиконання капiтаном судна цих або iнших законних вимог морського лоцмана — негайно повiдомити про це капiтана морського порту.

<полное_название xml:id="xd2647z7teo0z86bu9cg1kb182">Стаття 97. Правовий статус морського лоцмана на суднi

Стаття 97. Правовий статус морського лоцмана на суднi

Присутнiсть на суднi морського лоцмана не звiльняє капiтана вiд вiдповiдальностi за управлiння судном.

У випадках залишення капiтаном судна командного мiстка вiн зобов’язаний вказати морському лоцману особу, вiдповiдальну за управлiння судном у його вiдсутнiсть.

<полное_название xml:id="xctxv9nvugyj1lxbj98sp4q9yz">Стаття 98. Вiдповiдальнiсть за аварiйнi морськi подiї

Стаття 98. Вiдповiдальнiсть за аварiйнi морськi подiї

Вiдповiдальнiсть за аварiйнi морськi подiї, що сталися з вини морських лоцманiв пiд час виконання ними службових обов’язкiв, несе пiдприємство, працiвником якого є лоцман.

Ця вiдповiдальнiсть обмежується розмiрами аварiйного лоцманського фонду, який утворюється з 10 вiдсоткiв вiдрахувань вiд сум лоцманського збору, що надiйшли в календарному роцi, який передував аварiї.

<полное_название xml:id="x6bd888xak3atkw0dk502iyk7l">Стаття 99. Направлення морського лоцмана на судно

Стаття 99. Направлення морського лоцмана на судно

У разi виклику лоцмана пiдприємство, що надає лоцманськi послуги, зобов’язане негайно направити на судно морського лоцмана, сповiстивши про це капiтана судна. Якщо це зробити неможливо, пiдприємство, що надає лоцманськi послуги, зобов’язане повiдомити капiтана судна про час, коли прибуде лоцман.

<полное_название xml:id="x7arx4fqxw14g1uc04ghyysuff">Стаття 100. Умови перебування морського лоцмана на суднi

Стаття 100. Умови перебування морського лоцмана на суднi

Капiтан судна зобов’язаний забезпечити швидкий i безпечний прийом морського лоцмана i стажиста на борт судна i на перiод проведення безкоштовно надавати їм окреме примiщення i харчування нарiвнi з особами командного складу судна.

<полное_название xml:id="xa5mlkuwvfgw3sxt7ksifze2mb">Стаття 101. Лоцманська квитанцiя

Стаття 101. Лоцманська квитанцiя

Прибулий на судно морський лоцман зобов’язаний вручити капiтану лоцманську квитанцiю встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, зразка.

У квитанцiю капiтан судна вносить такi вiдомостi: найменування судна, прапор держави, пiд яким плаває судно, осадка, довжина, ширина, чиста мiсткiсть, а також мiсце i час прийому морського лоцмана.

Капiтан вiдмiчає у квитанцiї мiсце i час закiнчення лоцманського проведення, а в разi необхiдностi вносить зауваження щодо проведення судна морським лоцманом. Внесенi у квитанцiю вiдомостi та зауваження капiтан судна засвiдчує своїм пiдписом.

<полное_название xml:id="xbk8bf8alaaiqdn1m4dcrkft4g">Стаття 102. Штраф за неправильну iнформацiю про судно та прохiд без лоцмана

Стаття 102. Штраф за неправильну iнформацiю про судно та прохiд без лоцмана

За надання недостовiрної iнформацiї, у тому числi за допомогою технiчних суднових засобiв, щодо даних про судно, перелiк яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах морського i рiчкового транспорту, а також за прохiд без дозволу служби регулювання руху або без лоцмана в зонi обов’язкового лоцманського проведення капiтан судна зобов’язаний сплатити штраф у розмiрi двократної ставки лоцманського збору незалежно вiд встановленої чинним законодавством України вiдповiдальностi за наслiдки, що можуть виникнути через цi дiї.

<полное_название xml:id="x7iolqs09m9radrz7h89gy6mnp">Стаття 103. Залишення морським лоцманом судна

Стаття 103. Залишення морським лоцманом судна

Морський лоцман не має права без згоди капiтана залишити судно ранiше, нiж поставить його на якiр, вiдшвартує в безпечне мiсце, виведе в море або буде замiнений iншим лоцманом.

<полное_название xml:id="xjep65mw7tey1w3hc6o76qw3x">Стаття 104. Вiдмова морського лоцмана проведення судна

Стаття 104. Вiдмова морського лоцмана проведення судна

Якщо капiтан, прийнявши на судно морського лоцмана, дiє всупереч його рекомендацiям, лоцман має право у присутностi третьої особи вiдмовитися вiд продовження проведення судна. Морський лоцман вправi вимагати, щоб про це було зроблено запис у лоцманськiй квитанцiї. Однак i пiсля вiдмови вiд проведення судна лоцман зобов’язаний залишатися на капiтанському мiстку, i якщо капiтановi судна будуть потрiбнi вiдомостi, необхiднi для безпечного плавання, вiн зобов’язаний надати їх.

На вимогу капiтана продовжити лоцманське проведення судна лоцман зобов’язаний продовжити проведення судна.

<полное_название xml:id="x7mh9acl79kmkicwi6afet273w">Стаття 105. Вiдмова капiтана судна вiд послуг морського лоцмана

Стаття 105. Вiдмова капiтана судна вiд послуг морського лоцмана

Якщо у капiтана судна виникли сумнiви щодо правильностi рекомендацiй морського лоцмана, вiн має право вiдмовитися вiд його послуг. При цьому в районi, де лоцманське проведення є обов’язковим, капiтан за наявностi можливостей зупиняє рух судна до прибуття iншого лоцмана.

Капiтан судна, який викликав морського лоцмана i пiсля його прибуття вiдмовився вiд лоцманських послуг, зобов’язаний сплатити повнiстю лоцманський збiр за проведення судна, для якого був викликаний лоцман.

<полное_название xml:id="xxb7xb604a75v0hrqru3s3xxl">Стаття 106. Лоцманський збiр

Стаття 106. Лоцманський збiр

Із суден, що користуються послугами морських лоцманiв, справляється лоцманський збiр, порядок справлення i розмiр якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики економiчного розвитку.

<полное_название xml:id="x5ibgft2l3ipad1lv6o2guz4zl">Стаття 107. Окрема винагорода за затримку морського лоцмана

Стаття 107. Окрема винагорода за затримку морського лоцмана

Якщо морський лоцман затримується на суднi бiльше двох годин через необхiднiсть довантаження чи розвантаження судна, несправнiсть суднових механiзмiв, перебування судна в карантинi та iншi обставини, якщо вони не викликанi дiями непереборної сили, капiтан судна зобов’язаний сплатити пiдприємству, де працює морський лоцман, окрему винагороду в розмiрi, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту.

<полное_название xml:id="xbifzw725n47qm5el4blu9ufky">Стаття 108. Окрема винагорода на повернення морського лоцмана

Стаття 108. Окрема винагорода на повернення морського лоцмана

Якщо лоцман i стажист вивезенi судном, яке вони проводили, за межi обслуговуваного ними району, капiтан судна зобов’язаний вiдшкодувати лоцману i стажисту витрати на повернення до мiсця служби (проїзд, добовi, проживання в готелI) i, крiм того, виплатити винагороду, передбачену статтею 107 цього Кодексу, за кожну добу перебування їх за межами району лоцманського проведення.

<полное_название xml:id="xe3lyml6wnzazcy158cpzus000">Стаття 109. Справляння зборiв i стягнення штрафiв

Стаття 109. Справляння зборiв i стягнення штрафiв

Лоцманський збiр, окрема винагорода i штрафи, передбаченi статтями 102, 105, 106, 107, 108 цього Кодексу, включаються в дохiд пiдприємства, працiвником якого є морський лоцман.

<полное_название xml:id="xbh191lmq1tcrmktt86ijvevy1">Глава 4. СЛУЖБА РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН

Глава 4. СЛУЖБА РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН

<полное_название xml:id="x1x0kkxsgx0pyq4ahw1ndqezu">Стаття 110. Поняття служби регулювання руху суден

Стаття 110. Поняття служби регулювання руху суден

У районах iнтенсивного судноплавства (портовi та узбережнi води, вузькостi, перетин морських шляхiв) рiшенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, створюються служби регулювання руху суден, що здiйснюють радiолокацiйне обслуговування суден.

Зона дiї i порядок руху суден у зонi встановлюються Правилами плавання у цiй зонi, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту.

Пiд радiолокацiйним обслуговуванням маються на увазi контроль за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, радiолокацiйне проведення, подання допомоги суднам пiд час аварiйно-рятувальних операцiй, iнформування про рух суден, стан засобiв навiгацiйного облаштування, гiдрометеорологiчнi умови та iншi фактори, що впливають на безпеку плавання.

Перелiк послуг, що надаються конкретною службою регулювання руху суден, ступiнь обов’язковостi окремих видiв радiолокацiйного обслуговування повiдомляються в обов’язковiй постановi по порту, лоцiях i Повiдомленнях мореплавцям.

За межами територiального моря України служба регулювання руху суден обслуговує судна тiльки за заявкою капiтана судна.

<полное_название xml:id="x5h6cmi0xbifcaaqke1uyj9jt9">Стаття 111. Правовий статус служби регулювання руху суден

Стаття 111. Правовий статус служби регулювання руху суден

Служба регулювання руху суден дiє вiдповiдно до Типового положення про службу регулювання руху суден, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту.

Якщо зона дiї служби регулювання руху суден охоплює акваторiї кiлькох портiв або узбережнi води i вузькостi (регiональна служба регулювання руху суден), порядок створення i пiдпорядкованiсть служби регулювання руху суден визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту.

<полное_название xml:id="xa58al7l6q622ti3pl5tuh7hu0">Стаття 112. Лоцман-оператор служби регулювання руху суден

Стаття 112. Лоцман-оператор служби регулювання руху суден

Лоцманами-операторами служби регулювання руху суден можуть бути громадяни України, якi вiдповiдають вимогам, встановленим Положенням про лоцмана-оператора служби регулювання руху суден, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту.

<полное_название xml:id="x4oalsdsm4a9od655dz6rcztl4">Стаття 113. Вiдмова служби регулювання руху суден вiд надання послуг судну

Стаття 113. Вiдмова служби регулювання руху суден вiд надання послуг судну

Якщо капiтан судна, що проводиться за допомогою служби регулювання руху суден, не дотримується рекомендацiй лоцмана-оператора служби регулювання руху суден, то лоцман має право вiдмовитися вiд продовження радiолокацiйного проведення судна, що обов’язково фiксується за допомогою технiчних засобiв. Проте i пiсля вiдмови вiд радiолокацiйного проведення судна лоцман-оператор служби регулювання руху суден зобов’язаний залишитися на зв’язку з судном, i якщо капiтану будуть потрiбнi вiдомостi, необхiднi для безпечного плавання, лоцман-оператор служби регулювання руху суден зобов’язаний подати їх.

Якщо капiтан зажадає, щоб лоцман-оператор служби регулювання руху суден поновив радiолокацiйне проведення судна, його вимога має задовольнитися.

<полное_название xml:id="x344jdamoi2sdt3spm1mp594tr">Стаття 114. Вiдповiдальнiсть служби регулювання руху суден за аварiї

Стаття 114. Вiдповiдальнiсть служби регулювання руху суден за аварiї

Вiдповiдальнiсть за аварiї, що сталися з вини лоцмана-оператора служби регулювання руху суден, несе вiдповiдна органiзацiя, у пiдпорядкуваннi якої перебуває служба регулювання руху суден.

Ця вiдповiдальнiсть обмежується розмiром аварiйного фонду служби регулювання руху суден, що утворюється з 10 вiдсоткiв вiдрахувань вiд сум зборiв, що надiйшли в календарному роцi, який передував аварiї.

<полное_название xml:id="x2t9fnejgskf401os4cy6y3n2i">Стаття 115. Оплата послуг служби регулювання руху суден

Стаття 115. Оплата послуг служби регулювання руху суден

Із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збiр, порядок справляння i розмiр якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики економiчного розвитку.

Капiтан судна, який звернувся до служби регулювання руху суден за послугами, а потiм вiдмовився вiд них, зобов’язаний повнiстю сплатити належний за затребуванi послуги збiр.

<полное_название xml:id="x4pmo3g6l79eefqdnlnq9n9zpo">Глава 5. МОРСЬКЕ АГЕНТУВАННЯ

Глава 5. МОРСЬКЕ АГЕНТУВАННЯ

<полное_название xml:id="xdvckjnuh7zgl4jchkch4cfyml">Стаття 116. Агентування суден

Стаття 116. Агентування суден

У морському порту або поза його територiєю як постiйнi представники судновласника дiють агентськi органiзацiї (морський агент), якi за договором морського агентування за винагороду зобов’язуються надавати послуги в галузi торговельного мореплавства.

Частину другу виключено

При виконаннi договору морського агентування морський агент, що дiє вiд iменi судновласника, може також дiяти на користь iншої договiрної сторони, якщо вона його на те уповноважила i якщо судновласник не заперечує.

Частину четверту виключено

<полное_название xml:id="x9ian73bs5x8m0w5mx77ed68wj">Стаття 117. Права та обов’язки морського агента

Стаття 117. Права та обов’язки морського агента

Морський агент виконує формальностi та дiї, пов’язанi з прибуттям, перебуванням i вiдходом судна, допомагає капiтану судна у налагодженнi контактiв з адмiнiстрацiєю морського порту i службою капiтана морського порту, власником морського термiналу, пiдприємствами, установами, органiзацiями, що надають спецiалiзованi послуги, портовими операторами, мiсцевими органами виконавчої влади, в органiзацiї постачання i обслуговування судна в порту, оформляє митнi документи та документи на вантаж, iнкасує суми фрахту та iншi суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника i капiтана судна суми, пов’язанi з перебуванням у порту, залучає вантажi для морських лiнiй, здiйснює збiр фрахту, експедирування вантажу, наймання екiпажiв для роботи на суднах, виступає вiд iменi вантажовласника, а також договiрною стороною учасникiв перевезення вантажiв у прямому змiшаному сполученнi.

Морський агент зобов’язаний:

а) здiйснювати добросовiсно свою дiяльнiсть вiдповiдно до iнтересiв судновласника або iншого довiрителя i звичайної практики морського агентування;

б) дiяти в межах своїх повноважень;

в) не передавати здiйснення своїх функцiй iншiй особi (суб’єкту), якщо тiльки вiн не був уповноважений на це своїм довiрителем.

<полное_название xml:id="xbcemz7j8dcm7c4owovuwlez4t">Стаття 118. Обов’язки судновласника або iншого довiрителя

Стаття 118. Обов’язки судновласника або iншого довiрителя

Судновласник або iнший довiритель зобов’язанi:

а) надавати морському агенту кошти, достатнi для здiйснення його функцiй;

б) вiдшкодовувати морському агенту будь-якi витрати, зробленi ним вiд їх iменi або за їх згодою;

в) нести вiдповiдальнiсть за наслiдки будь-яких дiй морського агента в межах його повноважень.

У разi обмеження довiрителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка дiяла добросовiсно, є дiйсною та обов’язковою для довiрителя, якщо тiльки третiй особi не було вiдомо про таке обмеження.

<полное_название xml:id="x2e60cd9qnm5vlcw18t8a7wbvc">Стаття 119. Припинення договору морського агентування

Стаття 119. Припинення договору морського агентування

Договiр морського агентування, укладений на визначений термiн, припиняється пiсля його закiнчення, якщо умовами договору не передбачено iнше.

Якщо договiр морського агентування укладено на невизначений термiн, то кожна iз сторiн вправi розiрвати договiр за наявностi серйозних причин, якi пiдтверджують його невиконання, сповiстивши другу сторону про це не пiзнiше нiж за три мiсяцi з часу, коли їй стало вiдомо про такi причини.

<полное_название xml:id="xb6795kfpbuk3kqrm4zgbrzn7i">Глава 6. МАЙНО, ЩО ЗАТОНУЛО В МОРІ

Глава 6. МАЙНО, ЩО ЗАТОНУЛО В МОРІ

<полное_название xml:id="xdeiyh5l7fdf986vsim4bcc4jr">Стаття 120. Поняття майна, що затонуло в морi, i сфера застосування

Стаття 120. Поняття майна, що затонуло в морi, i сфера застосування

Майном, що затонуло, як визначає ця Глава, є судна або iншi плавучi засоби, що зазнали катастроф, будь-якi споруди, здатнi здiйснювати плавання, лiтальнi апарати, їх уламки, обладнання, вантажi та iншi предмети незалежно вiд того, знаходяться вони на плаву чи пiд поверхнею води, опустилися на дно чи викинутi на мiлководдя або на берег.

Правила цiєї глави застосовуються щодо пiдняття, вiддалення або знищення майна, що затонуло у межах внутрiшнiх вод або територiального моря України.

До суден, що затонули у вiдкритому морi, а також до вантажiв та речей, що знаходяться на них, застосовується законодавство держави, пiд прапором якої плавало судно.

Правила цiєї глави не застосовуються щодо:

а) пiдняття, вiддалення або знищення вiйськового майна;

б) пiдняття майна культурного характеру, археологiчного або iсторичного значення.

Пiдняття, вiддалення або знищення майна, перелiченого у пiдпунктах «а» i «б» частини четвертої цiєї статтi, здiйснюється вiдповiдно до чинного законодавства України.

Якщо таке майно затонуло на акваторiї морського порту, органiзацiя, вiдповiдальна за пiдняття, вiддалення або знищення цього майна, вiдповiдно до чинного законодавства України повинна погодити свої дiї з капiтаном порту.

<полное_название xml:id="x79xcihzkw0u992kxznda03xbv">Стаття 121. Право на майно, що затонуло

Стаття 121. Право на майно, що затонуло

Право на майно, що затонуло у внутрiшнiх водах або у територiальному морi України, а також вiдносини, що виникають у зв’язку з цим майном, визначаються чинним законодавством України.

<полное_название xml:id="xco1vfa8jok0gcwydumia7p2zz">Стаття 122. Пiдняття майна його власником

Стаття 122. Пiдняття майна його власником

Власник майна, що затонуло, якщо вiн має намiр пiдняти це майно, повинен повiдомити про це капiтана найближчого морського порту України протягом одного року з дня, коли майно затонуло.

Капiтан морського порту за погодженням iз заiнтересованими державними органами встановлює достатнiй за обставинами строк для пiдняття майна, порядок проведення цих робiт i доводить це до вiдома власника майна та адмiнiстрацiї морського порту.

<полное_название xml:id="x1usirfyzzuwqv07gw4cplkdvi">Стаття 123. Порядок пiдняття небезпечного майна, що затонуло

Стаття 123. Порядок пiдняття небезпечного майна, що затонуло

У тих випадках, коли майно, що затонуло, створює перешкоду судноплавству, морським промислам, гiдротехнiчним або iншим роботам, загрозу життю або здоров’ю людей чи забруднення навколишнього природного середовища, власник зобов’язаний негайно повiдомити про те, що сталося, капiтана найближчого морського порту i на вимогу останнього вiддалити або знищити це майно у встановлений капiтаном термiн.

Капiтан морського порту повинен повiдомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища.

Якщо майно, що затонуло, становить безпосередню загрозу безпецi судноплавства, життю чи здоров’ю людей, забрудненню навколишнього природного середовища, а власник майна, що затонуло, не пiднiмає його у термiн, встановлений капiтаном морського порту, згiдно з цiєю статтею, адмiнiстрацiя морського порту має право за рахунок власника затонулого майна вжити необхiдних заходiв до його негайного пiдняття, а при необхiдностi — до його знищення або вiддалення iншим способом.

Якщо власник майна, що затонуло, невiдомий, адмiнiстрацiя морського порту публiкує iнформацiю про строки, встановленi для пiдняття майна, що затонуло, у Повiдомленнях мореплавцям України. Якщо вiдома держава, пiд прапором якої плавало затонуле судно, адмiнiстрацiя морського порту направляє вiдповiдне повiдомлення центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi зовнiшнiх зносин України.

<полное_название xml:id="xam2no5cf9p1ds0wd8tuuv8yv7">Стаття 124. Право на вибiр суднопiднiмального пiдприємства

Стаття 124. Право на вибiр суднопiднiмального пiдприємства

У разi наявностi обґрунтованих пiдстав капiтан морського порту має право не дозволити власнику майна пiднiмати затонуле майно своїми засобами або засобами обраної ним суднопiднiмальної органiзацiї. У такому разi пiдняття майна здiйснює адмiнiстрацiя морського порту за рахунок його власника.

<полное_название xml:id="xe5mhxztdrsrffx0hzr2ssecee">Стаття 125. Втрата права на майно, що затонуло

Стаття 125. Втрата права на майно, що затонуло

Власник майна, що затонуло, втрачає право на нього у випадку, якщо не зробить заяви або не пiднiме майно у термiни, передбаченi статтями 122, 123 цього Кодексу, i це майно стає державною власнiстю.

<полное_название xml:id="x749c7go5b1bfbhgedj82xmpqg">Стаття 126. Витребування майна, пiднятого адмiнiстрацiєю морського порту

Стаття 126. Витребування майна, пiднятого адмiнiстрацiєю морського порту

Майно, пiдняте адмiнiстрацiєю морського порту згiдно зi статтею 124 цього Кодексу, а також майно, пiдняте адмiнiстрацiєю морського порту внаслiдок того, що воно становило безпосередню загрозу безпецi судноплавства, життю i здоров’ю людей або забруднення навколишнього природного середовища (стаття 123 цього Кодексу), може бути витребуване його власником протягом двох рокiв з дня, коли майно було фактично пiднято. При цьому адмiнiстрацiї морського порту повиннi бути вiдшкодованi вартiсть пiдняття та iншi завданi у зв’язку з цим витрати i збитки.

Якщо пiдняте майно реалiзовано адмiнiстрацiєю морського порту через неможливiсть або недоцiльнiсть його зберiгання, власнику майна повертається виручена вiд реалiзацiї сума за вирахуванням усiх витрат, понесених адмiнiстрацiєю морського порту у зв’язку з пiдняттям, зберiганням i реалiзацiєю майна. При цьому, якщо виручена вiд реалiзацiї пiднятого майна сума не покриває всiх витрат i збиткiв адмiнiстрацiї морського порту, власник майна зобов’язаний вiдшкодувати їх адмiнiстрацiї морського порту.

Вiдмова вiд затонулого або пiднятого майна не звiльняє власника вiд обов’язку вiдшкодувати адмiнiстрацiї морського порту його витрати i збитки у випадках, передбачених статтями 123 i 124 цього Кодексу i цiєю статтею.

<полное_название xml:id="x8vkyh0qbqr6zysrrnhw8ebjof">Стаття 127. Випадково пiдняте майно

Стаття 127. Випадково пiдняте майно

Випадково пiдняте майно, що затонуло, повинно бути здане адмiнiстрацiї найближчого морського порту України. У цьому разi особi, яка доставила майно у розпорядження порту, виплачується винагорода у розмiрi однiєї третини вартостi цього майна.

<полное_название xml:id="xe9s4m3bzamjgx2i8xkdqpcb5h">Роздiл V МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Роздiл V МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

<полное_название xml:id="x3ayk92i1bwpe5objmko321nta">Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

<полное_название xml:id="x9eutbt65iopqq6cvu9nylcsrn">Стаття 128. Органiзацiя морських перевезень вантажiв

Стаття 128. Органiзацiя морських перевезень вантажiв

Умови морського перевезення вантажiв визначаються договором.

Морськi перевезення для державних потреб здiйснюються у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Перевiзник i вантажовласник у разi необхiдностi здiйснення систематичних перевезень вантажiв можуть укладати довготермiновi договори про органiзацiю морських перевезень.

<полное_название xml:id="x19wf9h1rwp3i6jhm2ja8vb85n">Стаття 129. Морськi перевезення транспортом загального користування

Стаття 129. Морськi перевезення транспортом загального користування

Морська транспортна органiзацiя загального користування:

а) зобов’язана прийняти будь-який запропонований до перевезення вантаж, якщо на суднi є вiльнi примiщення, придатнi для перевезення, i вантаж може бути перевезений без шкоди для ранiше прийнятих до перевезення вантажiв;

б) не вправi вiддавати перевагу одному вантажовласнику перед iншим стосовно приймання вантажiв i умов перевезення, за винятком випадкiв, передбачених чинним законодавством України;

в) зобов’язана публiкувати тарифи та умови перевезень.

Морська транспортна органiзацiя загального користування не має права укладати договори з вантажовласниками про звiльнення вiд вiдповiдальностi або її зменшення, яку вiдповiдно до правил цього роздiлу ця органiзацiя-перевiзник повинна нести за втрату, нестачу i пошкодження або прострочення у доставцi вантажу.

<полное_название xml:id="x4nwmql41810kynwf3bzwsicyp">Стаття 130. Заборона приймання вантажу до перевезення

Стаття 130. Заборона приймання вантажу до перевезення

Приймання вантажiв до перевезення у визначених напрямках може бути заборонено тiльки у виняткових випадках центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, з повiдомленням про це заiнтересованих органiзацiй i Уряду України.

У випадках явищ стихiйного характеру, катастроф i аварiй, що викликали перерву в русi, а також у разi оголошення карантину приймання вантажiв може бути тимчасово припинено або обмежено розпорядженням капiтана морського порту з негайним повiдомленням про це центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, яке встановлює термiн дiї заборони приймання вантажу i його обмеження, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпеки на морському та рiчковому транспортi.

Заборона, тимчасове припинення або обмеження приймання вантажу можуть бути введенi для перевезень у певних напрямках, з визначених портiв або у визначенi порти.

Про заборону, тимчасове припинення чи обмеження приймання вантажу капiтан морського порту негайно сповiщає вiдправникiв вантажiв, а при перевезеннi вантажiв у прямому змiшаному або прямому водному сполученнi — також i органiзацiї iнших видiв транспорту.

<полное_название xml:id="x4uqbbh2jsalzvzm8tsw6iz48b">Стаття 131. Каботажнi перевезення

Стаття 131. Каботажнi перевезення

Перевезення мiж портами України здiйснюються суднами, що плавають пiд Державним прапором України, а також суднами, що плавають пiд iноземним прапором за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту.

<полное_название xml:id="x8ch472fv7x6cd8corc8tkrzkz">Стаття 132. Мiжнароднi перевезення

Стаття 132. Мiжнароднi перевезення

Перевезення мiж портами України та iноземними портами можуть здiйснюватися як суднами, що плавають пiд Державним прапором України, так i за умови взаємностi суднами, що плавають пiд iноземним прапором.

<полное_название xml:id="xbsn91pnrlmpnr763nx369roqe">Глава 2. ДОГОВІР МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ

Глава 2. ДОГОВІР МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ

<полное_название xml:id="x5v5479smkobr89hmydipv3xpn">Стаття 133. Поняття договору морського перевезення вантажу

Стаття 133. Поняття договору морського перевезення вантажу

За договором морського перевезення вантажу перевiзник або фрахтiвник зобов’язується перевезти доручений йому вiдправником вантаж iз порту вiдправлення в порт призначення i видати його уповноваженiй на одержання вантажу особi (одержувачу), а вiдправник або фрахтувальник зобов’язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Фрахтувальником i фрахтiвником визнаються особи, що уклали мiж собою договiр фрахтування судна (чартер).

<полное_название xml:id="x5aq621b11vgtqgrynezxq7i2y">Стаття 134. Доказ iснування та змiст договору морського перевезення вантажу

Стаття 134. Доказ iснування та змiст договору морського перевезення вантажу

Договiр морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовiй формi.

Документами, що пiдтверджують наявнiсть i змiст договору морського перевезення вантажу, є:

1) рейсовий чартер — якщо договiр передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових примiщень;

2) коносамент — якщо договiр не передбачає умови, зазначеної в пунктi 1 цiєї статтi;

3) iншi письмовi докази.

<полное_название xml:id="x67c8ltys2ekurzlysdr9vx160">Стаття 135. Правовiдносини перевiзника i одержувача вантажу

Стаття 135. Правовiдносини перевiзника i одержувача вантажу

Правовiдносини мiж перевiзником i одержувачем вантажу визначаються коносаментом. Умови договору морського перевезення, не викладенi в коносаментi, обов’язковi для одержувача, якщо в коносаментi зроблено посилання на документ, в якому вони викладенi.

<полное_название xml:id="xd3w9hmpupi9ao646dudzpi4fb">Стаття 136. Реквiзити рейсового чартеру

Стаття 136. Реквiзити рейсового чартеру

Рейсовий чартер повинен мiстити основнi реквiзити: найменування сторiн, судна i вантажу, порту вiдправлення i призначення (або мiсця направлення судна). До рейсового чартеру можуть бути включенi за згодою сторiн iншi умови i застереження. Рейсовий чартер пiдписується фрахтiвником (перевiзником) i фрахтувальником або їх уповноваженими представниками.

<полное_название xml:id="xd0j9e4bhg3mlduf5mc6bkw9ik">Стаття 137. Докази приймання вантажу до перевезення

Стаття 137. Докази приймання вантажу до перевезення

Пiсля приймання вантажу до перевезення перевiзник вантажу, капiтан або агент перевiзника зобов’язанi видати вiдправнику коносамент, який є доказом приймання перевiзником вантажу, зазначеного в коносаментi.

Перевiзник може видати iнший, нiж коносамент, документ на пiдтвердження отримання вантажу для перевезення. Такий документ є першорядним доказом укладання договору морського перевезення i приймання перевiзником вантажу, як його описано в цьому документi.

Коносамент складається на пiдставi пiдписаного вiдправником документа, в якому, зокрема, повиннi мiститися данi, зазначенi в пунктах 4-8 статтi 138 цього Кодексу.

Вiдправник вiдповiдає перед перевiзником за всi наслiдки, що виникли в результатi неправильностi або неповноти вiдомостей, зазначених у згаданому документi.

<полное_название xml:id="xe8dfuljw9uhir3duk2gwruo0k">Стаття 138. Реквiзити коносамента

Стаття 138. Реквiзити коносамента

У коносаментi зазначаються:

1) найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному суднi;

2) найменування перевiзника;

3) мiсце приймання або навантаження вантажу;

4) найменування вiдправника;

5) мiсце призначення вантажу чи, при наявностi чартеру, мiсце призначення або направлення судна;

6) найменування одержувача вантажу (iменний коносамент) або визначення, що коносамент видано «наказу вiдправника», або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано «наказу одержувача» (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред’явника (коносамент на пред’явника);

7) найменування вантажу, його маркування, кiлькiсть мiсць чи кiлькiсть та/або мiра (маса, об’єм), а в необхiдних випадках — данi про зовнiшнiй вигляд, стан i особливi властивостi вантажу;

7-1) для небезпечних вантажiв — найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини вiдповiдно до прийнятої Органiзацiєю Об’єднаних Нацiй системи, клас (пiдклас), група сумiсностi для вантажiв класу 1, додатковi види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини;

8) фрахт та iншi належнi перевiзнику платежi або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згiдно з умовами, викладеними в рейсовому чартерi або iншому документi, чи зазначення, що фрахт повнiстю сплачено;

9) час i мiсце видачi коносамента;

10) кiлькiсть складених примiрникiв коносамента;

11) пiдпис капiтана або iншого представника перевiзника.

Пiд час буксирування лiсу в плотах данi, зазначенi в пунктi 7 цiєї статтi, перевiзником не перевiряються i включаються до коносамента на пiдставi письмової заяви вiдправника.

Якщо у разi перевезення вантажiв наливом, насипом або навалом данi, зазначенi в пунктi 7 цiєї статтi, не були перевiренi, перевiзник вправi включити їх у коносамент з вiдповiдним застереженням. Таке ж застереження може бути зроблено перевiзником пiд час перевезення рiзних вантажiв у тому випадку, коли у нього є достатнi пiдстави вважати, що данi, згаданi в пунктi 7 цiєї статтi, вказанi вiдправником неточно або вiн не мав розумної можливостi їх перевiрити. При перевезеннi вантажiв у закордонному сполученнi в коносамент можуть бути внесенi за згодою сторiн i iншi умови та застереження.

<полное_название xml:id="x9zqr6qunw2nxfbt2jbnl9pfax">Стаття 139. Кiлькiсть примiрникiв коносамента

Стаття 139. Кiлькiсть примiрникiв коносамента

Перевiзник зобов’язаний видати вiдправнику на його бажання кiлька примiрникiв коносамента тотожного змiсту, причому в кожному з них вiдмiчається кiлькiсть складених примiрникiв коносамента. Пiсля видачi вантажу по одному з примiрникiв коносамента решта примiрникiв втрачає силу.

<полное_название xml:id="x4fmhi6kwlbsk7boj2zt0hrgy5">Стаття 140. Передача коносамента

Стаття 140. Передача коносамента

Коносамент передається з дотриманням таких правил:

1) iменний коносамент може передаватися за iменними передаточними написами або в iншiй формi з дотриманням правил, установлених для передачi боргової вимоги;

2) ордерний коносамент може передаватися за iменними або бланковими передаточними написами;

3) коносамент на пред’явника може передаватися шляхом простого вручення.

<полное_название xml:id="xdx125hw1jzzyuo4varih33kji">Стаття 141. Повернення вантажу вiдправнику

Стаття 141. Повернення вантажу вiдправнику

Вiдправник має право вимагати повернення вантажу в порту вiдправлення до вiдходу судна або видачi вантажу в промiжному порту, або видачi не тiй особi, що зазначена в коносаментi, за умови пред’явлення всiх виданих вiдправнику примiрникiв коносамента або надання вiдповiдного забезпечення i з дотриманням правил цього Кодексу про вiдмову вiд договору морського перевезення. Таке ж право належить кожному законному держателю всiх виданих вiдправнику вантажу примiрникiв коносамента.

<полное_название xml:id="xdoj6k7ouxal85p3ak473sz887">Стаття 142. Тарування i пакування вантажу

Стаття 142. Тарування i пакування вантажу

Вантажi, що потребують тари i пакування для запобiгання втратам, нестачам i пошкодженню, повиннi подаватися до перевезення у тарi та пакуваннi, що вiдповiдають вимогам законодавства та забезпечують повне збереження вантажiв у процесi перевезення i перевантаження.

На кожному вантажному мiсцi повинно бути нанесено повне i чiтке маркiрування, передбачене правилами морського перевезення вантажiв.

Плоти повиннi подаватися вiдправником у станi, що вiдповiдає встановленим правилам збивання, а за вiдсутностi таких правил — у станi, що забезпечує в цiлостi доставку плотiв морем.

<полное_название xml:id="x9fz0371g76q0irlb6a4nbv5aj">Стаття 143. Морехiдний стан судна

Стаття 143. Морехiдний стан судна

Перевiзник зобов’язаний завчасно, до початку рейсу, привести судно в морехiдний стан: забезпечити технiчну придатнiсть судна до плавання, належним чином спорядити його i забезпечити всiм необхiдним, укомплектувати екiпаж, а також привести трюми i всi iншi примiщення судна, в яких перевозиться вантаж, у стан, що забезпечує належне приймання, перевезення i збереження вантажу.

Перевiзник не несе вiдповiдальностi, якщо вiн доведе, що неморехiдний стан судна був викликаний недолiками, якi не могли бути виявленi при проявi ним належної дбайливостi (прихованi недолiки).

Будь-якi договори сторiн, що суперечать частинi першiй цiєї статтi, недiйснi.

<полное_название xml:id="x3185ydcojbgz4kjwa6awlcyaa">Стаття 144. Документи на вантаж

Стаття 144. Документи на вантаж

Вiдправник повинен своєчасно передати перевiзнику всi документи стосовно вантажу, як того вимагають портовi, митнi, санiтарнi та iншi адмiнiстративнi правила. Вiдправник вiдповiдає перед перевiзником за збитки, заподiянi внаслiдок несвоєчасної передачi, неправильностi або неповноти цих документiв.

<полное_название xml:id="xahqyh7sd1cbdy7n9h24xx15cs">Стаття 145. Замiна судна

Стаття 145. Замiна судна

Якщо вантаж повинен перевозитися на визначеному суднi, вiн може бути завантажений на iнше судно тiльки за згодою вiдправника або фрахтувальника, за винятком випадкiв перевантаження внаслiдок технiчної необхiдностi, що виникла пiсля початку завантаження.

<полное_название xml:id="x5xq46iofi6af2y6mpcoi7oqo5">Стаття 146. Розмiщення вантажу на суднi

Стаття 146. Розмiщення вантажу на суднi

Вантаж розмiщується на суднi за розсудом капiтана, але не може бути помiщений на палубi без письмової згоди вiдправника, за винятком вантажiв, перевезення яких на палубi допускається вiдповiдно до чинних правил i звичаїв.

Перевiзник несе вiдповiдальнiсть за правильне розмiщення, крiплення i сепарацiю вантажiв на суднi. Вказiвки перевiзника вiдносно завантаження, крiплення i сепарацiї вантажу обов’язковi для юридичних i фiзичних осiб, якi виконують вантажнi роботи.

<полное_название xml:id="x89kqo1nexvh8y5j3y50o67ed8">Стаття 147. Перевезення вантажiв в опломбованих примiщеннях

Стаття 147. Перевезення вантажiв в опломбованих примiщеннях

Вантажi можуть перевозитися в опломбованому вiдправником лiхтерi, судновому примiщеннi або контейнерi.

<полное_название xml:id="xchusropfyb20y8y1o4u03kpgu">Стаття 148. Сталiйний час

Стаття 148. Сталiйний час

Термiн, протягом якого вантаж повинен бути навантажений на судно або вивантажений iз судна (сталiйний час), визначається угодою сторiн, а за вiдсутностi такої угоди — нормами, прийнятими в порту навантаження (розвантаження).

<полное_название xml:id="x2pa7ob4ry1p3ynq6s6ois4csl">Стаття 149. Контрсталiйний час

Стаття 149. Контрсталiйний час

Угодою сторiн можуть бути встановленi додатковий пiсля закiнчення термiну навантаження (розвантаження) час очiкування судном закiнчення вантажних робiт (контрсталiйний час) i розмiр плати перевiзнику за простiй судна протягом контрсталiйного часу (демередж), а також винагорода за закiнчення навантаження (розвантаження) до закiнчення сталiйного часу (диспач).

За вiдсутностi угоди сторiн, передбаченої частиною першою цiєї статтi, тривалiсть контрсталiйного часу i розмiр плати перевiзнику за простiй, а також розмiр винагороди вiдправнику або фрахтувальнику за дострокове закiнчення навантаження (розвантаження) визначаються вiдповiдно до термiнiв i ставок, прийнятих у вiдповiдному порту.

За вiдсутностi зазначених ставок розмiр плати за простiй визначається витратами на утримання судна та екiпажу, а винагорода за дострокове закiнчення навантаження (розвантаження) обчислюється у половинному розмiрi плати за простiй.

<полное_название xml:id="xbxqz0uczsdrdb48vkbmvw1xk3">Стаття 150. Надконтрсталiйний час

Стаття 150. Надконтрсталiйний час

Пiд час завантаження судна у разi закiнчення контрсталiйного часу перевiзник має право стягнути завданi йому подальшою затримкою судна збитки i вiдправити судно в рейс, якщо навiть весь обумовлений вантаж не навантажено на судно з причин, що не залежать вiд перевiзника. При цьому перевiзник зберiгає право на одержання повного фрахту.

<полное_название xml:id="x3x2bvgtdf1j2olwub24oorh6n">Стаття 151. Приймання вантажу в разi затримки судна пiд навантаженням

Стаття 151. Приймання вантажу в разi затримки судна пiд навантаженням

У разi надання для перевезення вантажу всього судна капiтан не вправi вiдмовитись вiд приймання вантажу, доставленого до закiнчення сталiйного або контрсталiйного часу, якщо сторони домовились про це, навiть якщо приймання i укладення вантажу можуть затримати судно понад встановлений термiн. За кожний зайвий день затримки судна понад контрсталiйний час вiдправник зобов’язаний вiдшкодувати перевiзнику заподiянi збитки.

У тих випадках, коли для перевезення вантажу надано не все судно, капiтан вправi до закiнчення погодженого сталiйного (або сталiйного i контрсталiйного) часу вiдмовитися вiд приймання вантажу, який внаслiдок його пред’явлення iз запiзненням можна навантажити на судно належним чином i без шкоди для решти вантажу не iнакше як затримавши судно. При цьому перевiзник зберiгає право на одержання повного фрахту.

<полное_название xml:id="x56zsu4bi6gdf9cn7s4xlrbp45">Стаття 152. Вивантаження стороннього вантажу

Стаття 152. Вивантаження стороннього вантажу

У разi надання для перевезення вантажу всього судна, частини судна або окремих суднових примiщень вiдправник може вимагати вилучення вантажу, що не належить йому, з поданого йому судна, частини судна чи суднового примiщення в порту вiдправлення, а у випадку надання всього судна — у будь-якому порту заходу. Якщо стороннiй вантаж не був своєчасно вилучений з судна, вiдправник має право вимагати вiдповiдного зменшення фрахту, а також вiдшкодування завданих йому внаслiдок цього збиткiв.

<полное_название xml:id="xbnqzbx7ch6lxm7x728oovmuyo">Стаття 153. Неправильно зазначений вантаж

Стаття 153. Неправильно зазначений вантаж

Небезпечний вантаж, щодо якого вiдправник подає недостовiрну iнформацiю, може бути у будь-який час вивантажений або знищений чи знешкоджений перевiзником, як того будуть вимагати обставини, без вiдшкодування вiдправнику пов’язаних iз цим збиткiв.

Вiдправник вiдповiдає за всi збитки, заподiянi перевiзнику або третiм особам у зв’язку з перевезенням зазначеного вантажу.

Фрахт за перевезення такого вантажу не повертається, а якщо вiн пiд час вiдправлення вантажу не був сплачений, то перевiзник може стягнути його повнiстю.

<полное_название xml:id="xf1k3m801ggmu8kdr9k3nl223k">Стаття 154. Вивантаження небезпечного вантажу

Стаття 154. Вивантаження небезпечного вантажу

Якщо навантажений з вiдома i за згодою перевiзника вантаж, зазначений у статтi 153 цього Кодексу, стане небезпечним для судна, iншого вантажу або людей, якi знаходяться на суднi, то перевiзник вправi обiйтися з таким вантажем згiдно з частиною першою статтi 153 цього Кодексу. Вiдправник у такому випадку не несе вiдповiдальностi перед перевiзником за збитки, заподiянi у зв’язку з перевезенням зазначеного вантажу, за винятком загальної аварiї. Перевiзник має право на фрахт у розмiрi, пропорцiйному фактичнiй дальностi перевезення вантажу до моменту його припинення.

<полное_название xml:id="x40wrxwlvkpfjurv84xsbl6mya">Стаття 155. Вiдправлення судна з неповним вантажем

Стаття 155. Вiдправлення судна з неповним вантажем

У разi, якщо вiдправнику надано для перевезення все судно, перевiзник зобов’язаний на вимогу вiдправника вiдправити судно в плавання, навiть якщо не весь вантаж був навантажений. Перевiзник у цьому випадку зберiгає право на повний фрахт.

<полное_название xml:id="x7rwn36nbpwfx0pcq6nvea9rm6">Стаття 156. Вiдмова сторiн вiд договору до вiдходу судна

Стаття 156. Вiдмова сторiн вiд договору до вiдходу судна

Кожна iз сторiн вправi вiдмовитися вiд договору морського перевезення вантажу без вiдшкодування iншiй сторонi зв’язаних iз цим збиткiв у таких випадках, що виникли до вiдходу судна з порту:

1) воєнних або iнших дiй, що можуть загрожувати небезпекою захоплення судна або вантажу;

2) блокади порту вiдправлення або призначення;

3) затримання судна за розпорядженням властей з причин, що не залежать вiд сторiн договору;

4) залучення судна для спецiальних потреб держави;

5) заборони капiтаном морського порту вивозу з порту вiдправлення або ввозу в порт призначення вантажу, призначеного для перевезення, у випадках, передбачених законом.

Випадки, передбаченi пунктами 3, 5 цiєї статтi, не можуть бути пiдставою для вiдмови вiд договору морського перевезення вантажу без вiдшкодування iншiй сторонi збиткiв, якщо затримка передбачається короткочасною.

У випадках, передбачених у цiй статтi, перевiзник не несе витрат, пов’язаних з розвантаженням.

<полное_название xml:id="x7xaaypw4p9wjfd3z8q0rzwmr5">Стаття 157. Вiдмова сторiн вiд договору пiд час рейсу

Стаття 157. Вiдмова сторiн вiд договору пiд час рейсу

Кожна iз сторiн внаслiдок настання будь-якої з обставин, зазначених у статтi 156 цього Кодексу, може вiдмовитися вiд договору також пiд час рейсу. У цьому випадку вiдправник вiдшкодовує перевiзнику всi зазнанi останнiм витрати щодо вантажу, у тому числi витрати, пов’язанi з розвантаженням, а також фрахт пропорцiйно фактичнiй дальностi перевезення вантажу.

<полное_название xml:id="x3ow9q1km8vnudd0mpiih51779">Стаття 158. Припинення договору без вiдмови сторiн

Стаття 158. Припинення договору без вiдмови сторiн

Договiр морського перевезення вантажу припиняється без вiдмови сторiн i без обов’язку однiєї вiдшкодувати iншiй заподiянi припиненням договору збитки, якщо пiсля укладення договору i до вiдходу судна з мiсця навантаження внаслiдок обставин, не залежних вiд сторiн:

1) судно загине або буде силомiць захоплене;

2) судно буде визнане непридатним для плавання;

3) загине вантаж, iндивiдуально визначений;

4) загине вантаж, що визначається родовими ознаками, пiсля здачi його для навантаження, а вiдправник не встигне здати iнший вантаж замiсть загиблого.

Договiр морського перевезення вантажiв припиняється внаслiдок зазначених обставин i пiд час рейсу, причому перевiзнику належить фрахт пропорцiйно фактичнiй дальностi перевезення виходячи з кiлькостi врятованого i зданого перевiзником вантажу.

<полное_название xml:id="x5t0mvs7cq56as41yi1c546h8n">Стаття 159. Перешкоди щодо заходу в порт

Стаття 159. Перешкоди щодо заходу в порт

Якщо внаслiдок заборони властей, стихiйних явищ або iнших причин, не залежних вiд перевiзника, судно не може зайти в порт призначення, перевiзник зобов’язаний негайно повiдомити про це вiдправника.

Якщо протягом розумного термiну з моменту вiдправки повiдомлення не надiйде розпорядження вiдправника про те, як обiйтися з вантажем, капiтан вправi вивантажити вантаж в одному з найближчих портiв за власним розсудом або повернути цей багаж у порт вiдправлення, зважаючи на те, що, на думку капiтана, є бiльш вигiдним для вiдправника.

Якщо для перевезення вантажу було надано не все судно, капiтан повинен вивантажити вантаж, що не може бути доставлений у порт призначення, в iншому порту згiдно з розпорядженням вiдправника. У разi неодержання такого розпорядження протягом трьох дiб з моменту вiдправлення повiдомлення капiтан вправi вивантажити вантаж в одному з найближчих портiв за власним розсудом, повiдомивши про це вiдправника. Капiтан вправi зробити те саме i в тому випадку, коли розпорядження вiдправника неможливо виконати без збитку для власникiв iнших вантажiв, що знаходяться на суднi.

Вiдправник зобов’язаний вiдшкодувати перевiзнику всi витрати, пов’язанi з очiкуванням розпорядження вiдправника протягом розумного термiну, а також всi витрати щодо вантажу i сплатити фрахт пропорцiйно фактичнiй дальностi перевезення вантажу.

<полное_название xml:id="x3saenmofk7j9pwxlwm3tc3tvn">Стаття 160. Термiн доставки вантажу

Стаття 160. Термiн доставки вантажу

Перевiзник зобов’язаний доставляти вантажi у встановленi термiни, а якщо вони не встановленi, — у звичайно прийнятi термiни.

<полное_название xml:id="x8w27631uhl1l535yvl2ztepeo">Стаття 161. Девiацiя судна

Стаття 161. Девiацiя судна

Не вважається порушенням договору морського перевезення вантажу будь-яке вiдхилення судна вiд намiченого шляху з метою рятування на морi людей, суден i вантажiв, а також iнше розумне вiдхилення, якщо воно не викликане неправильними дiями перевiзника.

<полное_название xml:id="x33aaw3hnsaxzm0jj89ijcqigi">Стаття 162. Видача вантажу

Стаття 162. Видача вантажу

Вантаж видається в порту призначення:

1) за iменним коносаментом одержувачу, вказаному в коносаментi, або особi, якiй коносамент було передано за iменним передаточним написом або в iншiй формi з дотриманням правил, установлених для передачi боргової вимоги;

2) за ордерним коносаментом — вiдправнику або одержувачу залежно вiд того, складений коносамент «наказу вiдправника» або «наказу одержувача», а в разi наявностi у коносаментi передаточних написiв — особi, зазначенiй в останньому з неперервного ряду передаточних написiв, або пред’явниковi коносамента з останнiм бланковим написом;

3) за коносаментом на пред’явника — пред’явнику коносамента.

<полное_название xml:id="x2kezpiqjmrvvr8pslzrse9b6o">Стаття 163. Платежi при одержаннi вантажу. Право притримання вантажу

Стаття 163. Платежi при одержаннi вантажу. Право притримання вантажу

Пiд час прийому вантажу одержувач зобов’язаний вiдшкодувати витрати, зробленi перевiзником за рахунок вантажу, внести плату за простiй судна в порту вивантаження, а також сплатити фрахт i плату за простiй у порту навантаження, якщо це передбачено в коносаментi або iншому документi, на пiдставi якого перевозився вантаж, а у випадку загальної аварiї — внести аварiйний внесок або надати належне забезпечення.

Перевiзник може не видавати вантаж до сплати сум або надання забезпечення, зазначених у частинi першiй цiєї статтi.

Право притримання вантажу перевiзник зберiгає у випадку здачi його на склад, що не належить одержувачу, за умови повiдомлення власника складу про таке право.

Пiсля видачi вантажу одержувачу перевiзник втрачає право вимоги вiд вiдправника чи фрахтувальника платежiв, не внесених одержувачем, за винятком випадкiв, коли перевiзник не змiг здiйснити право притримання вантажу з незалежних вiд нього причин.

<полное_название xml:id="x6pbo5huu374xx8n90lg13d4hx">Стаття 164. Право застави на вантаж

Стаття 164. Право застави на вантаж

Для забезпечення вимог, зазначених у частинi першiй статтi 163 цього Кодексу, перевiзник має право застави на вантаж, що перевозиться.

Право застави припиняється у випадках:

1) видачi вантажу одержувачу;

2) задоволення забезпечених заставою вимог перевiзника;

3) прийняття перевiзником iншого належного забезпечення.

Перевiзник має право в порядку, передбаченому законодавством, продати вантаж, що є предметом застави, попередньо повiдомивши про це вiдправника або фрахтувальника, а також одержувача.

Із сум, виручених вiд реалiзацiї вантажу, вимоги перевiзника, зазначенi в частинi першiй статтi 163 цього Кодексу, задовольняються пiсля оплати суднових витрат, витрат, пов’язаних iз збереженням i реалiзацiєю вантажу.

Якщо суми, вирученої вiд реалiзацiї вантажу, недостатньо для задоволення потреб, зазначених у частинi першiй статтi 163 цього Кодексу, а також вiдсоткiв i збиткiв, заподiяних простроченням оплати, перевiзник вправi вимагати вiд вiдправника або фрахтувальника суму, якої не вистачає.

<полное_название xml:id="x5fri5hwd2rvdqtj4ighqeksk4">Стаття 165. Огляд i перевiрка кiлькостi вантажу

Стаття 165. Огляд i перевiрка кiлькостi вантажу

Одержувач i перевiзник мають право (кожний) вимагати до видачi вантажу огляду та/або перевiрки його кiлькостi. Викликанi цим витрати несе той, хто вимагав огляду вантажу та перевiрки його кiлькостi.

<полное_название xml:id="x130tyqkub3qw91zzlib73zbvf">Стаття 166. Заява про нестачу або пошкодження вантажу

Стаття 166. Заява про нестачу або пошкодження вантажу

Якщо пiд час прийому вантажу, що перевозиться за коносаментом, одержувач письмово не заявив перевiзнику про нестачу або пошкодження вантажу, то вважається, якщо iнше не буде доведено, що одержувач отримав вантаж згiдно з умовами коносамента.

Якщо вантаж було оглянуто i перевiрено одержувачем разом з перевiзником, то одержувач може не робити зазначеної в першiй частинi цiєї статтi заяви.

У випадку, якщо втрата, нестача або пошкодження не могли бути виявленi при звичайному способi приймання вантажу, то заява перевiзнику може бути зроблена одержувачем протягом трьох дiб пiсля прийняття вантажу.

Договори, що суперечать цiй статтi, недiйснi.

<полное_название xml:id="xemgqexr24c3vgsbcqho5q6dui">Стаття 167. Здача незапитаного вантажу на зберiгання

Стаття 167. Здача незапитаного вантажу на зберiгання

Якщо для перевезення вантажу було надано не все судно i в порту призначення одержувач не запитав цей вантаж, не розпорядився ним або вiдмовився вiд нього, перевiзник вправi, повiдомивши про це вiдправника, здати вантаж на зберiгання на склад або в iнше надiйне мiсце за рахунок i на ризик вiдправника.

Якщо для перевезення вантажу було надано все судно, капiтан у разi неявки одержувача в порту призначення або у разi його вiдмови вiд приймання вантажу зобов’язаний негайно повiдомити про це вiдправника. Вивантаження i здача вантажу на склад проводяться капiтаном лише пiсля закiнчення термiнiв вивантаження i контрсталiйного часу i за умови, що в цi термiни не надiйде iншого розпорядження вiдправника. Час, витрачений перевiзником на здачу вантажу на зберiгання, розглядається як простiй судна.

Якщо протягом двох мiсяцiв з дня приходу судна в порт зданий на зберiгання вантаж не буде запитаний i вiдправник не сплатить перевiзнику всiх належних за це перевезення сум, перевiзник вправi продати вантаж. Незапитаний вантаж, що швидко псується, може бути проданий i до закiнчення зазначеного термiну. Про факт продажу вантажу перевiзник повiдомляє вiдправника.

У морських портах України термiни i порядок зберiгання вантажiв до отримання їх одержувачем визначаються правилами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, згiдно зi статтею 3 цього Кодексу.

Вантажi, що зберiгаються у портах понад встановленi термiни, пiдлягають продажу в порядку, встановленому чинним законодавством України, з компенсацiєю витрат на зберiгання вiдповiдно до правил статтi 169 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="x38qvncnd3u3jlrhpdf9vfh7lq">Стаття 168. Оплата зберiгання несвоєчасно вивезеного вантажу

Стаття 168. Оплата зберiгання несвоєчасно вивезеного вантажу

У разi скупчення в морських портах України вантажiв, що перевозяться в каботажi, внаслiдок несвоєчасного їх вивезення одержувачами з вини останнiх плата за зберiгання цих вантажiв у портах може бути збiльшена до трикратного розмiру.

Пiдвищена плата за зберiгання вводиться не ранiш як через добу пiсля письмового повiдомлення про це юридичної чи фiзичної особи, з якої передбачається стягнення пiдвищеної плати.

<полное_название xml:id="x99hyim5q5wj4ctczw09wk9bej">Стаття 169. Продаж незапитаного i зданого на зберiгання вантажу

Стаття 169. Продаж незапитаного i зданого на зберiгання вантажу

Суми, вирученi вiд продажу вантажу, зазначеного в статтi 167 цього Кодексу, за вирахуванням сум, належних перевiзнику, зараховуються на депозит перевiзника для видачi за належнiстю.

Якщо виручених вiд продажу вантажу сум виявиться недостатньо для покриття належних перевiзнику платежiв i витрат, пов’язаних iз зберiганням i продажем вантажу, перевiзник вправi стягнути недоодержанi суми з вiдправника.

Якщо протягом шести мiсяцiв з дня продажу вантажу нiхто не заявить своїх прав на суму, виручену вiд його продажу, то ця сума, за вирахуванням належних перевiзнику платежiв, надходить до Державного бюджету України, а сума, виручена вiд продажу бездокументного вантажу, — в доход перевiзника на покриття збиткiв, викликаних задоволенням вимог, зв’язаних з втратою або нестачею вантажiв.

<полное_название xml:id="xev0tgvwk8ilgpj92e0xell099">Стаття 170. Оплата фрахту

Стаття 170. Оплата фрахту

Усi належнi перевiзнику платежi сплачуються вiдправником вантажу (фрахтувальником).

У випадках, передбачених договором вiдправника (фрахтувальника) з перевiзником, а при перевезеннi в каботажi — чинними на морському транспортi України правилами, допускається переведення платежiв на одержувача.

Одержувач зобов’язаний при прийманнi вантажу сплатити перевiзнику, якщо це не було зроблено ранiше вантажовiдправником (вантажоодержувачем), належний фрахт, внести плату за простiй, вiдшкодувати зазначенi перевiзником витрати, пов’язанi з вантажем, а у випадку загальної аварiї — зробити аварiйний внесок або надати належне забезпечення.

Перевiзник може не видавати вантаж до виплати сум або надання забезпечення, зазначених у частинi третiй цiєї статтi.

<полное_название xml:id="x491jfz7r4tbvpjslugbawls98">Стаття 171. Забезпечення оплати фрахту

Стаття 171. Забезпечення оплати фрахту

Якщо вартiсть навантаженого вантажу не покриває фрахту та iнших витрат перевiзника щодо вантажу, а вiдправник не внiс повнiстю фрахт перед вiдходом судна i не надав додаткового забезпечення, перевiзник має право до вiдходу судна розiрвати договiр i вимагати сплати йому половини обумовленого фрахту, плати за простiй, якщо вiн мав мiсце, а також вiдшкодування iнших понесених перевiзником витрат щодо вантажу. Вивантаження такого вантажу здiйснюється за рахунок вiдправника.

<полное_название xml:id="x7vz6e08bdr4905kj407x9ydq3">Стаття 172. Оплата фрахту в разi вiдмови вiдправника вiд договору, якщо для перевезення було надано все судно

Стаття 172. Оплата фрахту в разi вiдмови вiдправника вiд договору, якщо для перевезення було надано все судно

Якщо для перевезення вантажу надано все судно, вiдправник вправi вiдмовитися вiд договору iз сплатою:

1) половини повного фрахту, а також плати за простiй, якщо вiн мав мiсце, та витрачених перевiзником за рахунок вантажу сум i не включених у суму фрахту, якщо вiдмова вiдправника надiйшла до закiнчення сталiйного або контрсталiйного часу, встановленого для навантаження, або до вiдправлення судна в плавання, залежно вiд того, який iз цих двох моментiв настав ранiше;

2) повного фрахту та iнших сум, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, якщо вiдмова надiйшла пiсля одного з моментiв, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, i договiр було укладено на один рейс;

3) повного фрахту за перший рейс, iнших сум, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, i половини фрахту за решту рейсiв, якщо вiдмова надiйшла пiсля одного з моментiв, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, i якщо договiр було укладено на кiлька рейсiв.

У разi вiдмови вiдправника вiд договору морського перевезення вантажу до виходу судна в рейс перевiзник зобов’язаний видати вiдправнику вантаж, навiть якщо вивантаження може затримати судно понад встановлений термiн.

При вiдмовi вiдправника вiд договору морського перевезення вантажу пiд час рейсу вiн вправi вимагати видачi вантажу тiльки в порту призначення, куди судно повинно зайти згiдно з договором морського перевезення вантажу, або в порту, куди воно зайшло за необхiднiстю.

<полное_название xml:id="x964ac2oyox9j4oammg5y9pvzq">Стаття 173. Оплата фрахту в разi вiдмови вiдправника вiд договору, якщо для перевезення було надано не все судно

Стаття 173. Оплата фрахту в разi вiдмови вiдправника вiд договору, якщо для перевезення було надано не все судно

Якщо за договором морського перевезення вантажу вiдправнику було надано не все судно, то його вiдмова вiд договору може виникнути лише за умови сплати повного фрахту, плати за простiй, якщо вiн мав мiсце, i вiдшкодування понесених перевiзником витрат по вантажу, не включених у суму фрахту. Перевiзник зобов’язаний на вимогу вiдправника видати вантаж до його доставки в порт призначення лише у тому випадку, якщо цим не буде завдано збиткiв перевiзнику та iншим вiдправникам вантажу.

<полное_название xml:id="x7e4fx9qfqu3nbmpkkvz0bjhvo">Стаття 174. Дистанцiйний фрахт

Стаття 174. Дистанцiйний фрахт

У разi втрати, нестачi або пошкодження вантажу з причин, за якi перевiзник не несе вiдповiдальностi, фрахт сплачується повнiстю. У випадках, передбачених статтями 154, 157, 158, 159 цього Кодексу, фрахт сплачується пропорцiйно пройденiй вiдстанi.

<полное_название xml:id="x58etn5006j1sp5kpldpjd5r7q">Стаття 175. Прострочення оплати фрахту

Стаття 175. Прострочення оплати фрахту

Фрахт та iншi платежi, належнi перевiзнику, а також термiн оплати визначаються договором морського перевезення вантажу. За прострочений фрахт вiдправник (фрахтувальник) або одержувач платить пеню вiдповiдно до умов договору морського перевезення вантажу або за ставками, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту.

<полное_название xml:id="x3n63u15e0geu5qg2kd718bvbk">Стаття 176. Пiдстави звiльнення перевiзника вiд вiдповiдальностi за втрату, нестачу i пошкодження вантажу

Стаття 176. Пiдстави звiльнення перевiзника вiд вiдповiдальностi за втрату, нестачу i пошкодження вантажу

Перевiзник вiдповiдає за втрату, нестачу i пошкодження прийнятого для перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини, зокрема внаслiдок:

1) дiї непереборної сили;

2) виникнення небезпеки i випадковостей на морi та iнших судноплавних водах;

3) пожежi, що виникла не з вини перевiзника;

4) рятування людей, суден, вантажiв;

5) дiй або розпоряджень властей (затримання, арешт, карантин тощо);

6) воєнних дiй, терористичних актiв, народних заворушень;

7) дiй або упущень вiдправника або одержувача;

8) прихованих недолiкiв вантажу, його властивостей або природних втрат, що не перевищують однак встановлених норм;

9) непомiтних за зовнiшнiм виглядом недолiкiв тари та пакування вантажу чи збивання лiсу в плоту;

10) недостатностi чи неясностi маркування вантажу;

11) страйкiв або iнших обставин, що спричинили зупинку або обмеження роботи повнiстю чи частково;

12) дiй щодо запобiгання забрудненню навколишнього природного середовища.

Вiдповiдальнiсть перевiзника згiдно з цiєю статтею виникає з моменту приймання вантажу до перевезення i закiнчується в момент його видачi.

Недiйсними є угоди, що не вiдповiдають положенням цiєї статтi, за винятком угод про вiдповiдальнiсть з моменту приймання вантажу до його навантаження на судно i пiсля вивантаження до здачi вантажу.

<полное_название xml:id="xemf8bngkesw6v2oze7zr5w9yf">Стаття 177. Навiгацiйна помилка

Стаття 177. Навiгацiйна помилка

Перевiзник не вiдповiдає за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, якщо доведе, що вони сталися внаслiдок дiй або упущень капiтана, iнших осiб суднового екiпажу i лоцмана в судноводiннi або управлiннi судном. За втрату, нестачу або пошкодження вантажу, викликанi дiями або упущеннями названих осiб пiд час навантаження, розмiщення, вивантаження або здавання вантажу, перевiзник несе вiдповiдальнiсть згiдно з правилами статтi 176 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="x2a5we807jpbyg4pnh1ahk6nfa">Стаття 178. Звiльнення перевiзника вiд вiдповiдальностi за нестачу вантажу

Стаття 178. Звiльнення перевiзника вiд вiдповiдальностi за нестачу вантажу

Перевiзник не вiдповiдає за нестачу вантажу, що прибув у порт призначення:

1) у справних суднових примiщеннях, лiхтерах, контейнерах iз справними пломбами вiдправника (стаття 147 цього Кодексу);

2) у цiлiй i справнiй тарi без слiдiв її розпакування в дорозi;

3) у супроводi провiдника вiдправника або одержувача, якщо тiльки одержувач не доведе, що нестача вантажу сталася з вини перевiзника.

<полное_название xml:id="x7qt9rrwhxo0oy2o9knz2mmtu3">Стаття 179. Розмiр вiдповiдальностi перевiзника за втрату, недостачу i пошкодження вантажу

Стаття 179. Розмiр вiдповiдальностi перевiзника за втрату, недостачу i пошкодження вантажу

За збитки, що є результатом втрати або пошкодження вантажу, перевiзник несе вiдповiдальнiсть у таких розмiрах:

1) за втрату i недостачу вантажу — у розмiрi дiйсної вартостi втраченого вантажу i вантажу, якого не вистачає;

2) за пошкодження або зiпсуття вантажу — у сумi, на яку знизилась вартiсть вантажу.

Перевiзник також повертає одержаний ним фрахт, якщо вiн не входить у цiну втраченого вантажу або вантажу, якого не вистачає.

<полное_название xml:id="xa3bzk3evsr6g8icqgx7qe256e">Стаття 180. Визначення вартостi вантажу

Стаття 180. Визначення вартостi вантажу

Дiйсна вартiсть втраченого вантажу i вантажу, якого не вистачає, визначається за цiнами порту призначення на той час, коли туди прийшло або повинно було прийти судно, а при неможливостi визначити цi цiни — за цiнами порту i часом вiдправлення вантажу, збiльшеними на суму витрат, пов’язаних з перевезенням.

З вiдшкодування за втрачений, пошкоджений вантаж i вантаж, якого не вистачає, вiдраховуються витрати, пов’язанi з перевезенням вантажу (оплата фрахту, мита тощо), що повиннi були бути зробленi вантажовласником, але внаслiдок нестачi або пошкодження вантажу зробленi не були.

<полное_название xml:id="x5utr1xemb4edmlz0bs88u97zu">Стаття 181. Обмеження вiдповiдальностi перевiзника при незазначенiй вартостi вантажу

Стаття 181. Обмеження вiдповiдальностi перевiзника при незазначенiй вартостi вантажу

Якщо вартiсть вантажу не була зазначена i включена в коносамент, вiдшкодування за пошкоджене мiсце чи одиницю вантажу, якої не вистачає, не може перевищувати 666,67 розрахункових одиниць або 2,0 розрахункових одиниць за один кiлограм маси брутто пошкодженого, зiпсованого вантажу або вантажу, якого не вистачає, залежно вiд того, яка сума вища, за винятком вартостi контейнера або iншого транспортного пристрою вiдправника (фрахтувальника), вартiсть якого визначається згiдно зi статтею 182 цього Кодексу.

Угода про зменшення зазначених сум є недiйсною. Перевiзник не має права на обмеження вiдповiдальностi, передбачене в частинi першiй цiєї статтi, якщо доведено, що втрата, нестача або пошкодження стали результатом дiй або упущень перевiзника, здiйснених з намiром завдати таку втрату, нестачу або пошкодження чи через самовпевненiсть з усвiдомленням можливостi заподiяння збитку.

Службовець або агент перевiзника не вправi скористатися передбаченими в цiй главi правилами про обмеження вiдповiдальностi, якщо доведено, що нестача, пошкодження або зiпсуття стали результатом дiї або упущення цього службовця або агента, здiйсненi з намiром заподiяти такий збиток або через самовпевненiсть з усвiдомленням можливостi заподiяння збитку.

Якщо в коносаментi зазначено кiлькiсть мiсць або одиниць вантажу, помiщеного в контейнер чи на iнший пристрiй, то кiлькiсть мiсць або одиниць вантажу для цiлей цiєї статтi приймається вiдповiдно до коносамента. Якщо у коносаментi не зазначено кiлькiсть мiсць або одиниць вантажу, помiщеного в контейнер чи на iнший пристрiй, кiлькiсть вантажу в контейнерi чи на iншому пристрої вважається одним мiсцем або однiєю одиницею вантажу.

<полное_название xml:id="x3go8ofiruws282pm7qj8679jo">Стаття 182. Вiдповiдальнiсть перевiзника за втрату або пошкодження контейнера

Стаття 182. Вiдповiдальнiсть перевiзника за втрату або пошкодження контейнера

За втрату або пошкодження контейнера чи iншого пристрою вiдправника (фрахтувальника) перевiзник несе вiдповiдальнiсть у таких розмiрах:

1) за втрату контейнера чи пристрою — у розмiрi його дiйсної вартостi з урахуванням фактичного зносу контейнера чи пристрою на момент його втрати;

2) за пошкодження контейнера чи пристрою — у розмiрi дiйсної вартостi його ремонту в порту призначення, якщо ремонт не буде виконано перевiзником самостiйно або за власний рахунок до моменту здачi контейнера одержувачу.

<полное_название xml:id="x6yqj8hfbx4pgi50q3s304wgwn">Стаття 183. Вiдповiдальнiсть за простiй судна з вини вiдправника або одержувача вантажу

Стаття 183. Вiдповiдальнiсть за простiй судна з вини вiдправника або одержувача вантажу

За простiй судна внаслiдок непред’явлення або несвоєчасного пред’явлення вантажу, затримки навантажувально-розвантажувальних робiт, що проводяться засобами вiдправника або одержувача вантажу, чи iнших затримок з вини вiдправника або одержувача вантажу вiдповiдальнiсть несе вiдправник або одержувач вантажу згiдно з договором морського перевезення вантажу.

Штраф за контрсталiйний час суден стягується в безспiрному (безакцептному) порядку пiсля подання вiдправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталiйного часу i суми штрафу.

<полное_название xml:id="xd1175t4e76uhog613e4dxb272">Глава 3. ДОГОВІР МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРА

Глава 3. ДОГОВІР МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРА

<полное_название xml:id="x1jdvaxjxfig4dcq0iyh3b09dy">Стаття 184. Поняття договору морського перевезення пасажира

Стаття 184. Поняття договору морського перевезення пасажира

За договором морського перевезення пасажира перевiзник зобов’язується перевезти пасажира i його каютний багаж у пункт призначення, а в разi здачi пасажиром багажу — також доставити багаж у пункт призначення i видати його уповноваженiй на отримання багажу особi; пасажир повинен сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачi багажу — i плату за провезення багажу.

Перевезення охоплює час перебування пасажира та його каютного багажу на суднi, час посадки на судно i висадки, а також доставки пасажира водним шляхом з берега на судно i назад, якщо плата за доставку входить у вартiсть квитка або якщо судно, що використовується для цього допомiжного перевезення було надано перевiзником.

Перевезення iншого багажу, який не є каютним багажем, охоплює час iз моменту прийняття його перевiзником, службовцем або агентом перевiзника на березi або на борту судна до моменту його видачi перевiзником, службовцем або агентом перевiзника.

<полное_название xml:id="x3bmxfr9fpc7j62k2dtyq6trqb">Стаття 185. Сфера застосування договору морського перевезення пасажира

Стаття 185. Сфера застосування договору морського перевезення пасажира

Правила цiєї глави застосовуються до перевезень пасажира i багажу, якщо:

1) судно плаває пiд Державним прапором України;

2) договiр перевезення укладено в Українi;

3) вiдповiдно до договору перевезення мiсце вiдправлення або призначення знаходиться на територiї України.

Будь-якi угоди сторiн, що обмежують права пасажира, передбаченi цiєю главою, є недiйсними.

<полное_название xml:id="xxpsw4och8z8pjii90bw8npn9">Стаття 186. Недiйснiсть умов договору

Стаття 186. Недiйснiсть умов договору

Будь-яка умова договору, укладеного до виникнення подiї, що стала причиною смертi пасажира або ушкодження здоров’я чи втрати або пошкодження багажу, яка має своєю цiллю звiльнити перевiзника вiд вiдповiдальностi перед пасажиром або встановити меншу, нiж зазначено у статтi 194 цього Кодексу, межу вiдповiдальностi, а також будь-яка умова, цiллю якої є перенесення тягаря доказу, покладеного на перевiзника, є недiйсною. Але недiйснiсть цiєї умови не тягне за собою недiйсностi договору перевезення, який продовжує регулюватися правилами цiєї глави.

<полное_название xml:id="xcvunc800x8049uk3jhf0gybgh">Стаття 187. Доказ укладення договору

Стаття 187. Доказ укладення договору

Доказом укладення договору морського перевезення пасажира i сплати вартостi проїзду є виданий перевiзником квиток. Здача перевiзнику багажу засвiдчується багажною квитанцiєю.

<полное_название xml:id="x792ftx6qaa3i6ovan8sykslto">Стаття 187-1. Особливостi виконання договору мiжнародного морського перевезення пасажира

Стаття 187-1. Особливостi виконання договору мiжнародного морського перевезення пасажира

Пiд час мiжнародного морського перевезення пасажир зобов’язаний мати належним чином оформленi документи для в’їзду до держави прямування, транзиту та пред’явити їх перевiзнику на його вимогу.

Перед початком мiжнародного морського перевезення пасажира перевiзник зобов’язаний перевiрити наявнiсть у пасажира документiв, необхiдних для в’їзду до держави прямування, транзиту, та вiдмовити у перевезеннi пасажиру, який на його вимогу не пред’явив необхiднi документи.

Вiдмова перевiзника у мiжнародному морському перевезеннi пасажиру, який на його вимогу не пред’явив документи, необхiднi для в’їзду до держави прямування, транзиту, не тягне за собою обов’язок перевiзника вiдшкодувати пасажиру заподiяну у зв’язку з цим шкоду.

<полное_название xml:id="x7pxoool2sbjik859lq97o3gry">Стаття 188. Вiдмова пасажира вiд договору

Стаття 188. Вiдмова пасажира вiд договору

Пасажир має право в будь-який час до вiдходу судна, а пiсля початку рейсу — в будь-якому порту, в який судно зайде для посадки або висадки пасажирiв, вiдмовитись вiд договору морського перевезення.

Пасажир, який повiдомив перевiзника про вiдмову вiд перевезення, має право отримати назад плату за проїзд i провiз багажу в порядку i термiни, встановленi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту.

Якщо пасажир вiдмовився вiд перевезення не пiзнiше термiну, встановленого правилами перевезення, або не з’явився до вiдходу судна через хворобу, або вiдмовився до вiдходу судна вiд перевезення з цiєї ж причини з пред’явленням вiдповiдного документа або з причин, що залежать вiд перевiзника, пасажиру повертається вся внесена ним плата за проїзд i провiз багажу.

<полное_название xml:id="x4s6h95haqf4q0948p49opz4c5">Стаття 189. Вiдмова перевiзника вiд договору

Стаття 189. Вiдмова перевiзника вiд договору

Перевiзник має право вiдмовитися вiд договору морського перевезення пасажира при настаннi обставин, зазначених у пунктах 1-4 статтi 156 цього Кодексу.

Договiр морського перевезення пасажира припиняється без вiдмови сторiн при настаннi обставин, зазначених у пунктах 1 i 2 частини першої статтi 158 цього Кодексу.

У разi припинення договору морського перевезення пасажира до вiдходу судна пасажиру повертається вся плата за проїзд i провiз багажу, а при припиненнi договору пiсля початку рейсу — частина вказаної плати пропорцiйно вiдстанi, перевезення на яку не вiдбулося.

Перевiзник має право затримати вiдхiд судна, змiнити маршрут перевезення, мiсце посадки або висадки пасажира, якщо такi дiї будуть необхiднi внаслiдок стихiйного лиха, несприятливих санiтарно-епiдемiологiчних умов у порту вiдправлення, призначення або за маршрутом перевезення, а також iнших подiй i явищ, що не залежать вiд перевiзника i роблять неможливим виконання договору морського перевезення пасажира.

<полное_название xml:id="x2gw7ee85cv2vcb86jdlfirukk">Стаття 190. Права пасажира

Стаття 190. Права пасажира

Пасажир має право:

1) провозити з собою безоплатно одну дитину вiком до шести рокiв без права зайняття нею окремого мiсця, купувати для дiтей вiком вiд шести до чотирнадцяти рокiв дитячi квитки за пiльговою цiною;

2) перевозити з собою каютний багаж безкоштовно в межах установлених норм;

3) здавати для перевезення багаж за плату за тарифом.

Про втрату або пошкодження багажу пасажир повинен направити письмове повiдомлення перевiзнику або його агенту:

а) у випадку явного пошкодження каютного багажу — до або в момент висадки пасажира;

б) у випадку явного пошкодження iншого багажу — до або в момент його видачi;

в) у випадку втрати багажу або його пошкодження, яке не є явним, — протягом п’ятнадцяти днiв з дня висадки або з дня видачi багажу чи з того моменту, коли вiн повинен бути виданий.

Якщо пасажир не виконав вимог цiєї статтi, то вважається, оскiльки не доведено протилежне, що пасажир одержав свiй багаж непошкодженим.

Письмове повiдомлення не потрiбне, якщо стан багажу було спiльно визначено або перевiрено в момент його отримання.

Багаж, не запитаний протягом трьох мiсяцiв з дня приходу судна в порт призначення, може бути реалiзований у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту.

<полное_название xml:id="x8wh5u55pcsrwidbkx8p6kuusw">Стаття 191. Страхування пасажира

Стаття 191. Страхування пасажира

Пасажир за договором морського перевезення пiдлягає обов’язковому страхуванню вiд нещасного випадку вiдповiдно до законодавства України. Сплачувана пасажиром страхова премiя входить у вартiсть квитка.

<полное_название xml:id="x5nd9hlrjlx45azko1jbuj7x71">Стаття 192. Морехiдний стан судна

Стаття 192. Морехiдний стан судна

Перевiзник зобов’язаний до початку перевезення привести судно у стан, придатний для плавання i безпечного перевезення пасажирiв, завчасно належним чином спорядити його i забезпечити всiм необхiдним для плавання, укомплектувати екiпажем i утримувати судно в такому станi протягом усього часу морського перевезення пасажирiв.

<полное_название xml:id="xd9rrbimsuduadlqswdqpj1c3h">Стаття 193. Вiдповiдальнiсть перевiзника

Стаття 193. Вiдповiдальнiсть перевiзника

Перевiзник вiдповiдає за шкоду, заподiяну внаслiдок смертi пасажира або ушкодження його здоров’я, а також у результатi втрати або пошкодження багажу, якщо подiя, внаслiдок якої було заподiяно шкоду, сталася пiд час перевезення i була наслiдком вини або недбалостi перевiзника, його працiвникiв, агентiв, якi дiють у межах своїх службових обов’язкiв.

Перевiзник вiдповiдає за нестачу або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, а також за прострочення в його доставцi, якщо не доведе, що нестача, пошкодження або прострочення в доставцi сталися не з його вини.

Перевiзник зобов’язаний забезпечити схороннiсть валiзи (сумки), особистих речей пасажира (крiм дорогоцiнностей та грошей), якi пасажир перевозить у вiдведеному мiсцi.

Перевiзник не вiдповiдає за втрату чи пошкодження грошей, цiнних паперiв, дорогоцiнних металiв i виробiв з них, коштовностей, прикрас, виробiв мистецтва або iнших цiнностей, за винятком випадкiв, коли такi цiнностi були зданi на збереження перевiзнику, який погодився їх зберiгати в безпецi. В останньому випадку перевiзник вiдповiдає не вище межi, передбаченої частиною четвертою статтi 194 цього Кодексу.

Якщо перевiзник доведе, що вина або недбалiсть пасажира стали причиною чи сприяли його смертi або ушкодженню здоров’я, втратi або пошкодженню його багажу, суд, що розглядає справу, може звiльнити перевiзника вiд вiдповiдальностi повнiстю чи частково.

За невиконання обов’язку перевiрити перед початком мiжнародного морського перевезення пасажира наявнiсть у нього документiв, необхiдних для в’їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхiдних документiв, перевiзник несе вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

<полное_название xml:id="xdbhdvk9os17or3l0ip7cc69ib">Стаття 194. Межi вiдповiдальностi перевiзника

Стаття 194. Межi вiдповiдальностi перевiзника

У випадку смертi пасажира або ушкодження його здоров’я вiдповiдальнiсть перевiзника нi в якому разi не перевищує 175000 розрахункових одиниць у вiдношеннi перевезення в цiлому.

Вiдповiдальнiсть перевiзника за втрату або пошкодження каютного багажу нi в якому разi не перевищує 1800 розрахункових одиниць на пасажира у вiдношеннi перевезення в цiлому.

Вiдповiдальнiсть перевiзника за втрату або пошкодження автомашини, включаючи весь багаж, що перевозиться в автомашинi чи на нiй, нi в якому разi не перевищує 10000 розрахункових одиниць за автомашину щодо перевезення в цiлому.

Вiдповiдальнiсть перевiзника за втрату або пошкодження iншого багажу, нiж той, що зазначено в частинах другiй i третiй цiєї статтi, нi в якому разi не перевищує 2700 розрахункових одиниць на пасажира у вiдношеннi перевезення в цiлому.

Перевiзник i пасажир можуть шляхом точно вираженої письмової угоди встановити бiльш високi межi вiдповiдальностi, нiж тi, що передбаченi частинами першою — четвертою цiєї статтi.

Перевiзник, працiвник або агент перевiзника не вправi скористатися межами вiдповiдальностi, встановленими в цiй статтi, якщо буде доведено, що збиток заподiяно внаслiдок дiй або упущень перевiзника, працiвника або агента перевiзника, скоєних або з намiром заподiяти цей збиток, або через самовпевненiсть з усвiдомленням можливого заподiяння збитку.

<полное_название xml:id="xa4h0sjg638cj92tv15dbj3qf">Глава 4. ДОГОВІР МОРСЬКОГО КРУЇЗУ

Глава 4. ДОГОВІР МОРСЬКОГО КРУЇЗУ

<полное_название xml:id="x4y8vgi2jdk63e3ow4gh4ky5fz">Стаття 195. Поняття договору морського круїзу

Стаття 195. Поняття договору морського круїзу

За договором морського круїзу одна сторона — органiзатор круїзу зобов’язується здiйснити колективну морську подорож (круїз) за певною програмою i надати учасниковi круїзу всi пов’язанi з цим послуги (морське перевезення, харчування, побутове та екскурсiйне обслуговування тощо), а iнша сторона — учасник круїзу зобов’язується сплатити за це встановлену плату.

<полное_название xml:id="x11rcqpp6zu04kvf3t1upga156">Стаття 196. Докази укладення договору морського круїзу

Стаття 196. Докази укладення договору морського круїзу

Документом, що пiдтверджує наявнiсть договору морського круїзу, є iменна путiвка або iнший прирiвняний до неї документ, виданий органiзатором круїзу.

<полное_название xml:id="x3yf3v5jgv94sr9dyw83gyt3j3">Стаття 197. Сфера застосування договору морського круїзу

Стаття 197. Сфера застосування договору морського круїзу

Наступнi правила цiєї глави застосовуються у тих випадках, коли угодою сторiн за договором круїзу не встановлено iнше. Однак будь-яка угода сторiн, що обмежує права учасника круїзу, передбаченi в цiй главi, недiйсна.

<полное_название xml:id="xeo94yw90hu9q4tshjkab04l9a">Стаття 198. Морехiдний стан судна

Стаття 198. Морехiдний стан судна

Органiзатор круїзу зобов’язаний до початку круїзу забезпечити приведення судна в належний стан вiдповiдно до умов статтi 192 цього Кодексу та утримувати судно в такому станi протягом усього часу круїзу.

<полное_название xml:id="x1on38uvx1bc2uzq14sq5t75vc">Стаття 199. Вiдмова вiд договору учасника круїзу

Стаття 199. Вiдмова вiд договору учасника круїзу

Учасник круїзу має право у будь-який час до початку круїзу вiдмовитися вiд договору морського круїзу. Учасник круїзу, який зазделегiдь повiдомив органiзатора круїзу про вiдмову вiд договору, має право одержати назад плату за круїз у порядку, розмiрах i термiни, встановленi договором морського круїзу.

У випадку, коли органiзатор круїзу не може надати учасниковi круїзу мiсце на суднi, яке передбачено договором, або за згодою учасника круїзу таке ж мiсце на iншому суднi, що за своїми характеристиками i комфортабельнiстю не нижче обумовленого, учасник круїзу вправi вiдмовитися вiд договору i повнiстю отримати назад плату за круїз.

<полное_название xml:id="x7kisfxlb6doirc5htua2zph0g">Стаття 200. Вiдмова вiд договору органiзатора круїзу

Стаття 200. Вiдмова вiд договору органiзатора круїзу

Органiзатор круїзу має право вiдмовитися вiд договору морського круїзу в разi виникнення до початку круїзу обставин, зазначених у пунктах 1-4 статтi 156 цього Кодексу.

Якщо цi обставини трапились пiсля початку круїзу i призвели до його припинення, договiр анулюється. У цьому випадку органiзатор круїзу зобов’язаний повернути учаснику плату за невикористану частину круїзу i на вимогу останнього доставити його в порт вiдправлення.

<полное_название xml:id="xcbjlt2cpt2aat4qbhk1gp2up1">Стаття 201. Витрати у разi збiльшення продовження термiну круїзу

Стаття 201. Витрати у разi збiльшення продовження термiну круїзу

У випадку збiльшення термiну круїзу через непередбаченi обставини органiзатор круїзу несе всi додатковi витрати, пов’язанi з наданням послуг учасниковi круїзу.

<полное_название xml:id="x1bzr8pg1pjdkhmps7kothgxan">Стаття 202. Вiдповiдальнiсть органiзатора круїзу

Стаття 202. Вiдповiдальнiсть органiзатора круїзу

Органiзатор круїзу несе вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну смертю або ушкодженням здоров’я учасника круїзу, а також втратою або пошкодженням його речей вiдповiдно до правил статей 193, 194 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="x5ahz47pphlwycudyzhy7cht9o">РОЗДІЛ VI ФРАХТУВАННЯ СУДЕН

РОЗДІЛ VI ФРАХТУВАННЯ СУДЕН

<полное_название xml:id="x93eoz5ltxganqiqmcb2buydbl">ГЛАВА 1. ДОГОВІР ЧАРТЕРУ (ФРАХТУВАННЯ) СУДЕН НА ПЕВНИЙ ЧАС

ГЛАВА 1. ДОГОВІР ЧАРТЕРУ (ФРАХТУВАННЯ) СУДЕН НА ПЕВНИЙ ЧАС

<полное_название xml:id="x1t1a8pazm0eltlfb3ueuhmimy">Стаття 203. Поняття договору чартеру (фрахтування) суден

Стаття 203. Поняття договору чартеру (фрахтування) суден

За договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов’язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирiв, вантажiв та для iнших цiлей торговельного мореплавства на певний час

Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екiпажем (тайм-чартер) або не споряджене i не укомплектоване екiпажем (бербоут-чартер).

<полное_название xml:id="x3tcd4os7ppak44jzsszty35cm">Стаття 204. Докази укладення договору чартеру (фрахтування) суден

Стаття 204. Докази укладення договору чартеру (фрахтування) суден

Договiр чартеру (фрахтування) судна на певний час повинен бути укладений у письмовiй формi.

Наявнiсть i змiст договору чартеру (фрахтування) судна на певний час можуть бути доведенi виключно письмовими доказами.

<полное_название xml:id="x4m55vf35sru36b2j68falym49">Стаття 205. Реквiзити договору чартеру (фрахтування) суден

Стаття 205. Реквiзити договору чартеру (фрахтування) суден

У договорi чартеру (фрахтування) судна на певний час повиннi бути вказанi найменування сторiн договору, назва судна, його технiчнi та експлуатацiйнi данi (вантажопiдйомнiсть, вантажомiсткiсть, швидкiсть тощо), район плавання, мета фрахтування, розмiр фрахту, термiн дiї договору, мiсце приймання i здавання судна.

<полное_название xml:id="x94up2uddzmtliom3ju3a8ubc4">Стаття 206. Суборенда

Стаття 206. Суборенда

Фрахтувальник може в межах прав, що надаються йому за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час, укласти вiд свого iменi самостiйний договiр чартеру (фрахтування) судна з третьою особою. Укладання такого договору не звiльняє фрахтувальника вiд виконання договору, укладеного ним iз судновласником.

До договору чартеру (фрахтування) судна на певний час, укладеного фрахтувальником з третьою особою, вiдповiдно застосовуються правила цiєї глави.

<полное_название xml:id="xciwew9ir64xzuu97gj6n6uldw">Стаття 207. Морехiдний стан судна

Стаття 207. Морехiдний стан судна

Судновласник зобов’язаний передати судно фрахтувальнику в станi, придатному для використання його з метою, передбаченою договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

При фрахтуваннi судна за тайм-чартером судновласник зобов’язаний, крiм того, спорядити та укомплектувати судно екiпажем, а також пiдтримувати судно протягом термiну тайм-чартера в морехiдному станi, оплачувати його страхування i утримання суднового екiпажу.

<полное_название xml:id="x6cwdxwqaqrr1qbestz5knboto">Стаття 208. Обмеження щодо користування судном

Стаття 208. Обмеження щодо користування судном

Фрахтувальник зобов’язаний здiйснювати експлуатацiю судна вiдповiдно до умов фрахтування, визначених договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

<полное_название xml:id="x3la9nksw0ltebqpfroeby9p9r">Стаття 209. Право фрахтувальника на укладання договорiв перевезення

Стаття 209. Право фрахтувальника на укладання договорiв перевезення

Якщо судно зафрахтоване для перевезення вантажiв, фрахтувальник має право вiд свого iменi укладати договори перевезення вантажiв, пiдписувати чартери, видавати коносаменти та iншi перевiзнi документи. Вiн несе вiдповiдальнiсть за зобов’язаннями, що випливають з цих документiв, зокрема з коносаментiв або iнших перевiзних документiв.

<полное_название xml:id="x9adbbc0fc7xlg6obyugdwu2jl">Стаття 210. Пiдпорядкування екiпажу судна фрахтувальнику

Стаття 210. Пiдпорядкування екiпажу судна фрахтувальнику

У разi фрахтування судна за тайм-чартером капiтан та iншi члени екiпажу пiдпорядковуються розпорядженням фрахтувальника щодо експлуатацiї судна, за винятком розпоряджень щодо судноводiння, внутрiшнього розпорядку на суднi та складу екiпажу.

<полное_название xml:id="x8gcylkt5p1w5s21s8s75y1uh5">Стаття 211. Вiдповiдальнiсть фрахтувальника

Стаття 211. Вiдповiдальнiсть фрахтувальника

Фрахтувальник вiдповiдає за збитки, викликанi рятуванням, пошкодженням або загибеллю судна, якщо збитки сталися з його вини.

<полное_название xml:id="xbb5fjct8b0r2ptgggfzr7o9od">Стаття 212. Сплата фрахту

Стаття 212. Сплата фрахту

Фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт у порядку i термiни, передбаченi договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. Вiн звiльняється вiд сплати фрахту i витрат щодо судна за час, протягом якого судно було непридатне для експлуатацiї внаслiдок неморехiдного стану, за винятком випадкiв, коли непридатнiсть судна настала з вини фрахтувальника.

<полное_название xml:id="x1s2l420o6gvvh4gv33c4hxm29">Стаття 213. Сплата фрахту в разi загибелi судна

Стаття 213. Сплата фрахту в разi загибелi судна

У разi загибелi судна фрахт пiдлягає сплатi по день загибелi судна, а якщо цей день встановити неможливо — по день отримання останньої звiстки про нього.

<полное_название xml:id="x8wfb8ms3peew1anksmiuif1pz">Стаття 214. Винагорода за рятування на морi

Стаття 214. Винагорода за рятування на морi

Винагорода, належна зафрахтованому за тайм-чартером судну за врятування на морi, що мало мiсце до закiнчення дiї тайм-чартера, розподiляється рiвними частками мiж судновласником i фрахтувальником за вирахуванням сум, належних для вiдшкодування понесених судном збиткiв, i частки, належної судновому екiпажу. Винагорода, належна зафрахтованому без екiпажу судну за врятування на морi пiд час дiї договору чартеру (фрахтування) судна на певний час, належить фрахтувальнику.

<полное_название xml:id="xbh6b9s2d037rxop0e1dv9ap3i">Глава 2. ДОГОВІР ЛІЗИНГУ СУДНА

Глава 2. ДОГОВІР ЛІЗИНГУ СУДНА

<полное_название xml:id="xbiz4686ktyyg141tueq1xmco8">Стаття 215. Поняття договору лiзингу судна

Стаття 215. Поняття договору лiзингу судна

За договором лiзингу судна власник судна (лiзингодавець) зобов’язується передати фрахтувальнику (лiзингоодержувачу) судно без екiпажу для використання з метою торговельного мореплавства на визначений термiн, пiсля закiнчення якого до лiзингоодержувача переходить право власностi на судно.

Лiзингоодержувач зобов’язується сплатити лiзингову плату, в яку включаються плата за користування судном i його вартiсть за договором морського лiзингу.

Договiр лiзингу українського державного судна може бути укладено лише з дотриманням вимог, передбачених статтею 17 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="xbtdsv036dm758cv4o8rd5txdu">Стаття 216. Докази укладення договору лiзингу

Стаття 216. Докази укладення договору лiзингу

Договiр лiзингу повинен бути укладений у письмовiй формi. Наявнiсть i змiст договору лiзингу судна можуть бути доведенi виключно письмовими доказами.

<полное_название xml:id="xd9hmdzmhc2p1esdwmxvswgy5o">Стаття 217. Реквiзити договору лiзингу судна

Стаття 217. Реквiзити договору лiзингу судна

У договорi лiзингу судна повиннi бути вказанi найменування сторiн, мета договору, назва судна, рiк побудування судна, його клас, вантажопiдйомнiсть або вантажомiсткiсть, потужнiсть двигунiв, швидкiсть ходу i витрата пального, термiн користування, пiсля закiнченнi якого до лiзингоодержувача переходить право власностi на судно, розмiр i термiн внесення лiзингової плати, мiсце i час передачi судна лiзингоодержувачу та iншi необхiднi данi.

<полное_название xml:id="x6gtyzg01l2sheqrzgzuwbucqk">Стаття 218. Морехiдний стан судна

Стаття 218. Морехiдний стан судна

Лiзингодавець зобов’язаний передати судно лiзингоодержувачу в станi, придатному для використання його з метою, передбаченою договором лiзингу судна.

Лiзингодавець несе вiдповiдальнiсть за будь-якi недолiки судна, якi iснували в момент його передачi лiзингоодержувачу i про якi вiн не заявив пiд час передачi судна.

Претензiї з приводу несправностi судна та iнших недолiкiв щодо його стану можуть бути пред’явленi лiзингоодержувачем протягом року з дня передачi судна. Недотримання сторонами досудового порядку врегулювання спору не перешкоджає зверненню до суду в порядку, встановленому законом.

<полное_название xml:id="x9hj4pka8fh6amf8ogenxdz1gz">Стаття 219. Експлуатацiя судна лiзингоодержувачем

Стаття 219. Експлуатацiя судна лiзингоодержувачем

Лiзингоодержувач зобов’язаний пiдтримувати судно у справному станi i нести витрати, пов’язанi з його утриманням та ремонтом.

Ризик випадкової загибелi або випадкового пошкодження судна переходить на лiзингоодержувача пiсля передачi судна.

<полное_название xml:id="x5jywja4xfdi29bot995idp71i">Стаття 220. Вiдмова вiд договору лiзингу судна

Стаття 220. Вiдмова вiд договору лiзингу судна

Лiзингоодержувач вправi вiдмовитися вiд договору лiзингу судна i зажадати вiдшкодування збиткiв, якщо:

1) лiзингодавець не передасть судно лiзингоодержувачу протягом обумовленого договором лiзингу судна термiну;

2) внаслiдок вказаних у частинi другiй статтi 218 цього Кодексу недолiкiв судно не може бути використано лiзингоодержувачем вiдповiдно до договору лiзингу судна.

Лiзингодавець має право вiдмовитися вiд договору лiзингу судна i зажадати повернення судна, якщо лiзингоодержувач не внiс лiзингової плати протягом трьох мiсяцiв пiсля настання термiну платежу.

<полное_название xml:id="x4qw719ug2g5zdqe5nwnokusg7">Стаття 221. Повернення судна лiзингодавцю

Стаття 221. Повернення судна лiзингодавцю

У разi повернення судна лiзингодавець має право на частину лiзингової плати, належної за користування судном. Внески, сплаченi лiзингоодержувачем у рахунок договiрної цiни, пiдлягають поверненню лiзингоодержувачу.

Лiзингоодержувач зобов’язаний повернути лiзингодавцю судно в тому станi, в якому вiн його одержав, з урахуванням нормального зносу. У разi погiршення стану судна лiзингоодержувач вiдшкодовує лiзингодавцю спричиненi цим збитки. Зробленi лiзингоодержувачем удосконалення на суднi, якщо їх можна вiддiлити, можуть бути вилученi лiзингоодержувачем у разi незгоди лiзингодавця вiдшкодувати їх вартiсть.

<полное_название xml:id="x6vj21ho122hpzldum13hkhjdk">Роздiл VII МОРСЬКЕ БУКСИРУВАННЯ

Роздiл VII МОРСЬКЕ БУКСИРУВАННЯ

<полное_название xml:id="xdeh2e5yi6evmw4thgqgxm2lf0">Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

<полное_название xml:id="x8tqmsgawfl1grt4ig1gz2r8ih">Стаття 222. Поняття договору морського буксирування

Стаття 222. Поняття договору морського буксирування

За договором морського буксирування власник одного судна зобов’язується за винагороду вiдбуксирувати iнше судно чи плавучий об’єкт на певну вiдстань або буксирувати його протягом певного часу чи для виконання маневру.

<полное_название xml:id="x50940c4vxp2692qow74oo60hk">Стаття 223. Морехiдний стан суден

Стаття 223. Морехiдний стан суден

Кожна iз сторiн договору морського буксирування зобов’язана завчасно привести своє судно або iнший плавучий об’єкт у стан, придатний для виконання передбачених договором морського буксирування робiт.

Власники суден i об’єктiв буксирування не несуть вiдповiдальностi за недолiки свого судна, якщо доведуть, що вони не могли бути виявленi при проявленнi ними належної дбайливостi (прихованi недолiки).

<полное_название xml:id="xcd1wvnh6dsysydppvcovb0o8z">Стаття 224. Буксирування у кригових умовах

Стаття 224. Буксирування у кригових умовах

Власник буксируючого судна не вiдповiдає за шкоду, заподiяну судну, яке буксирується, або iншому плавучому об’єкту чи майну i вантажу, що знаходиться на ньому, при буксируваннi у кригових умовах, якщо не буде доведено, що шкода заподiяна з вини буксируючого судна.

<полное_название xml:id="x5wykrw5v7jhqee9ovwb8c6hmr">Стаття 225. Вiдповiдальнiсть буксируючого судна

Стаття 225. Вiдповiдальнiсть буксируючого судна

Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну при буксируваннi судну, що буксирується, або iншому плавучому об’єкту чи майну i вантажу, що знаходяться на ньому, у випадку, коли капiтан буксируючого судна управляє буксирувальною операцiєю, у разi вiдсутностi iншої угоди сторiн, несе власник буксируючого судна, якщо ним не буде доведено вiдсутнiсть його вини.

<полное_название xml:id="xbjfmi3syape78a7647pryp8j">Стаття 226. Вiдповiдальнiсть судна, що буксирується

Стаття 226. Вiдповiдальнiсть судна, що буксирується

Вiдповiдальнiсть за шкоду, завдану при буксируваннi буксируючому судну чи майну i вантажу, що знаходяться на ньому, у випадку, коли капiтан судна, що буксирується, або iншого плавучого об’єкта управляє буксирувальною операцiєю, у разi вiдсутностi iншої угоди сторiн, несе власник судна, що буксирується, або iншого плавучого об’єкта, якщо ним не буде доведено вiдсутнiсть його вини.

<полное_название xml:id="x82ye9h9125z1d5vh5g3dddmpw">Стаття 227. Перiод вiдповiдальностi при буксируваннi

Стаття 227. Перiод вiдповiдальностi при буксируваннi

Початком вiдповiдальностi власника буксируючого судна за договором морського буксирування вважається момент прийняття судна, що буксирується, або iншого плавучого об’єкта на буксир у початковому пунктi буксирування i закiнченням вiдповiдальностi — момент поставлення судна, що буксирується, або iншого плавучого об’єкта на швартовi або на якiр у кiнцевому пунктi буксирування.

<полное_название xml:id="xaf17e39ky1xf9bd7hrnma1ud7">Стаття 228. Допомога аварiйному судну

Стаття 228. Допомога аварiйному судну

У разi аварiйної морської подiї з судном, що буксирується, або iншим плавучим об’єктом з причини, що не залежить вiд буксируючого судна, капiтан останнього зобов’язаний надати судну, що буксирується, або iншому плавучому об’єкту рятувальнi засоби i подавати йому необхiдну допомогу доти, доки постраждале судно (об’єкт) не зможе обiйтися без рятiвника, з вiдшкодуванням лише фактичних витрат буксируючого судна i без виплати рятувальної винагороди.

<полное_название xml:id="xdy8as7snbqu7kkpta5w30q31t">ГЛАВА 2. ПОРТОВЕ БУКСИРУВАННЯ

ГЛАВА 2. ПОРТОВЕ БУКСИРУВАННЯ

<полное_название xml:id="x4smgam13hiwo5xfxb1yw3ozwk">Стаття 229. Поняття договору портового буксирування

Стаття 229. Поняття договору портового буксирування

За договором портового буксирування буксировласник за винагороду здiйснює ввiд у порт або вивiд з порту суден та iнших плавучих об’єктiв, виконання маневрiв судна, що буксирується, швартовних та iнших операцiй в акваторiї морського порту.

Договiр портового буксирування може бути укладено в уснiй формi.

<полное_название xml:id="xdv6t9yohsxh24swe98qo2zq84">Стаття 230. Управлiння портовим буксируванням

Стаття 230. Управлiння портовим буксируванням

Управлiння портовим буксируванням здiйснює капiтан судна (об’єкта), що буксирується, якщо договором не встановлено iнше. Угода про покладення обов’язкiв управлiння буксируванням на капiтана судна, що буксирує, може доводитися тiльки письмовими доказами.

<полное_название xml:id="xc02wdje1k72qcv3uws42qo1xw">Стаття 231. Обов’язкове користування буксирами

Стаття 231. Обов’язкове користування буксирами

З метою забезпечення безпеки плавання в акваторiї порту капiтаном морського порту може бути встановлено обов’язкове використання буксирiв для входу, виходу i перемiщення в акваторiї порту, виконання маневрiв, швартовних та iнших операцiй, а також визначено умови буксирування.

<полное_название xml:id="x7p64wlpfj5f64unlgjd93qgik">Глава 3. МІЖПОРТОВЕ БУКСИРУВАННЯ

Глава 3. МІЖПОРТОВЕ БУКСИРУВАННЯ

<полное_название xml:id="xb6i54pv6zvvu7ql9xho59kw9e">Стаття 232. Поняття договору мiжпортового буксирування

Стаття 232. Поняття договору мiжпортового буксирування

За договором мiжпортового буксирування власник одного судна (буксира) зобов’язується за винагороду буксирувати iнше судно або iнший плавучий об’єкт з одного порту (пункту) до iншого порту (пункту).

<полное_название xml:id="x4zxazxhgzallkzb8t0qltcck7">Стаття 233. Форма i змiст договору мiжпортового буксирування

Стаття 233. Форма i змiст договору мiжпортового буксирування

Договiр мiжпортового буксирування укладається у письмовiй формi. Договiр повинен мiстити умови про порти (пункти) вiдправлення i призначення, про час буксирування, про права i обов’язки сторiн, про вiдповiдальнiсть за порушення договору, про тi особливостi об’єктiв, що буксируються i можуть впливати на безпеку буксирування, про iншi обставини, якi сторони вважають за необхiдне обумовити окремо.

<полное_название xml:id="x8ozxxx9edjkfych7brrg9f0n2">Стаття 234. Буксирування мiж портами України

Стаття 234. Буксирування мiж портами України

Буксирування мiж портами України може здiйснюватися виключно суднами пiд прапором України.

Порядок буксирування мiж портами України, а також буксирування з (до) iноземних портiв, що виконується суднами пiд прапором України, регулюється цим Кодексом.

<полное_название xml:id="x6zu7u3w3lthukyhzczd4egz94">Стаття 235. Управлiння буксирувальною операцiєю

Стаття 235. Управлiння буксирувальною операцiєю

Управлiння мiжпортовим буксируванням здiйснюється капiтаном судна, що буксирує. Капiтан такого судна не має права втручатися у внутрiшньосуднове життя судна (об’єкта), що буксирується.

<полное_название xml:id="xc6o8awev7thgca98x8mvilcr2">Стаття 236. Начальник буксирувальної операцiї

Стаття 236. Начальник буксирувальної операцiї

У разi призначення власником буксируючого судна начальником буксирувальної операцiї особи, яка не є капiтаном одного з буксирiв, правовiдносини цiєї особи з капiтанами буксирiв i об’єкта, що буксирується, визначаються договором мiжпортового буксирування.

<полное_название xml:id="xa59x1cfc5l013980ochmi73ju">Стаття 237. Розiрвання договору буксировласником

Стаття 237. Розiрвання договору буксировласником

У разi неготовностi об’єкта до буксирування в обумовленi договором строки пiсля прибуття буксира в пункт вiдправлення власник буксируючого судна має право розiрвати договiр з покладенням на власника об’єкта, що пiдлягає буксируванню, всiх понесених буксировласником витрат, пов’язаних з переходом буксира в пункт вiдправлення i зворотним переходом його в порт базування або iнший пункт, розташований не далi, нiж порт базування, а також неотриманих прибуткiв (втраченої вигоди).

<полное_название xml:id="xdt3tnihs41297qknjwmfaeymm">Стаття 238. Розiрвання договору власником об’єкта, що пiдлягає буксируванню

Стаття 238. Розiрвання договору власником об’єкта, що пiдлягає буксируванню

У разi прибуття буксира в пункт вiдправлення в неморехiдному станi, не пiдготовленим до обумовленого договором буксирування, власник об’єкта, що пiдлягає буксируванню, має право розiрвати договiр з покладенням на буксировласника всiх понесених ним витрат, а також неотриманих доходiв (втраченої вигоди).

<полное_название xml:id="xf25e8oruai73vgiiqr3bwm8w8">Роздiл VIII МОРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ

Роздiл VIII МОРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ

<полное_название xml:id="x6daarjvnwh83y5b7vvn4f0hj9">Глава 1. ДОГОВІР МОРСЬКОГО СТРАХУВАННЯ

Глава 1. ДОГОВІР МОРСЬКОГО СТРАХУВАННЯ

<полное_название xml:id="x5o4bab3gkkwrb1ov6gc7t6vi">Стаття 239. Поняття договору морського страхування

Стаття 239. Поняття договору морського страхування

За договором морського страхування страховик зобов’язується за обумовлену плату (страхову премiю) у разi настання передбачених у договорi небезпечностей або випадковостей, яких зазнає об’єкт страхування (страхового випадку), вiдшкодувати страхувальнику або iншiй особi, на користь якої укладено договiр, понесенi збитки.

<полное_название xml:id="xat8um7mk38r40t56srv19zfko">Стаття 240. Докази укладення договору морського страхування

Стаття 240. Докази укладення договору морського страхування

Наявнiсть i змiст договору морського страхування можуть бути доведенi виключно письмовими доказами.

<полное_название xml:id="xcmug45vpbj6f0nbuqz17mz6nx">Стаття 241. Сфера застосування договору морського страхування

Стаття 241. Сфера застосування договору морського страхування

Правила цiєї глави застосовуються у тих випадках, коли угодою сторiн не встановлено iнше. Але у випадках, прямо зазначених у цiй главi, угода, що не вiдповiдає цим правилам, є недiйсною.

<полное_название xml:id="xbkujd206z1l9b7kf27XXVh5z">Стаття 242. Об’єкти страхування

Стаття 242. Об’єкти страхування

Об’єктом морського страхування може бути будь-який пов’язаний з мореплавством майновий iнтерес, як-то: судно, у тому числi i таке, що будується, вантаж, фрахт, плата за проїзд, орендна плата, очiкуваний вiд вантажу прибуток i вимоги, що забезпечуються судном, вантажем i фрахтом, заробiтна плата, iншi види винагороди капiтана, iнших осiб суднового екiпажу, цивiльна вiдповiдальнiсть судновласника i перевiзника, а також ризик, взятий на себе страховиком (перестрахування).

Об’єкт страхування повинен бути вказаний у договорi морського страхування.

Договори морського страхування iз страхувальниками-резидентами та договори обов’язкового страхування пасажирiв вiд нещасних випадкiв, що виникають пiд час морського перевезення, укладаються страховиками, якi визнанi такими вiдповiдно до законодавства України, одержали в установленому порядку лiцензiї на здiйснення цього виду страхування i є членами Морського страхового бюро.

Морське страхове бюро здiйснює координацiю дiяльностi страховикiв у галузi страхування морських ризикiв та представляє їх iнтереси у мiжнародних об’єднаннях страховикiв. Утворення Морського страхового бюро та його державна реєстрацiя здiйснюються в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

<полное_название xml:id="x8etlnaugxbyuagq4akictafq4">Стаття 243. Інформацiя про ступiнь ризику

Стаття 243. Інформацiя про ступiнь ризику

У разi укладення договору страхувальник зобов’язаний повiдомити страховика про обставини, що мають iстотне значення для визначення ступеня ризику i вiдомi або повиннi бути вiдомi страхувальнику, а також вiдомостi, запитанi страховиком.

Страхувальник звiльняється вiд цього обов’язку вiдносно загальновiдомих вiдомостей, а також вiдомостей, що вiдомi або повиннi бути вiдомi страховику.

У разi неповiдомлення страхувальником вiдповiдних вiдомостей або повiдомлення ним неправильних вiдомостей страховик має право вiдмовитися вiд договору.

<полное_название xml:id="x953emgc55tkboof27u35r2p57">Стаття 244. Страховий полiс

Стаття 244. Страховий полiс

Страховик зобов’язаний на вимогу страхувальника видати йому за своїм пiдписом документ, що мiстить умови договору морського страхування (полiс, страховий сертифiкат тощо).

<полное_название xml:id="x7yrijjv9nchl4r9p1os7p4lns">Стаття 245. Страхова премiя

Стаття 245. Страхова премiя

Страхувальник зобов’язаний виплатити страховику страхову премiю протягом обумовленого термiну. До сплати страхової премiї договiр морського страхування не вступає в силу, якщо в ньому не передбачено iнше.

<полное_название xml:id="x7a5l1wmmedbtdpen15tap8cgf">Стаття 246. Договiр морського страхування на користь третьої особи

Стаття 246. Договiр морського страхування на користь третьої особи

Договiр морського страхування може бути укладено страхувальником на користь третьої особи, зазначеної або не зазначеної в договорi.

У випадку укладення договору морського страхування на користь третьої особи страхувальник несе всi обов’язки за цим договором. Цi ж обов’язки несе i особа, на користь якої i укладено договiр, якщо вiн укладений за дорученням вказаної особи або навiть i без доручення, але ця особа пiзнiше виявила щодо страхування свою згоду.

У разi страхування на користь третьої особи страхувальник користується всiма правами за договором страхування без окремого доручення.

<полное_название xml:id="x42a39zz658htguohez10bdju3">Стаття 247. Пред’явлення полiса страховику

Стаття 247. Пред’явлення полiса страховику

У разi виплати страхової компенсацiї страховик має право зажадати пред’явлення полiса або iншого страхового документа, виданого страховиком.

<полное_название xml:id="x9b10edtxr9h43jbptdgyeblm">Стаття 248. Вiдчуження застрахованого вантажу

Стаття 248. Вiдчуження застрахованого вантажу

У випадку вiдчуження застрахованого вантажу договiр страхування зберiгає силу, причому всi права та обов’язки страхувальника переходять до набувача вантажу.

Якщо до вiдчуження вантажу страхова премiя не була сплачена, обов’язок сплатити її несуть як страхувальник, так i набувач вантажу. Однак вимога сплатити премiю не має сили стосовно власника полiса або iншого страхового документа, в якому вiдсутня вказiвка про те, що премiя не сплачена.

<полное_название xml:id="xa0omoobqh33beywuaxyxxkujl">Стаття 249. Вiдчуження застрахованого судна

Стаття 249. Вiдчуження застрахованого судна

У разi вiдчуження застрахованого судна договiр морського страхування припиняється з моменту вiдчуження. Однак у разi вiдчуження судна пiд час рейсу договiр залишається в силi до закiнчення цього рейсу i на набувача цього судна переходять права та обов’язки страхувальника.

<полное_название xml:id="x4yclpbhbp5c5nto8lfjwakivb">Стаття 250. Страхова сума

Стаття 250. Страхова сума

У разi укладення договору морського страхування страхувальник зобов’язаний оголосити суму, на яку вiн страхує вiдповiдний iнтерес (страхова сума).

Якщо страхова сума оголошена нижче вартостi застрахованого iнтересу (страхової вартостI), страховик вiдповiдає за збитки пропорцiйно вiдношенню страхової суми до страхової вартостi.

Якщо страхова сума, зазначена в договорi морського страхування, перевищує страхову вартiсть, договiр є недiйсним щодо тiєї частки страхової суми, яка перевищує страхову вартiсть.

<полное_название xml:id="x64fa7f3cc5gmy0f4003ywvgwo">Стаття 251. Перевищення страхової суми над страховою вартiстю

Стаття 251. Перевищення страхової суми над страховою вартiстю

Якщо iнтерес застрахований у кiлькох страховикiв на суми, що разом перевищують його страхову вартiсть, усi страховики вiдповiдають лише у межах страхової вартостi, причому кожен з них вiдповiдає пропорцiйно страховiй сумi за укладеним ним договором морського страхування.

<полное_название xml:id="xcgpxdxtoweyxiezu49ypmvfjn">Стаття 252. Збереження сили договору в разi виключення можливостi настання страхового випадку

Стаття 252. Збереження сили договору в разi виключення можливостi настання страхового випадку

Договiр морського страхування зберiгає силу, якщо навiть до моменту його укладення можливiсть збиткiв, що пiдлягають вiдшкодуванню, вже минула або цi збитки вже виникли. Однак, якщо страховик пiд час укладення договору морського страхування знав або повинен був знати, що можливiсть настання страхового випадку виключена, або страхувальник знав або повинен був знати про збитки, що вже сталися i пiдлягають вiдшкодуванню страховиком, виконання договору страхування не є обов’язковим для сторони, якiй не було вiдомо про цi обставини.

Страхова премiя належить страховику i в тому випадку, коли виконання договору морського страхування для нього не є обов’язковим.

<полное_название xml:id="xdq4qxsrnzqaqs4sme0sfyqmge">Стаття 253. Генеральний полiс

Стаття 253. Генеральний полiс

За окремою угодою (генеральним полiсом) можуть бути застрахованi всi вантажi, якi страхувальник отримує або вiдправляє протягом визначеного термiну.

<полное_название xml:id="x8nglcoa20neol4zlk4jju5ze2">Стаття 254. Обов’язки страхувальника за генеральним полiсом

Стаття 254. Обов’язки страхувальника за генеральним полiсом

Страхувальник зобов’язаний по кожному вiдправленню вантажу, що пiдпадає пiд дiю генерального полiса, повiдомити страховику всi необхiднi вiдомостi негайно пiсля їх отримання, зокрема найменування судна, на якому перевозиться вантаж, шлях прямування вантажу i страхову суму. Страхувальник не звiльняється вiд цього обов’язку, навiть якщо вiн отримає вiдомостi про вiдправку пiсля доставки вантажу на мiсце призначення у непошкодженому станi.

При неповiдомленнi або несвоєчасному повiдомленнi страхувальником необхiдних вiдомостей страховик вправi вiдмовити у вiдшкодуваннi збиткiв за вiдповiдними вантажами. При цьому за страховиком зберiгається право на страхову премiю, яку вiн мiг би одержати, якщо страхувальник не доведе, що неповiдомлення або несвоєчасне повiдомлення вiдомостей не може бути поставлено йому за провину.

Якщо страхувальник умисно повiдомив вiдомостi несвоєчасно або не повiдомив їх зовсiм чи умисно неправильно позначив вантаж або страхову суму, страховик має право вiдмовитися вiд страхування за генеральним полiсом. При цьому за страховиком зберiгається право на страхову премiю, яку вiн мiг би одержати у разi сумлiнного виконання у повному обсязi страхувальником договору морського страхування.

<полное_название xml:id="x6v4gqy74751ybr3xho9oa8r2e">Стаття 255. Прiоритет полiса перед генеральним полiсом

Стаття 255. Прiоритет полiса перед генеральним полiсом

На вимогу страхувальника страховик зобов’язаний видати за окремими вiдправками вантажiв, що пiдпадають пiд дiю генерального полiса, полiси або страховi сертифiкати.

У разi невiдповiдностi змiсту полiса або страхового сертифiката генеральному полiсу перевага вiддається полiсу або страховому сертифiкату.

<полное_название xml:id="x3udpyvkvsccfn1zu2434h2twh">Стаття 256. Збитки, що сталися внаслiдок намiру страхувальника

Стаття 256. Збитки, що сталися внаслiдок намiру страхувальника

Страховик не вiдповiдає за збитки, що сталися внаслiдок намiру або грубої необережностi страхувальника, вiдправника, одержувача, а також їх представникiв.

<полное_название xml:id="x7hdr8ib94hh4858kaqhel59cx">Стаття 257. Збитки внаслiдок неморехiдного стану судна

Стаття 257. Збитки внаслiдок неморехiдного стану судна

У разi страхування судна страховик, крiм випадкiв, зазначених у статтi 256 цього Кодексу, не вiдповiдає за збитки, що сталися внаслiдок того, що судно було вiдправлено в неморехiдному станi, якщо тiльки неморехiдний стан не був викликаний його прихованими недолiками. Страховик також не вiдповiдає за збитки, що сталися внаслiдок ветхостi судна i його приладдя, їх зношеностi вiд часу або звичайного користування, а також за збитки, що виникли внаслiдок завантаження, з вiдома страхувальника або його представника, але без вiдома страховика, речовин i предметiв, небезпечних у вiдношеннi вибуху i самозаймання, якщо договором страхування не передбачено iнше.

<полное_название xml:id="xqfcnykyzevuibf0lzuzswceo">Стаття 258. Збитки вiд природних властивостей вантажу

Стаття 258. Збитки вiд природних властивостей вантажу

У разi страхування вантажу або очiкуваного прибутку страховик, крiм випадкiв, зазначених у статтi 256 цього Кодексу, не вiдповiдає за збитки, що сталися вiд природних властивостей самого вантажу (внутрiшнього зiпсуття, убутку, iржi, плiсняви, витоку або поломки, самозаймання тощо), а також за збитки, що виникли внаслiдок неналежного пакування.

<полное_название xml:id="xzv4djth7is3sff55w76dz97p">Стаття 259. Звiльнення страховика вiд вiдповiдальностi при страхуваннi фрахту

Стаття 259. Звiльнення страховика вiд вiдповiдальностi при страхуваннi фрахту

При страхуваннi фрахту застосовуються правила статей 256, 257 i 258 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="x3xzgw0wwccerht1zqb3iuyeuy">Стаття 260. Ядерна шкода

Стаття 260. Ядерна шкода

Страховик не вiдповiдає за збитки, що сталися внаслiдок дiї ядерного вибуху, радiацiї або радiоактивного зараження, якщо iнше не встановлено правилами цього Кодексу.

<полное_название xml:id="x5i5s2kmaqnx3v7if39y62iq3">Стаття 261. Воєннi ризики, пiратськi дiї, арешт

Стаття 261. Воєннi ризики, пiратськi дiї, арешт

Страховик не вiдповiдає за збитки, що виникли внаслiдок рiзного роду воєнних дiй або вiйськових заходiв та їх наслiдкiв, захоплення, пiратських дiй, народних заворушень, локаутiв, страйкiв, а також конфiскацiї, реквiзицiї, арешту або знищення судна чи вантажу на вимогу вiйськових або цивiльних властей.

<полное_название xml:id="x1ov7g2yzubk3bz79lykbk1q0">Стаття 262. Повiдомлення страхувальника про змiну страхового iнтересу

Стаття 262. Повiдомлення страхувальника про змiну страхового iнтересу

Страхувальник зобов’язаний негайно, як тiльки це стане йому вiдомо, повiдомити страховика про будь-яку iстотну змiну, що сталася з об’єктом або вiдносно об’єкта страхування (перевантаження, змiна способу перевезення, порту розвантаження, вiдхилення вiд обумовленого або звичайного шляху, залишення на зимiвлю тощо).

Змiна, що збiльшує небезпеку, дає страховику право переглянути умови договору або зажадати сплати додаткової премiї. Якщо страхувальник не погодиться з цим, то договiр морського страхування припиняється з моменту настання змiни.

<полное_название xml:id="x2pj1bl0z9i4ixikvzcf6snrgs">Стаття 263. Запобiгання або зменшення збиткiв

Стаття 263. Запобiгання або зменшення збиткiв

У разi настання страхового випадку страхувальник зобов’язаний вжити всiх залежних вiд нього заходiв з метою запобiгання i зменшення збиткiв. Вiн повинен негайно сповiстити страховика про настання страхового випадку i дотримувати його вказiвок, якщо такi вказiвки будуть страховиком повiдомленi.

Страховик звiльняється вiд вiдповiдальностi за збитки, якi виникли внаслiдок того, що страхувальник умисно або через грубу необережнiсть не вжив заходiв для запобiгання або зменшення збиткiв.

<полное_название xml:id="x19d5vn4idu3agyp9byvyivy3g">Стаття 264. Забезпечення внескiв, пов’язаних iз загальною аварiєю

Стаття 264. Забезпечення внескiв, пов’язаних iз загальною аварiєю

Страховик зобов’язаний на вимогу страхувальника надати у межах страхової суми забезпечення сплати внескiв по загальнiй аварiї.

<полное_название xml:id="xd3i78mutykbsuhks76yd5fd99">Стаття 265. Охорона страхувальником iнтересiв страховика пiд час загальної аварiї

Стаття 265. Охорона страхувальником iнтересiв страховика пiд час загальної аварiї

При складаннi диспашi з загальної аварiї страхувальник зобов’язаний охороняти iнтереси страховика.

<полное_название xml:id="x7qzv30bw4xvc2h2x6xzva97z1">Стаття 266. Звiльнення страховика вiд зобов’язань за договором

Стаття 266. Звiльнення страховика вiд зобов’язань за договором

У разi настання страхового випадку страховик має право шляхом сплати повної страхової суми звiльнити себе вiд подальших обов’язкiв за договором морського страхування. Вiн однак зобов’язаний повiдомити страхувальника про свiй намiр скористатися цим правом протягом семи днiв з дня отримання вiд останнього повiдомлення про страховий випадок i його наслiдки i, крiм того, зобов’язаний вiдшкодувати витрати, зробленi страхувальником виключно з метою запобiгання або зменшення збиткiв до отримання ним вказаного повiдомлення страховика.

У разi сплати страхової суми у випадку, передбаченому цiєю статтею, страховик не набуває прав на застраховане майно.

<полное_название xml:id="xcc0tr97s0n6rpggm1tnnlumez">Стаття 267. Вiдшкодування страховиком витрат страхувальника

Стаття 267. Вiдшкодування страховиком витрат страхувальника

Страховик зобов’язаний вiдшкодувати страхувальнику необхiднi витрати, зробленi останнiм з метою запобiгання або зменшення збиткiв, за якi вiдповiдає страховик, а також витрати, зробленi для виконання вказiвок страховика (стаття 263 цього Кодексу), для з’ясування i встановлення розмiру збиткiв, належних вiдшкодуванню страховиком, i для складання диспашi з загальної аварiї.

Витрати, зазначенi в цiй статтi, вiдшкодовуються пропорцiйно вiдношенню страхової суми до страхової вартостi.

<полное_название xml:id="x4wxku1p28kaboco6dgp0qrbl8">Стаття 268. Обмеження вiдповiдальностi страховою сумою

Стаття 268. Обмеження вiдповiдальностi страховою сумою

Страховик вiдповiдає за збитки лише у межах страхової суми. Однак витрати, зазначенi в статтi 266 цього Кодексу, а також внески iз загальної аварiї вiдшкодовуються страховиком незалежно вiд того, що вони разом з вiдшкодуванням збиткiв можуть перевищити страхову суму.

Страховик вiдповiдає за збитки, заподiянi кiлькома страховими випадками, що трапились один за одним, навiть за умови, що загальна сума таких збиткiв перевищить страхову суму.

<полное_название xml:id="xd3gy7s69ecisqupn67xpirygx">Стаття 269. Суброгацiя

Стаття 269. Суброгацiя

У разi сплати страхової суми, за винятком випадку, передбаченого статтею 266 цього Кодексу, до страховика за його згодою переходять:

1) усi права на застраховане майно — у разi страхування на повну вартiсть;

2) право на частку застрахованого майна пропорцiйно вiдношенню страхової суми до страхової вартостi — у разi страхування на неповну вартiсть.

<полное_название xml:id="x7cunt3tij8vp6eu4feqbaj93s">Стаття 270. Пропажа судна безвiсти

Стаття 270. Пропажа судна безвiсти

У випадку пропажi судна безвiсти страховик вiдповiдає у розмiрi повної страхової суми.

Судно вважається пропалим безвiсти, коли про нього не надiйшло нiяких вiдомостей протягом трьох мiсяцiв, а якщо одержання вiдомостей могло бути затримано внаслiдок воєнних дiй, — протягом шести мiсяцiв.

За договором морського страхування судна на певний час страховик вiдповiдає за пропажу судна безвiсти, якщо останнє повiдомлення про судно отримано до закiнчення термiну договору i якщо страховик не доведе, що судно пропало безвiсти до закiнчення цього термiну.

<полное_название xml:id="xe54xawh0lsizzi507lorr930j">Стаття 271. Абандон

Стаття 271. Абандон

Страхувальник може заявити страховику про вiдмову вiд своїх прав на все застраховане майно (абандон) i отримати повну страхову суму у випадках:

1) пропажi судна безвiсти;

2) економiчної недоцiльностi вiдбудування або ремонту застрахованого судна;

3) економiчної недоцiльностi лiквiдацiї пошкоджень або доставки застрахованого вантажу в мiсце призначення;

4) захоплення судна або вантажу, застрахованих вiд такої небезпеки, якщо захоплення триває бiльше двох мiсяцiв.

Угода сторiн, що суперечить правилам цiєї статтi, недiйсна.

<полное_название xml:id="xb94go7isx0su49x8fa3bmve6f">Стаття 272. Заява про абандон

Стаття 272. Заява про абандон

Заява про абандон повинна бути зроблена страховику протягом шести мiсяцiв з моменту закiнчення термiнiв (настання обставин), зазначених у статтях 270 i 271 цього Кодексу.

Пiсля закiнчення шестимiсячного термiну страхувальник втрачає право на абандон, але може вимагати вiдшкодування збиткiв на загальних пiдставах.

Заява про абандон не може бути зроблена страхувальником умовно i не може бути взята назад.

Угода сторiн, що суперечить правилам цiєї статтi, недiйсна.

<полное_название xml:id="x1s4x48ybqkoh90z6xaraov7ax">Стаття 273. Вiдмiна абандона

Стаття 273. Вiдмiна абандона

Якщо пiсля отримання вiд страховика вiдшкодування з’ясується, що судно не загинуло чи захоплене судно або вантаж будуть звiльненi, страховик може вимагати, щоб страхувальник, залишивши собi майно (стаття 270 i пункт 4 статтi 271 цього Кодексу), повернув страхове вiдшкодування, за винятком вiдшкодування часткового збитку, якщо страхувальник його зазнав.

<полное_название xml:id="x6qogd0o6u43tqk66qlsuth2we">Стаття 274. Право страховика щодо третiх осiб

Стаття 274. Право страховика щодо третiх осiб

До страховика, який сплатив страхове вiдшкодування, переходить, у межах сплаченої суми, право вимоги, яке страхувальник (або iнша особа, яка отримала страхове вiдшкодування) має до особи, вiдповiдальної за заподiяну шкоду. Це право здiйснюється страховиком з дотриманням порядку, встановленого для особи, яка отримала вiдшкодування.

Якщо страхувальник вiдмовився вiд свого права вимоги до особи, вiдповiдальної за заподiяну шкоду, або здiйснення цього права стало неможливим з його вини, страховик звiльняється вiд сплати страхового вiдшкодування повнiстю або у вiдповiднiй частинi.

<полное_название xml:id="xca9v8lpupnad42ut9ivcz33bl">Стаття 275. Передача страховику доказiв

Стаття 275. Передача страховику доказiв

У випадках, передбачених статтями 269, 271 i 274 цього Кодексу, страхувальник зобов’язаний передати страховику всi документи i речовi докази i повiдомити йому всi вiдомостi, необхiднi для здiйснення страховиком прав, що перейшли до нього.

<полное_название xml:id="xf25f02xuiapukmmu5yjs7uwqn">Стаття 276. Отримання вiдшкодування вiд третiх осiб

Стаття 276. Отримання вiдшкодування вiд третiх осiб

Якщо страхувальник отримав вiдшкодування збиткiв вiд третiх осiб, страховик сплачує лише рiзницю мiж сумою, належною для сплати за умовами договору морського страхування, i сумою, отриманою вiд третiх осiб.

<полное_название xml:id="x3udrq9vma09bu369fbmim86ik">Роздiл ІХ НАДЗВИЧАЙНІ МОРСЬКІ ПОДІЇ

Роздiл ІХ НАДЗВИЧАЙНІ МОРСЬКІ ПОДІЇ

<полное_название xml:id="x7e7rx7c1wn3yyqrtptp9xggfh">Глава 1. ЗАГАЛЬНА АВАРІЯ

Глава 1. ЗАГАЛЬНА АВАРІЯ

<полное_название xml:id="xbn7nprst56ryzs56aqyti8lzs">Стаття 277. Поняття загальної аварiї

Стаття 277. Поняття загальної аварiї

Загальною аварiєю визнаються збитки, яких зазнано внаслiдок зроблених навмисно i розумно надзвичайних витрат або пожертвувань з метою врятування судна, фрахту i вантажу, що перевозиться на суднi, вiд загальної для них небезпеки.

Загальна аварiя розподiляється мiж судном, фрахтом i вантажем пропорцiйно їх вартостi.

Пiд фрахтом у цiй главi розумiється також плата за перевезення пасажирiв та їх багажу.

<полное_название xml:id="x5hsj0jh94e7vm7w43ykmos95o">Стаття 278. Застосування права у разi загальної аварiї

Стаття 278. Застосування права у разi загальної аварiї

Вiдносини, пов’язанi iз загальною аварiєю, регулюються законодавством держави, в порту якої судно закiнчило рейс пiсля подiї, що спричинила загальну аварiю, якщо iнше не встановлено угодою сторiн.

Якщо всi особи, iнтереси яких зачiпає загальна аварiя, належать до України, застосовується законодавство України.

Порядок розподiлу загальної аварiї, якщо вона розподiляється в Українi, регулюється правилами цього Кодексу.

<полное_название xml:id="xeeyhivmwmdu8lu2mhsok2xttb">Стаття 279. Збитки, що належать до загальної аварiї

Стаття 279. Збитки, що належать до загальної аварiї

До загальної аварiї у разi ознак, зазначених у статтi 277 цього Кодексу, зокрема, належать:

1) збитки, спричиненi викиданням за борт вантажу або приналежностей судна, а також збитки вiд пошкодження судна або вантажу пiд час вжиття заходiв для загального рятування, зокрема внаслiдок проникнення води в трюми через вiдкритi для викидання вантажу люки або iншi зробленi для цього отвори;

2) збитки, заподiянi судну або вантажу пiд час гасiння пожежi на суднi, включаючи збитки вiд здiйсненого з цiєю метою затоплення судна, що загорiлося;

3) збитки, заподiянi навмисною посадкою судна на мiлину i зняттям такого судна з мiлини;

4) збитки вiд пошкодження двигунiв, iнших машин або котлiв судна, що знаходиться на мiлинi, заподiянi намаганням зняти судно з мiлини;

5) надзвичайнi витрати, пов’язанi з перевантаженням вантажу, палива або предметiв постачання iз судна в лiхтери, з найманням лiхтерiв та iз зворотним завантаженням на судно, зробленi у разi посадки судна на мiлину;

6) збитки вiд пошкодження або загибелi вантажу, палива або предметiв постачання, заподiянi перемiщенням їх на суднi, вивантаженням iз судна, зворотним завантаженням i укладанням, а також пiд час зберiгання у тих випадках, коли самi витрати на виконання цих операцiй визнаються загальною аварiєю;

7) витрати, зробленi з метою отримання допомоги як за договором про рятування, так i без нього, у тiй мiрi, в якiй рятувальнi операцiї здiйснювалися з метою запобiгання небезпецi для судна, фрахту i вантажу;

8) збитки вiд забруднення навколишнього природного середовища, яке виникло внаслiдок загальної аварiї;

9) втрата фрахту, спричинена втратою вантажу, у тих випадках, коли втрата вантажу вiдшкодовується в порядку розподiлу загальної аварiї, при цьому iз фрахту виключаються витрати, що були б зробленi перевiзником вантажу для його отримання, але внаслiдок пожертвування зробленi не були.

<полное_название xml:id="xe6gcogwfo0l0lotci5n6doobs">Стаття 280. Витрати, прирiвнянi до загальної аварiї

Стаття 280. Витрати, прирiвнянi до загальної аварiї

До загальної аварiї також належать або прирiвнюються:

1) витрати, спричиненi вимушеним заходом судна в мiсце сховища або поверненням у порт вiдправлення внаслiдок нещасного випадку або будь-якої iншої надзвичайної обставини, що спричинила необхiднiсть такого заходу або повернення заради загальної безпеки;

2) витрати, пов’язанi з виходом судна з початковим вантажем або його частиною з мiсця сховища або з порту вiдправлення, куди воно було змушене повернутися;

3) витрати, пов’язанi з перемiщенням вантажу, палива або предметiв постачання в порту вiдправлення, заходу або мiсцi сховища, зробленi заради загальної безпеки або для отримання можливостi полагодити судновi пошкодження, спричиненi нещасним випадком чи iншими надзвичайними обставинами, якщо цi полагодження були необхiднi для безпечного продовження рейсу.

4) витрати на зберiгання, включаючи обгрунтоване страхування, на зворотне завантаження та укладання вантажу, палива або предметiв постачання, вивантажених або перемiщених за обставин, зазначених у пунктi 3 цiєї статтi; але якщо судно визнано непридатним до плавання, якщо воно не продовжило свого початкового рейсу, витрати на зберiгання приймаються на загальну аварiю до дати визнання судна непридатним до плавання або вiдмови вiд рейсу чи до дати закiнчення вивантаження вантажу, якщо судно буде визнано непридатним до плавання або вiдмовилося вiд рейсу до такої дати;

5) витрати на заробiтну плату та утримання суднового екiпажу, на паливо i предмети постачання, зробленi у зв’язку з продовженням даного рейсу в результатi заходу судна в мiсце сховища або повернення його в порт вiдправлення за обставин, зазначених у пунктах 1 i 3 цiєї статтi; однак якщо судно визнано непридатним до плавання або якщо воно не продовжило початкового рейсу, такi витрати приймаються на загальну аварiю до дати визнання судна непридатним до плавання або вiдмови вiд рейсу чи до дати завершення вивантаження вантажу, якщо судно було визнане непридатним до плавання або вiдмовилося вiд рейсу до такої дати;

6) витрати на заробiтну плату та утримання суднового екiпажу, що виникли пiд час затримки судна в iнтересах загальної безпеки в будь-якому мiсцi внаслiдок нещасного випадку або iншої надзвичайної обставини чи для ремонту пошкоджень, заподiяних такою обставиною, якщо ремонт пошкоджень є необхiдним для безпечного продовження рейсу. Витрати на паливо, предмети постачання i портовi витрати, що виникли пiд час затримки, вiдшкодовуються у порядку розподiлу загальної аварiї, за винятком витрат, що виникли через ремонт, який не приймається на загальну аварiю;

7) передбаченi в пунктах 1–6 цiєї статтi витрати, спричиненi необхiднiстю переходу судна з мiсця сховища в iнше мiсце через неможливiсть здiйснити ремонт у першому мiсцi сховища, а також витрати на такий перехiд, включаючи тимчасовий ремонт i буксирування;

8) вартiсть тимчасового ремонту судна, проведеного з метою загальної безпеки в порту вiдправлення, заходження або в мiсцi сховища, а також вартiсть тимчасового ремонту пошкоджень, що приймаються на загальну аварiю; однак вартiсть тимчасового усунення випадкових пошкоджень, необхiдних тiльки для завершення даного рейсу, вiдшкодовується лише у межах тих вiдвернутих витрат, що були б вiднесенi до загальної аварiї, якби це усунення не було виконано;

9) усi надзвичайнi витрати, зробленi замiсть iнших витрат, що були б вiднесенi до загальної аварiї; однак вони вiдшкодовуються лише в межах вiдвернутих витрат незалежно вiд економiї, отриманої будь-яким з учасникiв загальної аварiї внаслiдок таких замiнюючих витрат.

<полное_название xml:id="xb405pg7swl7j5bv03emwyzlzd">Стаття 281. Розподiл загальної аварiї

Стаття 281. Розподiл загальної аварiї

Загальна аварiя розподiляється у порядку, визначеному статтею 277 цього Кодексу, i в тому разi, коли небезпека, що спричинила надзвичайнi витрати або пожертвування, виникла з вини особи, яка має майновий iнтерес щодо судна, фрахту або вантажу. Однак такий розподiл не позбавляє iнших учасникiв загальної аварiї права на стягнення з вiдповiдальної особи понесених збиткiв, так само як i не позбавляє цю особу можливих засобiв захисту.

<полное_название xml:id="x9mow8ljwjxaxuwto49tc6znot">Стаття 282. Вантаж, незазначений або зазначений неправильно

Стаття 282. Вантаж, незазначений або зазначений неправильно

Збитки вiд пошкодження або загибелi вантажiв, завантажених на судно без вiдома судновласника або його агентiв, а також вiд пошкодження i загибелi вантажiв, що навмисно були зданi для перевезення пiд неправильним найменуванням, не розподiляються у порядку, зазначеному в статтi 277 цього Кодексу. Однак якщо цi вантажi були врятованi, їх власники зобов’язанi брати участь на загальних пiдставах у внесках, пов’язаних iз загальною аварiєю.

Власники вантажiв, вартiсть яких у момент здачi для перевезення була зазначена нижче їх дiйсної вартостi, беруть участь у внесках, пов’язаних iз загальною аварiєю вiдповiдно до дiйсної вартостi вантажiв, але отримують вiдшкодування збиткiв лише вiдповiдно до їх зазначеної вартостi.

<полное_название xml:id="x55r0yfdopypjq0kw4ynappgmj">Стаття 283. Збитки вiд пошкодження судна

Стаття 283. Збитки вiд пошкодження судна

Збитки, що пiдлягають вiдшкодуванню у порядку розподiлу загальної аварiї, вiд пошкодження судна, його машин i облаштування визначаються:

1) у разi ремонту або замiни частин судна — дiйсною вартiстю ремонту або замiни;

2) в iнших випадках — зменшенням вартостi, спричиненим пошкодженнями, що не перевищують оцiнку вартостi ремонту.

У тих випадках, коли старi матерiали або частини замiнюються новими на суднi, вiк якого перевищує п’ятнадцять рокiв, з вартостi ремонту, що приймається на загальну аварiю, робляться знижки «за нове замiсть старого» у розмiрi однiєї третини.

У разi дiйсної або повної конструктивної загибелi судна сума, що пiдлягає вiдшкодуванню, пов’язаному iз загальною аварiєю, складається з рiзницi мiж оцiночною вартiстю судна в непошкодженому станi з вiдрахуванням вiд неї оцiночної вартостi ремонту пошкоджень, що не вiдносяться на загальну аварiю, i вартiстю судна у пошкодженому станi, що може бути визначена чистою виручкою вiд продажу, якщо судно продано.

<полное_название xml:id="xf0y9x28ckbg0u5l408mdbf1dc">Стаття 284. Визначення вартостi пожертвуваного вантажу

Стаття 284. Визначення вартостi пожертвуваного вантажу

Збитки вiд пошкодження або втрати пожертвуваного вантажу, що вiдшкодовуються у порядку розподiлу загальної аварiї, визначаються вiдповiдно до вартостi на момент розвантаження, яка визначається за рахунком, виставленим одержувачевi вантажу, а в разi вiдсутностi рахунку — за його вiдвантажувальною вартiстю. Вартiсть на момент розвантаження включає вартiсть страхування i фрахту, крiм тих випадкiв, коли фрахт перебуває на ризику iнших iнтересiв, нiж вантаж.

У разi продажу пошкодженого вантажу збитки, що вiдшкодовуються, визначаються рiзницею мiж його вартiстю у непошкодженому станi, яка визначається згiдно з частиною першою цiєї статтi, i чистою виручкою вiд його продажу.

<полное_название xml:id="x1rpwj8q3kshsgxduh9q8yz77t">Стаття 285. Вiдшкодування збиткiв

Стаття 285. Вiдшкодування збиткiв

На суму витрат, що вiдшкодовуються за загальною аварiєю (крiм заробiтної плати та утримання екiпажу, а також вартостi палива i предметiв постачання, не замiнених пiд час рейсу), нараховуються два вiдсотки на користь сторони, яка здiйснила цi витрати.

<полное_название xml:id="xdc0or77xz4tj22dv9vjsr7nga">Стаття 286. Обчислення розмiру вiдшкодування

Стаття 286. Обчислення розмiру вiдшкодування

На суму витрат та iншi суми, що вiдшкодовуються у порядку розподiлу загальної аварiї, нараховується 7 вiдсоткiв рiчних з моменту, коли цi витрати були проведенi, до закiнчення складання диспашi. Однак якщо в порядку вiдшкодування витрат, пов’язаних iз загальною аварiєю, i збиткiв були зробленi будь-якi виплати до закiнчення складання диспашi, вiдсотки на сплаченi суми нараховуються по день їх сплати.

<полное_название xml:id="x9mo7dv9h1omvf2wpujwx9i1vf">Стаття 287. Визначення загальної вартостi майна

Стаття 287. Визначення загальної вартостi майна

Контрибуцiйнi внески, пов’язанi iз загальною аварiєю, вiдраховуються з дiйсної чистої вартостi майна на момент закiнчення рейсу, за винятком внескiв за вантаж, що вiдраховуються з вартостi вантажу на момент розвантаження, яка визначається за рахунком, виставленим одержувачевi вантажу, а в разi вiдсутностi рахунку — з вiдвантажувальної вартостi. Вартiсть вантажу включає вартiсть страхування i фрахт, крiм випадкiв, коли фрахт перебуває на ризику iнших iнтересiв, нiж вантаж, за вирахуванням з неї вартостi втрати або пошкодження, завданих вантажу до моменту розвантаження включно.

Вартiсть судна визначається без урахування позитивного або негативного ефекту бербоут- або тайм-чартеру.

До цих вартостей додається сума, що вiдшкодовується за загальною аварiєю за пожертвування майна, якщо тiльки ця сума вже не включена. При цьому iз суми фрахту або проїзної плати, що перебувають на ризику судновласника, виключаються заробiтна плата i витрати на утримання екiпажу, якi не довелося б сплачувати, якби судно i вантаж цiлком загинули за обставин, що спричинили загальну аварiю, i якi не були вiднесенi до загальної аварiї.

Крiм того, з вартостi майна виключаються всi додатковi витрати, зробленi щодо цього майна пiсля загальної аварiї, за винятком тих витрат, що вiдносяться до загальної аварiї.

Вантаж i власне майно пасажирiв, на яке коносамент не було видано, не беруть участь у внесках, пов’язаних iз загальною аварiєю.

<полное_название xml:id="x1lp7959rlg0w6rghv4kpjnqky">Стаття 288. Диспашери

Стаття 288. Диспашери

Наявнiсть загальної аварiї встановлюється i розрахунок по її розподiлу (диспаша) складається за заявою заiнтересованих осiб диспашерами.

<полное_название xml:id="x4oooupo34ucvxvphafl7iez5i">Стаття 289. Тягар доведення

Стаття 289. Тягар доведення

Сторона, яка вимагає розподiлу загальної аварiї, зобов’язана довести, що заявленi збитки або витрати дiйсно повиннi бути визнанi загальною аварiєю.

Усi матерiали, на пiдставi яких складається диспаша, повиннi бути доступними для огляду, i диспашер на вимогу заiнтересованих осiб зобов’язаний за їх рахунок видати їм засвiдченi копiї цих матерiалiв.

<полное_название xml:id="xav9hmev0vx83f3knwcjf3eisy">Стаття 290. Збiр за складення диспашi

Стаття 290. Збiр за складення диспашi

За складення диспашi стягується збiр, що включається в диспашу i розподiляється мiж усiма заiнтересованими особами пропорцiйно часткам їх участi у загальнiй аварiї. Розмiр i порядок справляння збору встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики економiчного розвитку.

<полное_название xml:id="x4bwctnjp8e0es3cimqtdh2a48">Стаття 291. Оспорювання диспашi

Стаття 291. Оспорювання диспашi

Заiнтересованi особи можуть оспорити диспашу в судовому порядку протягом шести мiсяцiв з дня одержання диспашi з обов’язковим сповiщенням про це диспашера шляхом надiслання йому копiї позовної заяви.

<полное_название xml:id="xbgz33tmozmmy7qm80e8m9x6co">Стаття 292. Виконання диспашi

Стаття 292. Виконання диспашi

Якщо диспаша не оскаржена в термiни, передбаченi статтею 291 цього Кодексу, або оскаржена, але залишена судом у силi, стягнення по нiй може бути зроблено на пiдставi виконавчого напису нотарiуса. Для вчинення виконавчого напису нотарiусу повиннi бути пред’явленi диспаша i довiдка диспашера про те, що диспаша не скасована i не змiнена судом.

<полное_название xml:id="x418eqnwifr9b5bo5p5ofh1edx">Стаття 293. Застосування звичаїв

Стаття 293. Застосування звичаїв

У процесi визначення виду аварiї, обчислення розмiрiв загальної аварiї та складання диспашi диспашер у разi неповноти закону керується мiжнародними звичаями торговельного мореплавства.

<полное_название xml:id="x6jr2wpcz8juv5jiinklx2wwcq">Глава 2. ОКРЕМА (НЕЗАГАЛЬНА) АВАРІЯ

Глава 2. ОКРЕМА (НЕЗАГАЛЬНА) АВАРІЯ

<полное_название xml:id="x83owl9h34jivgk60ssyz9qp2b">Стаття 294. Поняття окремої (незагальної) аварiї

Стаття 294. Поняття окремої (незагальної) аварiї

Збитки, що не пiдпадають пiд дiю статей 277, 279, 280 цього Кодексу, визнаються окремою (незагальною) аварiєю. Такi збитки не пiдлягають розподiлу мiж судном, вантажем i фрахтом. Їх несе той, хто їх зазнав, або той, на кого падає вiдповiдальнiсть за їх спричинення.

<полное_название xml:id="x63clnr8zplhevq1ccp4374sdw">Стаття 295. Збитки, що не визнаються загальною аварiєю

Стаття 295. Збитки, що не визнаються загальною аварiєю

Не визнаються загальною аварiєю навiть у разi наявностi ознак, зазначених у статтi 277 цього Кодексу:

1) вартiсть викинутого за борт вантажу, що самозайнявся, i вантажу, що перевозився на суднi не у вiдповiдностi з правилами i звичаями торговельного мореплавства;

2) збитки, заподiянi (будь-яким чином) пiд час гасiння пожежi на борту судна, внаслiдок дiї диму або зiгрiвання;

3) збитки, заподiянi обрубуванням уламкiв або частин судна, знесених або загублених у результатi нещасного випадку до проведення пожертвувань з метою рятування вiд загальної небезпеки;

4) витрати, пов’язанi з перемiщенням або вивантаженням вантажу, палива або предметiв постачання в порту вiдправлення чи заходу або в мiсцi сховища, коли пошкодження судна виявлено в порту вiдправлення або заходу за умови, що протягом рейсу не трапилося нiякого нещасного випадку або iншої надзвичайної подiї, пов’язаної з таким пошкодженням, а також коли такi витрати було проведено виключно з метою переукладення вантажу через змiщення в процесi рейсу, якщо тiльки таке переукладення не є необхiдним заради загальної безпеки;

5) витрати на заробiтну плату та утримання суднового екiпажу, на паливо i предмети постачання, зробленi за перiод ремонту пошкодження судна, навiть якщо ремонт є необхiдним для безпечного продовження рейсу у випадках, коли пошкодження судна виявлено в порту вiдправлення або заходження, за умови, що протягом рейсу не трапилося нiякого нещасного випадку, пов’язаного з таким пошкодженням;

6) будь-якi збитки або втрати, понесенi судном або вантажем внаслiдок збiльшення тривалостi рейсу (збитки вiд простою, змiни цiн тощо).

<полное_название xml:id="x8ienwyk2ng5hrim8257j9ex76">Глава 3. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД ЗІТКНЕННЯ СУДЕН

Глава 3. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД ЗІТКНЕННЯ СУДЕН

<полное_название xml:id="xc31c9302n556lhjpfcn60spny">Стаття 296. Застосування права у разi зiткнення суден

Стаття 296. Застосування права у разi зiткнення суден

Вiдносини, пов’язанi з вiдшкодуванням збиткiв вiд зiткнення суден у внутрiшнiх водах або територiальному морi, регулюються законодавством держави, де трапилося зiткнення.

Якщо зiткнення трапилося у вiдкритому морi i спiр у зв’язку iз зiткненням розглядається в Українi, застосовуються правила статей 297–303 цього Кодексу.

Якщо всi судна, що зiткнулися, плавають пiд одним прапором i не зачiпають iнтересiв третьої сторони, застосовується законодавство держави прапора цих суден незалежно вiд того, де трапилося зiткнення.

<полное_название xml:id="xcke5dt0qff3re76dzou5xi1l9">Стаття 297. Сфера застосування вiдшкодування збиткiв вiд зiткнення суден

Стаття 297. Сфера застосування вiдшкодування збиткiв вiд зiткнення суден

Правила цiєї глави застосовуються у разi зiткнення в морських або iнших водах морських суден, а також морських суден i суден внутрiшнього плавання.

Для цiлей цiєї глави до зiткнення суден прирiвнюються випадки, коли збитки заподiянi одним судном iншому або особам, вантажу чи iншому майну, що знаходяться на суднi, виконанням або невиконанням маневру чи недотриманням правил судноплавства, навiть якщо при цьому не трапилося фiзичного зiткнення суден.

Нiяке положення цiєї глави не впливає на вiдповiдальнiсть будь-якої особи, яка випливає з будь-якого договору, а також на право особи обмежити вiдповiдальнiсть згiдно з правилами цього Кодексу.

<полное_название xml:id="x6dwtieqw6he12ip61xkgfogbm">Стаття 298. Наслiдки зiткнення у разi вiдсутностi вини

Стаття 298. Наслiдки зiткнення у разi вiдсутностi вини

Якщо зiткнення сталося випадково або внаслiдок непереборної сили, а також якщо неможливо встановити причини зiткнення, то збитки несе той, хто їх зазнав.

Це положення застосовується i в тому разi, якщо судна або одне з них знаходилися в момент зiткнення на якорi чи були закрiпленi iншим способом.

<полное_название xml:id="x7b27gtkxc44gb9w08ckz1owh7">Стаття 299. Зiткнення з вини одного судна

Стаття 299. Зiткнення з вини одного судна

Якщо зiткнення спричинено неправильними дiями або упущеннями одного iз суден, збитки вiдшкодовуються тiєю стороною, з вини якої сталося зiткнення.

<полное_название xml:id="xczud02l2nzxkp01cfeocb8pc6">Стаття 300. Зiткнення з вини всiх суден, що зiткнулися

Стаття 300. Зiткнення з вини всiх суден, що зiткнулися

Якщо зiткнення викликано виною всiх суден, що зiткнулися, то вiдповiдальнiсть кожної iз сторiн визначається вiдповiдно до ступеня вини. У разi неможливостi встановити ступiнь вини кожної iз сторiн вiдповiдальнiсть розподiляється мiж ними порiвну.

<полное_название xml:id="x1auz8nt6f06l0mv0v219ieam9">Стаття 301. Вина судна в зiткненнi

Стаття 301. Вина судна в зiткненнi

Жодне iз суден, що зiткнулися, не вважається винним, поки не буде доведено його вину.

<полное_название xml:id="x8qvgh1mmkiya9c8td8u8a6dex">Стаття 302. Солiдарна вiдповiдальнiсть

Стаття 302. Солiдарна вiдповiдальнiсть

У випадках, зазначених у статтi 300 цього Кодексу, судновласники вiдповiдають солiдарно перед третiми особами за збитки, що виникли внаслiдок смертi або ушкодження здоров’я людей, причому судновласник, який сплатив суму бiльшу, нiж йому належить, має право зворотної вимоги до iнших судновласникiв.

Усi iншi заподiянi в цих випадках третiм особам збитки вiдшкодовуються вiдповiдно до статтi 300 цього Кодексу, але без солiдарної вiдповiдальностi.

<полное_название xml:id="x8xrryfocuwg1ozypqwr7uriuh">Стаття 303. Зiткнення з вини лоцмана

Стаття 303. Зiткнення з вини лоцмана

Вiдповiдальнiсть, встановлена статтями 299, 300, 302 цього Кодексу, настає i в тому разi, коли зiткнення сталося з вини лоцмана або служби регулювання руху суден.

<полное_название xml:id="x5tdvbdwwn88kbjvt4mq0d9b5d">Глава 4. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ

Глава 4. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ

<полное_название xml:id="xebsqc16di311pfpow694jhwik">Стаття 304. Вiдповiдальнiсть власника судна за забруднення

Стаття 304. Вiдповiдальнiсть власника судна за забруднення

Власник судна вiдповiдає за шкоду вiд забруднення, заподiяну внаслiдок витоку з його судна або скиду з нього нафти або iнших речовин, шкiдливих для здоров’я людей або живих ресурсiв моря (далi — забруднюючi речовини), за винятком випадкiв, передбачених статтею 305 цього Кодексу.

Шкода вiд забруднення — це шкода, заподiяна за межами судна забруднюючими речовинами морському середовищу, узбережжю або будь-яким iншим об’єктам (суднам, рибопромисловим знаряддям тощо). Вона включає також вартiсть розумних заходiв, вжитих будь-якою особою пiсля подiї, що могла спричинити або спричинила витiк чи скид забруднюючих речовин, для вiдвернення або зменшення шкоди вiд забруднення, а також збитки, заподiянi внаслiдок вжиття таких заходiв.

<полное_название xml:id="xsakjxmi4tzfc2khcwnn0pq4">Стаття 305. Звiльнення вiд вiдповiдальностi

Стаття 305. Звiльнення вiд вiдповiдальностi

Власник судна не вiдповiдає за шкоду вiд забруднення, якщо доведе, що ця шкода трапилася внаслiдок:

1) дiї непереборних сил;

2) воєнних дiй, ворожих дiй або народних заворушень;

3) поведiнки третiх осiб, якi дiяли з намiром заподiяти шкоду;

4) несправностi вогнiв та iнших навiгацiйних засобiв, що сталася внаслiдок недбалостi або iнших неправомiрних дiй властей, якi вiдповiдають за пiдтримання цих засобiв у порядку;

5) аварiйного скидання господарсько-фекальних вод або смiття внаслiдок неприйняття їх портом у встановлений термiн пiсля своєчасного подання судном вiдповiдної заяви;

6) подання вiдправником недостовiрної iнформацiї про небезпечний вантаж.

<полное_название xml:id="xoapi7y8ho96iygx845ihvd0">Стаття 306. Забруднення внаслiдок намiру або недбалостi потерпiлого

Стаття 306. Забруднення внаслiдок намiру або недбалостi потерпiлого

Якщо власник судна доведе, що шкода вiд забруднення моря виникла повнiстю або частково внаслiдок намiру або недбалостi потерпiлого, то залежно вiд ступеня вини потерпiлого розмiр вiдшкодування повинен бути зменшений чи у вiдшкодуваннi йому шкоди повинно бути вiдмовлено.

<полное_название xml:id="x81ov1i3dljvhmfk7b497su2xu">Стаття 307. Забруднення кiлькома суднами

Стаття 307. Забруднення кiлькома суднами

Коли шкода вiд забруднення спричинена витоком або скидом забруднюючих речовин з кiлькох суден, власники цих суден разом вiдповiдають за весь збиток, якщо неможливо визначити вiдповiдальнiсть кожного судновласника окремо.

<полное_название xml:id="x3v8pd10wxtyx27fai8fn90w7l">Стаття 308. Обмеження вiдповiдальностi

Стаття 308. Обмеження вiдповiдальностi

Вiдповiдальнiсть власника судна мiсткiстю не бiльше 5000 одиниць за шкоду вiд забруднення внаслiдок витоку або скиду забруднюючих речовин з його судна обмежується вiдносно однiєї подiї або декiлькох подiй, викликаних однiєю i тiєю ж причиною, загальною сумою три мiльйони розрахункових одиниць, а для судна, мiсткiсть якого перевищує зазначену вище, додається 420 розрахункових одиниць за кожну наступну одиницю мiсткостi.

Пiд мiсткiстю судна в цiй статтi мається на увазi чиста мiсткiсть з додаванням до неї об’єму машинного вiддiлення. Якщо мiсткiсть судна неможливо визначити за звичними правилами обмiру, то мiсткiсть судна вважається тотожною 40 вiдсоткам вираженої в тоннах ваги нафти та iнших речовин, якi судно може перевозити.

<полное_название xml:id="xejjvdcvoq2firnv19jbfxsc70">Стаття 309. Забезпечення вiдповiдальностi власника судна

Стаття 309. Забезпечення вiдповiдальностi власника судна

Власник судна, що перевозить наливом як вантаж понад 2000 тонн нафти, повинен застрахувати або iншим способом забезпечити (шляхом отримання банкiвської або iншої гарантiї) свою вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну вiд забруднення.

Позов про вiдшкодування збиткiв вiд забруднення нафтою може бути вчинений безпосередньо страховику або iншiй особi, яка надала забезпечення вiдповiдальностi власника судна. Особа, якiй подано такий позов, вправi вiдповiдно до статтi 308 цього Кодексу обмежити свою вiдповiдальнiсть, якщо вiдповiдальнiсть власника згiдно зi статтею 350 цього Кодексу не може бути обмежена. Вiдповiдач за таким позовом вправi висувати проти вимог потерпiлого заперечення, на якi мiг би послатися сам власник судна, крiм посилань на неплатоспроможнiсть власника судна або лiквiдацiю його пiдприємства. Вiдповiдач звiльняється вiд вiдповiдальностi також, якщо доведе, що шкода вiд забруднення нафтою є результатом умисної вини самого власника судна. На вимогу вiдповiдача власник судна повинен бути притягнутий до участi у справi як спiввiдповiдач.

<полное_название xml:id="x3jbhlh1nfu4klimtkn0h8nlm0">Стаття 310. Свiдоцтво про забезпечення вiдповiдальностi

Стаття 310. Свiдоцтво про забезпечення вiдповiдальностi

Судно, що перевозить наливом як вантаж бiльше 2000 тонн нафти, повинно мати вiдповiдне дiйсне свiдоцтво, яке засвiдчує, що вiдповiдальнiсть власника судна за заподiяну шкоду вiд забруднення нафтою забезпечена вiдповiдно до статтi 309 цього Кодексу. Умови i порядок видачi, перевiрки i визнання цього свiдоцтва встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, вiдповiдно до статтi 3 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="xc1c4o0ahlixehdrh6bn5flq76">Стаття 311. Виключення обмеження вiдповiдальностi

Стаття 311. Виключення обмеження вiдповiдальностi

До вiдповiдальностi за заподiяну шкоду вiд забруднення, передбаченої в цiй главi, вiдповiдно застосовуються статтi 350, 354, 355, 356, 357 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="xbyv1no3ivtycczlfnu255wjip">Стаття 312. Поняття нафти

Стаття 312. Поняття нафти

Пiд нафтою у статтях 309 i 310 цього Кодексу мається на увазi будь-яка нафта, у тому числi сира нафта, мазут, важке дизельне паливо i мастила, а також китовий i риб’ячий жир.

<полное_название xml:id="xaug52q4nj5mtcd1ubbepl3872">Глава 5. ВІДШКОДУВАННЯ ЯДЕРНОЇ ШКОДИ

Глава 5. ВІДШКОДУВАННЯ ЯДЕРНОЇ ШКОДИ

<полное_название xml:id="xe66u9fvgk95ngjecj2w6hal44">Стаття 313. Поняття ядерної шкоди

Стаття 313. Поняття ядерної шкоди

Оператор ядерного судна вiдповiдає за ядерну шкоду, заподiяну внаслiдок ядерного iнциденту з ядерним судном, крiм випадкiв, зазначених у частинi першiй статтi 316 цього Кодексу.

Ядерна шкода означає шкоду, заподiяну особi або майну радiоактивними властивостями або поєднанням радiоактивних властивостей з токсичними, вибуховими та iншими небезпечними властивостями ядерного палива, радiоактивних продуктiв ядерного судна або їх вiдходiв, а також витрати, проведенi з метою вiдвернення шкоди або зменшення її розмiру.

Якщо поряд з ядерною заподiяна iнша шкода, яка не може бути вiдокремлена вiд ядерної, то вся заподiяна шкода визнається ядерною.

Ядерною шкодою не є шкода, заподiяна самому ядерному судну, його устаткуванню, паливу i запасам продовольства.

Ядерним iнцидентом визнається подiя або ряд подiй, якi зумовленi однiєю i тiєю ж причиною i заподiяли шкоду, що пiдпадає пiд ознаки, зазначенi у частинах другiй i третiй цiєї статтi.

<полное_название xml:id="x2k8i1zljasvajnq5uwmb3y3g1">Стаття 314. Застосування права у разi ядерної шкоди

Стаття 314. Застосування права у разi ядерної шкоди

Правила цiєї глави застосовуються у разi заподiяння ядерної шкоди судном, обладнаним ядерною установкою (далi — ядерне судно), на територiї України, включаючи територiальне море, а також у разi заподiяння ядерним судном, що плаває пiд Державним прапором України, ядерної шкоди у виключнiй морськiй економiчнiй зонi.

<полное_название xml:id="x9z96hqe5y3fi1l1mw2uu6for5">Стаття 315. Вiдповiдальнiсть оператора ядерного судна

Стаття 315. Вiдповiдальнiсть оператора ядерного судна

Крiм випадкiв, передбачених у статтi 320 цього Кодексу, вiдповiдальнiсть за заподiяння ядерної шкоди несе виключно оператор ядерного судна.

Оператором ядерного судна є юридична або фiзична особа, уповноважена державою, пiд прапором якої плаває судно, експлуатувати ядерне судно, або держава, яка безпосередньо експлуатує таке судно.

<полное_название xml:id="xi8hrbqaj0u9ouc7rm12lnbla">Стаття 316. Звiльнення вiд вiдповiдальностi

Стаття 316. Звiльнення вiд вiдповiдальностi

Оператор ядерного судна зобов’язаний вiдшкодувати ядерну шкоду, якщо не доведе, що шкода виникла внаслiдок воєнних дiй, ворожих дiй або народних заворушень, непереборних сил природи.

Якщо оператор доведе, що ядерна шкода в цiлому або частково виникла внаслiдок намiру потерпiлого, оператор звiльняється повнiстю або частково вiд вiдповiдальностi перед таким потерпiлим.

<полное_название xml:id="xc7lt139w0ew1p5684nao5vp7l">Стаття 317. Регресна вимога

Стаття 317. Регресна вимога

Оператор ядерного судна, який вiдшкодував ядерну шкоду, вправi заявити про регресну вимогу:

1) особi, яка навмисно заподiяла ядерну шкоду;

2) особi, яка здiйснювала операцiю з пiдняттям затонулого ядерного судна без згоди на це оператора або держави, пiд прапором якої плавало судно, якщо шкода є наслiдком винних дiй такої особи.

Регресний позов може бути заявлено також особi, яка взяла на себе обов’язок вiдшкодувати ядерну шкоду за її угодою з оператором ядерного судна. У випадках, передбачених цiєю статтею, регресна вимога може бути пред’явлена також особою, яка вiдшкодувала ядерну шкоду потерпiлим вiдповiдно до статтi 323 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="xbxfl7u1gg63oo3x2t78xctvvr">Стаття 318. Обмеження вiдповiдальностi

Стаття 318. Обмеження вiдповiдальностi

Вiдповiдальнiсть оператора ядерного судна за ядерну шкоду, заподiяну внаслiдок одного ядерного iнциденту з даним судном, обмежується сумою 99,75 мiльйона розрахункових одиниць, включаючи судовi витрати.

Якщо внаслiдок ядерного iнциденту заявляються вимоги про вiдшкодування шкоди, заподiяної як особi, так i майну, iз суми, встановленої в частинi першiй цiєї статтi, одна частина суми в розмiрi 69,825 мiльйона розрахункових одиниць призначається виключно для оплати вимог щодо вiдшкодування шкоди, заподiяної особi, а iнша частина суми в розмiрi 29,925 мiльйона розрахункових одиниць призначається для оплати вимог щодо вiдшкодування шкоди, заподiяної майну. Якщо першої частини суми виявиться недостатньо для оплати вимог щодо вiдшкодування шкоди, заподiяної особi, несплачений лишок таких вимог пiдлягає пропорцiйнiй сплатi з другої частини суми нарiвнi з вимогами про вiдшкодування шкоди, заподiяної майну.

Суми, призначенi для оплати вимог, розподiляються мiж позивачами пропорцiйно доведеним розмiрам їх вимог.

<полное_название xml:id="x3fhq9j9lvs0mo6jlib0c06e9y">Стаття 319. Солiдарна вiдповiдальнiсть

Стаття 319. Солiдарна вiдповiдальнiсть

Декiлька операторiв ядерних суден, що спiльно заподiяли ядерну шкоду, вiдповiдають солiдарно. Однак вiдповiдальнiсть оператора ядерного судна, проти якого вчинено позов про вiдшкодування ядерної шкоди в повному обсязi, не може перевищувати межi, встановленої в частинi першiй статтi 318 цього Кодексу.

Оператор ядерного судна, який вiдшкодував шкоду вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, має право одержати вiд iнших операторiв ядерних суден вiдшкодування пропорцiйно розмiру заподiяної кожним з них шкоди, а якщо це неможливо встановити, то рiвними частками.

<полное_название xml:id="x59u8ynz1tgg3ius85w57vl7z7">Стаття 320. Вiдповiдальнiсть власника ядерного судна

Стаття 320. Вiдповiдальнiсть власника ядерного судна

При заподiяннi ядерної шкоди ядерним судном, на експлуатацiю якого на момент ядерного iнциденту не було видано дозволу державою, пiд прапором якої плавало судно, вiдповiдальнiсть покладається на власника ядерного судна. У цьому разi обмеження вiдповiдальностi оператора ядерного судна на пiдставi статтi 318 цього Кодексу не застосовується.

<полное_название xml:id="x2ch6oyvcd9kpllt5csljgjeu1">Стаття 321. Соцiальнi гарантiї

Стаття 321. Соцiальнi гарантiї

Якщо внаслiдок ядерного iнциденту заподiяно шкоду особi працiвника оператора у зв’язку з виконанням ним своїх трудових (службових) обов’язкiв, вiдповiдальнiсть згiдно з положенням цiєї статтi несе оператор ядерного судна. Вiн зобов’язаний також сплачувати за потерпiлого страховi внески. Виплата вiдшкодування особi, яка отримує допомогу або пенсiю за спецiальним страхуванням, проводиться в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

<полное_название xml:id="x8jdkxiw7nprzp5n36uyayp2xd">Стаття 322. Свiдоцтво про забезпечення вiдповiдальностi оператора

Стаття 322. Свiдоцтво про забезпечення вiдповiдальностi оператора

Ядерне судно повинно мати вiдповiдне дiйсне свiдоцтво, яке пiдтверджує, що вiдповiдальнiсть оператора ядерного судна у разi ядерної шкоди забезпечена згiдно зi статтею 318 цього Кодексу. Умови i порядок видачi, перевiрки i визнання цього свiдоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, на пiдставi статтi 3 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="xdesh3l66c6dca90sqpkov7o10">Стаття 323. Позов про вiдшкодування ядерної шкоди

Стаття 323. Позов про вiдшкодування ядерної шкоди

Позов про вiдшкодування ядерної шкоди може бути вчинений безпосередньо до страховика або iншої особи, яка надала фiнансове забезпечення оператору ядерного судна.

При вчиненнi позову про вiдшкодування ядерної шкоди до оператора ядерного судна страховик або iнша особа, яка надала фiнансове забезпечення оператору, має право взяти участь у судовому процесi.

<полное_название xml:id="xdmmkdfpi77p0bkksiyid0m1vb">Стаття 324. Фонд забезпечення обмеженої вiдповiдальностi

Стаття 324. Фонд забезпечення обмеженої вiдповiдальностi

У тих випадках, коли розмiр заподiяної ядерної шкоди перевищує межу вiдповiдальностi оператора ядерного судна, встановлену частиною першою статтi 318 цього Кодексу, на вимогу оператора ядерного судна, позивача або органу, який видав дозвiл на експлуатацiю ядерного судна, при розглядi справи в судовому порядку створюється фонд для забезпечення обмеженої вiдповiдальностi у розмiрi цiєї межi шляхом внесення оператором до суду грошових сум (депозит) або надання iншого забезпечення, що визнається судом прийнятним i достатнiм.

<полное_название xml:id="xcud5rvx91l6vywzrdl9y18sp9">Стаття 325. Межi вiдповiдальностi судновласника

Стаття 325. Межi вiдповiдальностi судновласника

До вiдповiдальностi оператора ядерного судна за ядерну шкоду, що передбачена в цiй главi, застосовуються частина друга статтi 352, а також статтi 354 i 357 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="x1uw1b1kb7l3jdfdy008xghsqt">Глава 6. ВИНАГОРОДА ЗА РЯТУВАННЯ НА МОРІ

Глава 6. ВИНАГОРОДА ЗА РЯТУВАННЯ НА МОРІ

<полное_название xml:id="xdriqupuusutiat9ts4xub4qi1">Стаття 326. Сфера застосування правил щодо винагороди за рятування на морi

Стаття 326. Сфера застосування правил щодо винагороди за рятування на морi

Правила цiєї глави застосовуються у разi рятування морських суден, що знаходяться в небезпецi, а також у разi рятування морськими суднами суден внутрiшнього плавання чи будь-яких iнших плаваючих об’єктiв або таких, що буксируються, незалежно вiд того, в яких водах мало мiсце рятування, у тому випадку, коли розгляд спору з питань рятування вiдбувається в Українi.

Правила цiєї глави не застосовуються щодо закрiплених або плаваючих платформ, узбережних бурових установок, коли такi платформи чи установки знаходяться на мiсцi роботи, пов’язаної з дослiдженням, експлуатацiєю або розробкою мiнеральних ресурсiв морського дна.

<полное_название xml:id="x5c65agzemj4j68q1uj14zlqtv">Стаття 327. Застосування права у разi рятування

Стаття 327. Застосування права у разi рятування

Якщо судно, яке рятувало, i врятоване судно плавають пiд прапором однiєї держави, застосовується законодавство цiєї держави.

При розподiлi винагороди за рятування мiж власником i екiпажем судна, яке рятувало, а також мiж членами екiпажу застосовується законодавство держави, пiд прапором якої плавало судно.

<полное_название xml:id="xb00ebjuu7c1xl39fbr3sem012">Стаття 328. Право на винагороду

Стаття 328. Право на винагороду

Будь-яка з корисним результатом дiя щодо рятування судна, що наразилося на небезпеку, вантажiв та iнших предметiв, що знаходяться на ньому, а також щодо збереження фрахту i плати за перевезення пасажирiв i багажу або iншого майна, так само як i навколишнього природного середовища дає право на отримання певної винагороди.

<полное_название xml:id="x8bxa1lzftoa411kwf4b42d7i0">Стаття 329. Заборона рятування

Стаття 329. Заборона рятування

Послуги, наданi незважаючи на ясну i розумну заборону власника або капiтана щодо рятування судна або будь-якого iншого майна, що не знаходиться i не знаходилось на борту судна i наразилося на небезпеку, не дають права на винагороду.

<полное_название xml:id="x49m96ugmgux4qusmjkrbppfoq">Стаття 330. Рятування людей

Стаття 330. Рятування людей

Вiд врятованих людей не вимагається нiякої винагороди. Рятiвник людей, який взяв участь у наданнi послуг у зв’язку з аварiєю, що зумовила необхiднiсть рятування, має право на справедливу частку в належнiй рятiвнику сумi за врятування судна або iншого майна чи вiдвернення або зменшення шкоди навколишньому природному середовищу.

<полное_название xml:id="x6y359v3usl8q6v0erz59dclg">Стаття 331. Рятування судна того ж судновласника

Стаття 331. Рятування судна того ж судновласника

Винагорода сплачується i в тому разi, коли судно, що надало послуги з рятування, належить власнику врятованого судна.

<полное_название xml:id="x23nn6ruumgds5sxbi2x7q6lvq">Стаття 332. Розмiр винагороди

Стаття 332. Розмiр винагороди

Розмiр винагороди визначається угодою сторiн, а за вiдсутностi угоди — судом, господарським судом або Морською арбiтражною комiсiєю. Будь-яка угода про рятування, що була укладена в момент i пiд впливом небезпеки, може бути на вимогу однiєї з сторiн визнана недiйсною або змiнена в судовому порядку, якщо буде визнано, що умови угоди є несправедливими.

Розмiр винагороди може бути зменшено або у винагородi може бути вiдмовлено, якщо рятiвник з власної вини спричинив необхiднiсть рятування або вчинив крадiжку, привласнив майно або вчинив iншi протиправнi дiї.

<полное_название xml:id="x7ljkogplxm73jwi2dtxmwlwdv">Стаття 333. Критерiї встановлення винагороди

Стаття 333. Критерiї встановлення винагороди

Винагорода встановлюється з метою заохочення рятувальних операцiй з урахуванням таких критерiїв (незалежно вiд порядку, в якому вони викладенI):

1) врятована вартiсть судна та iншого майна;

2) майстернiсть i зусилля рятiвника у вiдверненнi або зменшеннi шкоди навколишньому природному середовищу;

3) ступiнь успiху, досягнутого рятiвником;

4) характер i ступiнь небезпеки;

5) майстернiсть i зусилля рятiвника у рятуваннi судна, iншого майна, людей;

6) затрачений рятiвником час, понесенi ним витрати i збитки;

7) ризик вiдповiдальностi та iнший ризик, на якi наражався рятiвник або його обладнання;

8) швидкiсть надання послуг;

9) наявнiсть i використання суден або iншого обладнання, призначених для рятувальних операцiй;

10) стан готовностi та ефективнiсть обладнання рятiвника i його вартiсть.

Встановлена винагорода виплачується всiма особами, заiнтересованими в суднi та iншому майнi, пропорцiйно їх вiдповiднiй врятованiй вартостi. У разi виплати винагороди однiєю з цих осiб вона має право регресу до iнших заiнтересованих осiб у розмiрi їх вiдповiдних часток.

<полное_название xml:id="x3b5ubn1fiw5hvuh2ijz6xbapu">Стаття 334. Максимальний розмiр винагороди

Стаття 334. Максимальний розмiр винагороди

Винагорода, за винятком будь-яких вiдсоткiв i вiдшкодовуваних судових або арбiтражних витрат, що можуть пiдлягати сплатi у зв’язку з цим, не може перевищувати врятованої вартостi судна та iншого майна.

<полное_название xml:id="x8ve6cw1xt80q4qrp0vj1w9oag">Стаття 335. Розподiл винагороди мiж рятiвниками

Стаття 335. Розподiл винагороди мiж рятiвниками

Розподiл винагороди мiж рятiвниками провадиться за їх угодою, а за вiдсутностi угоди — в судовому порядку на пiдставi критерiїв, зазначених у статтi 333 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="x9fqnptqv2qv7czup30btfue0k">Стаття 336. Розподiл винагороди мiж судновласником, членами екiпажу та iншими особами

Стаття 336. Розподiл винагороди мiж судновласником, членами екiпажу та iншими особами

Розподiл винагороди мiж судновласником, членами екiпажу та iншими особами, якi брали участь у рятувальнiй операцiї, провадиться з урахуванням особистого вкладу кожного в досягнення позитивних результатiв рятування за взаємною угодою заiнтересованих сторiн, а за вiдсутностi угоди — згiдно з рiшенням суду, господарського суду або Морської арбiтражної комiсiї України.

Правила частини першої цiєї статтi не застосовуються до розподiлу винагороди за здiйснення рятувальної операцiї суднами, для яких такi операцiї є професiйною дiяльнiстю.

<полное_название xml:id="x3yt663ghj9updnbke8z7kh7yq">Стаття 337. Валюта винагороди

Стаття 337. Валюта винагороди

Виплата винагороди за рятування провадиться у тiй валютi, в якiй вона одержана.

<полное_название xml:id="x62fn17oyojo853q52vd2pw9wx">Стаття 338. Спецiальна компенсацiя

Стаття 338. Спецiальна компенсацiя

Якщо рятiвник здiйснив рятувальнi операцiї стосовно судна, що само по собi або його вантаж становили загрозу заподiяння шкоди навколишньому природному середовищу, i не набув при цьому права на винагороду, то вiн має право на одержання вiд власника цього судна спецiальної компенсацiї, еквiвалентної його витратам, яка може бути збiльшена максимально на 30 вiдсоткiв понесених рятiвником витрат.

Проте якщо суд, господарський суд або Морська арбiтражна комiсiя, врахувавши вiдповiднi критерiї, зазначенi у статтi 333 цього Кодексу, буде вважати справедливим i розумним збiльшити в подальшому таку спецiальну компенсацiю, то це збiльшення не може перевищувати 100 вiдсоткiв понесених рятiвником витрат.

<полное_название xml:id="x53fbbvplul6cn2vm83djo7zk3">Стаття 339. Вантажi, що належать державi

Стаття 339. Вантажi, що належать державi

Без згоди держави-власника жодне з положень цiєї глави не може бути використано як пiдстава для вилучення, арешту або затримання некомерцiйних вантажiв, що є власнiстю держави i мають пiд час проведення рятувальних операцiй суверенний iмунiтет згiдно iз загальновизнаними принципами мiжнародного права.

<полное_название xml:id="x61d3z0a2v8aale089ldkm4ok7">Стаття 340. Обов’язок надати забезпечення

Стаття 340. Обов’язок надати забезпечення

На прохання рятiвника особа, вiдповiдальна за виплату рятувальної винагороди, зобов’язана надати забезпечення вимоги, включаючи вiдсотки i судовi або арбiтражнi витрати рятiвника.

Власник врятованого судна повинен використати всi можливостi для гарантiї того, щоб власники вантажу до того часу, як його буде видано, надали достатнє забезпечення вимоги до них, включаючи вiдсотки i судовi або арбiтражнi витрати рятiвника.

Без згоди рятiвника врятоване судно та iнше майно не може бути перемiщено з порту або мiсця, куди це майно спершу доставлено пiсля закiнчення рятувальних операцiй, до того часу, поки не буде надано належного забезпечення вимоги рятiвника до вiдповiдного судна чи майна.

<полное_название xml:id="xapzhro4udbx0e5j47nau34rxq">Глава 7. МОРСЬКІ ПРОТЕСТИ

Глава 7. МОРСЬКІ ПРОТЕСТИ

<полное_название xml:id="xc1yq5v9zxqxhn7zjq3n0kcx2s">Стаття 341. Заява про морський протест

Стаття 341. Заява про морський протест

Якщо в перiод плавання або стоянки судна мала мiсце подiя, що може бути приводом для пред’явлення судновласнику майнових вимог, капiтан з метою забезпечення доказiв для захисту прав i законних iнтересiв судновласникiв робить у встановленому порядку заяву про морський протест.

Заява про морський протест повинна мiстити опис обставин подiї та заходiв, вжитих капiтаном для забезпечення цiлостi довiреного йому майна.

<полное_название xml:id="x786iln8x566897rcak5xzoohg">Стаття 342. Органи, яким робиться заява

Стаття 342. Органи, яким робиться заява

Морський протест заявляється:

у порту України — нотарiусу або iншiй посадовiй особi, на яку законодавством України покладено здiйснення нотарiальних дiй;

в iноземному порту — консулу України або компетентним посадовим особам iноземної держави у порядку, встановленому законодавством цiєї держави.

<полное_название xml:id="xbcqjk41jenyqkj77pl7q21k0r">Стаття 343. Термiн для заяви

Стаття 343. Термiн для заяви

У порту України заява про морський протест робиться протягом двадцяти чотирьох годин з моменту оформлення приходу судна в порт. Якщо подiя, що зумовлює необхiднiсть заяви морського протесту, сталася в порту, протест повинен бути заявлений протягом двадцяти чотирьох годин з моменту подiї.

<полное_название xml:id="x1601o7dkybwht6ypobd6d72k9">Стаття 344. Заява протесту iз запiзненням

Стаття 344. Заява протесту iз запiзненням

Якщо виявиться неможливим заявити протест у встановлений термiн, причини цього повиннi бути зазначенi у заявi про морський протест.

За наявностi пiдстав припускати, що подiя, яка сталася, заподiяла шкоду вантажу, що знаходиться на суднi, заява про морський протест повинна бути зроблена до вiдкриття люкiв. Вивантаження вантажу до заяви морського протесту може бути розпочато лише у разi крайньої потреби.

<полное_название xml:id="x8x9vel7f1ik4ihvpikvjpj4y9">Стаття 345. Докази

Стаття 345. Докази

На пiдтвердження обставин, викладених у заявi про морський протест, капiтан судна одночасно з заявою чи в термiн не бiльше семи днiв з моменту прибуття в порт або з моменту подiї, якщо вона мала мiсце в порту, зобов’язаний подати нотарiусу або iншiй посадовiй особi (стаття 342 цього Кодексу) на огляд судновий журнал i завiрений капiтаном витяг iз суднового журналу.

<полное_название xml:id="x7nky0i5ca33dzjrjvqx7hvo1b">Стаття 346. Акт про морський протест

Стаття 346. Акт про морський протест

Нотарiус або iнша посадова особа (стаття 342 цього Кодексу) на пiдставi заяви капiтана, даних суднового журналу, опитування капiтана, а в разi потреби — iнших свiдкiв зi складу суднового екiпажу складає акт про морський протест i засвiдчує його своїм пiдписом i гербовою печаткою.

<полное_название xml:id="xcgvubjkwii7js8pvqi7d9ep9j">Стаття 347. Складання акта про морський протест iноземними консулами

Стаття 347. Складання акта про морський протест iноземними консулами

Прийняття заяви про морський протест вiд капiтанiв iноземних суден i складання у цих випадках актiв про морський протест може здiйснюватися вiдповiдними консульськими представниками iноземних держав в Українi на умовах взаємностi.

<полное_название xml:id="xbkz2f6y3zev9wijlxckyi7kpd">Роздiл X ОБМЕЖЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДНОВЛАСНИКА

Роздiл X ОБМЕЖЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДНОВЛАСНИКА

<полное_название xml:id="xf0yfypa4yev7fkrea8zultp8o">Глава 1. МЕЖІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДНОВЛАСНИКА

Глава 1. МЕЖІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДНОВЛАСНИКА

<полное_название xml:id="x5b7crzb7kt4934zg3mne5308l">Стаття 348. Вiдповiдальнiсть судновласника

Стаття 348. Вiдповiдальнiсть судновласника

Судновласник вiдповiдає за своїми зобов’язаннями майном, що йому належить, на яке згiдно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.

<полное_название xml:id="x5iqr39bkq0bkzphvhkb07sjjj">Стаття 349. Обмеження вiдповiдальностi

Стаття 349. Обмеження вiдповiдальностi

Вiдповiдальнiсть судновласника обмежується межами, передбаченими статтею 352 цього Кодексу, щодо вимог, якi незалежно вiд їх правової основи виникли внаслiдок:

1) заподiяння смертi або ушкодження здоров’я особi, яка знаходиться на суднi, чи втрати або заподiяння шкоди майну, що знаходилося на суднi;

2) заподiяння у зв’язку з плаванням або експлуатацiєю судна шкоди особам або майну, що не знаходилися на суднi.

Якщо шкода, зазначена в пунктi 2 цiєї статтi, заподiяна особою, яка не знаходилася на суднi, судновласник, вiдповiдальний за дiї i упущення цiєї особи, може обмежити свою вiдповiдальнiсть, якщо дiя або упущення були пов’язанi з судноводiнням або управлiнням судном, iз завантаженням, перевезенням чи вивантаженням вантажу, багажу або ручної кладi чи з посадкою або висадкою пасажирiв.

<полное_название xml:id="x9vyl03qsrpdtohmhp05dybcji">Стаття 350. Умисна шкода

Стаття 350. Умисна шкода

Вiдповiдальнiсть судновласника не може бути обмежена, якщо доведено, що шкода стала результатом його власної дiї з намiром заподiяти таку шкоду або через самовпевненiсть з усвiдомленням можливостi її заподiяння.

<полное_название xml:id="xabu5bz5a9p6w37onj1jgyyhjr">Стаття 351. Виняток з правил про обмеження вiдповiдальностi

Стаття 351. Виняток з правил про обмеження вiдповiдальностi

Обмеження вiдповiдальностi на пiдставi статтi 349 цього Кодексу не застосовується щодо вимог:

1) викликаних рятуванням або про внесок, пов’язаний iз загальною аварiєю;

2) членiв екiпажу та iнших працiвникiв судновласника, обов’язки яких пов’язанi з судном, а також їх спадкоємцiв або громадян, що мають право на одержання вiд них утримання, якщо за законодавством, яке регулює вiдносини цих осiб з судновласником, його вiдповiдальнiсть за цими вимогами не може бути обмежена або вона перевищує межi, передбаченi статтею 352 цього Кодексу;

3) пов’язаних з пiдняттям або вiддаленням затонулого майна;

4) про вiдшкодування збиткiв вiд забруднення нафтою або iншими речовинами, шкiдливими для здоров’я людей або живих ресурсiв моря, коли до вiдповiдальностi за цю шкоду застосовуються правила глави 4 роздiлу ІХ цього Кодексу;

5) про вiдшкодування ядерної шкоди, коли до вiдповiдальностi за цю шкоду застосовуються правила глави 5 роздiлу IХ цього Кодексу.

<полное_название xml:id="xf08r829rkeuixxgvhdfte8a9d">Стаття 352. Межi вiдповiдальностi

Стаття 352. Межi вiдповiдальностi

Межi, якими може обмежуватися вiдповiдальнiсть осiб, зазначених у статтях 348 i 355 цього Кодексу, є:

а) щодо вимог, викликаних втратою життя або ушкодженням здоров’я:

для судна мiсткiстю не бiльше 500 одиниць — 333000 розрахункових одиниць;

для судна, мiсткiсть якого перевищує 500 одиниць, до зазначеної суми додається така сума на кожну одиницю;

вiд 501 до 3000 одиниць — 500 розрахункових одиниць;

вiд 3001 до 30000 одиниць — 333 розрахунковi одиницi;

вiд 30001 до 70000 одиниць — 250 розрахункових одиниць;

понад 70000 одиниць — 167 розрахункових одиниць;

б) щодо будь-яких iнших вимог:

для судна мiсткiстю не бiльше 500 одиниць — 167000 розрахункових одиниць. До зазначеної суми додається така сума на кожну одиницю:

вiд 501 до 30000 одиниць — 167 розрахункових одиниць;

вiд 30001 до 70000 одиниць — 125 розрахункових одиниць;

понад 70000 одиниць — 83 розрахунковi одиницi.

Якщо сума, обчислена стосовно вимог, пред’явлених у зв’язку з втратою життя або ушкодженням здоров’я, є недостатньою для оплати повнiстю таких вимог, то сума, обчислена стосовно таких вимог, використовується для оплати несплаченого залишку цих вимог на пропорцiйнiй основi нарiвнi з будь-якими iншими вимогами, передбаченими пунктом «б» частини першої цiєї статтi.

Для цiлей обмеження вiдповiдальностi:

1) пiд мiсткiстю суден з механiчним двигуном слiд розумiти чисту мiсткiсть судна з додаванням до неї об’єму машинного вiддiлення, а пiд мiсткiстю решти суден — їх чисту мiсткiсть;

2) межi вiдповiдальностi будь-якого рятiвника, що дiє не на суднi або що дiє виключно на суднi, якому або стосовно якого вiн надає послуги з рятування, обчислюються на пiдставi мiсткостi в 1500 одиниць.

<полное_название xml:id="xb4vzkwwetnce7w9d8yyi875ho">Стаття 353. Застосування меж вiдповiдальностi

Стаття 353. Застосування меж вiдповiдальностi

Межi вiдповiдальностi, передбаченi статтею 352 цього Кодексу, застосовуються в сукупностi всiх вимог, що виникли з якої-небудь однiєї подiї i пред’явленi до одного судновласника та осiб, названих у статтi 355 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="x841yhyjk6us2pq6x8qab3ch02">Стаття 354. Зустрiчна вимога

Стаття 354. Зустрiчна вимога

Якщо судновласник, вiдповiдальнiсть якого обмежується на пiдставi статтi 349 цього Кодексу, має право на зустрiчну вимогу, що випливає з тiєї ж самої подiї, обмеження вiдповiдальностi застосовується щодо рiзницi, яка виникає в результатi зарахування сум взаємних вимог.

<полное_название xml:id="xeee6cvsw2uj1eiolc2xyd7jf0">Стаття 355. Перехiд права обмеження вiдповiдальностi

Стаття 355. Перехiд права обмеження вiдповiдальностi

Якщо будь-яка з вимог, за якими вiдповiдальнiсть судновласника може бути обмежена, висунута безпосередньо до особи, за дiї або упущення якої судновласник несе вiдповiдальнiсть, ця особа має право скористатися всiма положеннями про обмеження вiдповiдальностi, встановленими для судновласника, якщо не доведено, що шкода заподiяна цiєю особою умисно.

<полное_название xml:id="x2yr7ce9g1zy9z7dnd1r9wwcp">Стаття 356. Визнання вiдповiдальностi

Стаття 356. Визнання вiдповiдальностi

Дiя, спрямована на забезпечення обмеженої вiдповiдальностi, зокрема створення фонду, або посилання на таке забезпечення, не означає визнання вiдповiдальностi.

<полное_название xml:id="x4wxtns42oxt16ota7qoeg2ckx">Стаття 357. Недiйснiсть угод про обмеження вiдповiдальностi

Стаття 357. Недiйснiсть угод про обмеження вiдповiдальностi

Угода про зменшення вiдповiдальностi судновласника, що визначається положеннями цiєї глави, є недiйсною.

<полное_название xml:id="x63c0zact5l42lz05pqe43osup">Глава 2. ПРИВІЛЕЙОВАНІ ВИМОГИ

Глава 2. ПРИВІЛЕЙОВАНІ ВИМОГИ

<полное_название xml:id="xbgz42ubwijjpaahzxsn9dl5za">Стаття 358. Черговiсть вимог

Стаття 358. Черговiсть вимог

Пiдлягають переважному задоволенню перед iншими вимогами, у тому числi перед вимогами, забезпеченими заставою:

1) у першу чергу — вимоги, що випливають з трудових взаємовiдносин, вимоги про вiдшкодування шкоди, заподiяної калiцтвом, iншим ушкодженням здоров’я або смертю, i пiсля їх повного вiдшкодування — вимоги щодо соцiального страхування, оскiльки всi цi вимоги стосуються вiдповiдного судна;

2) у другу чергу — вимоги щодо ядерної шкоди i забруднення моря, а також знищення наслiдкiв забруднення;

3) у третю чергу — вимоги щодо канальних i портових зборiв;

4) у четверту чергу — вимоги про винагороду за рятування i про сплату внескiв, пов’язаних iз загальною аварiєю;

5) у п’яту чергу — вимоги про вiдшкодування шкоди вiд зiткнення суден або iншої аварiї на морi, вiд пошкодження портових споруд, iншого майна, що знаходиться в порту, а також засобiв навiгацiйного устаткування;

6) у шосту чергу — вимоги, що виникають з дiй, вчинених капiтаном на пiдставi наданих йому законом прав з метою збереження судна або продовження рейсу;

7) у сьому чергу — вимоги про вiдшкодування шкоди щодо вантажу або багажу;

8) у восьму чергу — вимоги про сплату фрахту та iнших платежiв, належних за перевезення даного вантажу.

Вимоги про оплату наданих у порту послуг прирiвнюються вiдповiдно до вимог пункту 7 або 8 залежно вiд того, з якого майна вони вiдшкодовуються.

<полное_название xml:id="x98io6hsbd2zvlk4yy3g47wz97">Стаття 359. Вимоги, що вiдшкодовуються за рахунок судна

Стаття 359. Вимоги, що вiдшкодовуються за рахунок судна

Вимоги, зазначенi в пунктах 1-7 статтi 358 цього Кодексу, пiдлягають переважному вiдшкодуванню з:

1) вартостi судна;

2) фрахту i плати за провiз пасажирiв та їх багажу, належних за рейс, протягом якого виникла пiдстава вимоги;

3) внескiв, пов’язаних iз загальною аварiєю, належних судновласниковi по даному судну;

4) вiдшкодування, належного судновласнику внаслiдок втрати фрахту, а також за завданi судну i ще не вiдновленi пошкодження;

5) винагороди, належної судновласнику за рятування, що мало мiсце до закiнчення рейсу, за винятком сум, якi повиннi бути сплаченi судновласником вiдповiдно до статтi 336 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="xc9t7j1z0hrn7cbuzry703shk7">Стаття 360. Вимоги, що вiдшкодовуються за рахунок вантажу

Стаття 360. Вимоги, що вiдшкодовуються за рахунок вантажу

Вимоги, зазначенi в пунктах 3, 4, 6 i 8 статтi 358 цього Кодексу, пiдлягають переважному вiдшкодуванню з:

1) вартостi вантажу, не зданого одержувачевi;

2) вiдшкодування, належного за пошкоджений вантаж;

3) внескiв, пов’язаних iз загальною аварiєю, належних вантажовласнику.

<полное_название xml:id="xei5dn36nf55czjuj3o3yg5dyz">Стаття 361. Вiдшкодування за пропорцiйнiстю вимог однiєї черги

Стаття 361. Вiдшкодування за пропорцiйнiстю вимог однiєї черги

Вимоги, зазначенi у статтi 358 цього Кодексу, вiдшкодовуються у порядку черговостi та в межах кожної черги пропорцiйно розмiру вимог.

Однак вимоги, зазначенi в пунктах 4 i 6 статтi 358 цього Кодексу, вiдшкодовуються у межах цих черг у порядку, зворотному часу їх виникнення. Вимоги, що виникли у зв’язку з одним i тим же випадком, вважаються такими, що виникли одночасно.

<полное_название xml:id="xezukktjcttgun7skqd6qkr52n">Стаття 362. Вiдшкодування за останнiм рейсом

Стаття 362. Вiдшкодування за останнiм рейсом

Вимоги, що вiдносяться до останнього рейсу, вiдшкодовуються з перевагою перед такими ж вимогами за попереднiми рейсами.

Однак вимоги, зазначенi в пунктi 1 статтi 358 цього Кодексу, що стосуються кiлькох рейсiв, прирiвнюються до таких же вимог за останнiм рейсом.

<полное_название xml:id="xsswx19lv44bca1lrsjyz1wv6">Стаття 363. Строк дiї привiлеїв

Стаття 363. Строк дiї привiлеїв

Право переважного вiдшкодування припиняється пiсля закiнчення одного року з дня виникнення вимоги, за винятком вимог, зазначених у пунктi 6 статтi 358 цього Кодексу, право переважного вiдшкодування яких припиняється пiсля закiнчення шести мiсяцiв з дня виникнення вимоги.

<полное_название xml:id="xa34bs1v1j2ikxetj3elumke41">ГЛАВА 3. МОРСЬКА ІПОТЕКА

ГЛАВА 3. МОРСЬКА ІПОТЕКА

<полное_название xml:id="x1qy334k3f2tw9fruttn9tt3yd">Стаття 364. Поняття договору морської iпотеки

Стаття 364. Поняття договору морської iпотеки

Будь-яке судно, зареєстроване у Державному судновому реєстрi України або Судновiй книзi України, може бути закладено згiдно з чинним законодавством судновласником (iпотечним заставодавцем) для забезпечення зобов’язання кредиторовi (iпотечному заставодержателю). Іпотечним заставодержателем може бути будь-яка юридична або фiзична особа України чи iноземної держави, якiй вiдповiдно до законодавства України судно може бути вiдчужено.

<полное_название xml:id="x1vr2rn5j1ymiunlnr1qy25y3p">Стаття 365. Договiр морської iпотеки

Стаття 365. Договiр морської iпотеки

Договiр про iпотеку повинен бути укладений у письмовiй формi.

У договорi про iпотеку зазначаються найменування, мiсцезнаходження сторiн, суть вимоги, що забезпечується iпотекою, її розмiр i термiн виконання зобов’язання, оцiнка i мiсцезнаходження судна, а також будь-якi iншi умови, щодо яких за заявою однiєї iз сторiн повинна бути досягнута згода.

Права i обов’язки сторiн договору про iпотеку, а також порядок його оформлення визначаються законодавством держави iпотечного заставодержателя, якщо iнше не встановлено угодою сторiн. Іпотека не означає вiдчуження судна iпотечному заставодержателю, так само як iпотечний заставодавець не може розглядатися як особа, що втратила право власностi на закладене судно.

<полное_название xml:id="x9lv7fiuj2i49btxquhft70qvx">Стаття 366. Реєстрацiя iпотеки

Стаття 366. Реєстрацiя iпотеки

Договiр про iпотеку повинен бути нотарiально засвiдчений за мiсцем реєстрацiї судна у Державному судновому реєстрi України або Судновiй книзi України.

Іпотечний заставодавець морських суден зобов’язаний вести Книгу запису iпотек, форма i порядок ведення якої визначаються чинним законодавством.

Іпотечний заставодавець несе вiдповiдальнiсть за своєчаснiсть i достовiрнiсть занесення вiдомостей про iпотеку у Книгу запису iпотек. Іпотечний заставодавець зобов’язаний вiдшкодувати потерпiлим iпотечному заставодержателю або третiй особi у повному обсязi збитки, заподiянi несвоєчасним внесенням записiв у Книгу запису iпотек, неповними або неточними записами, а також ухиленням вiд обов’язку надати Книгу запису iпотек для ознайомлення.

<полное_название xml:id="xazdoo90pyy8vmepfwvetvh6vk">Стаття 367. Привiлеї iпотечних заставодержателiв

Стаття 367. Привiлеї iпотечних заставодержателiв

Якщо предметом iпотеки стає закладене судно, що вже служить заставним забезпеченням iншого зобов’язання, заставне право попереднього заставодержателя зберiгає чиннiсть.

Вимоги наступного заставодержателя задовольняються з вартостi судна пiсля вiдшкодування вимог попереднього заставодержателя.

Переважнi права заставодержателiв на вiдшкодування їх вимог реалiзуються залежно вiд дати i години реєстрацiї застави у Книзi запису iпотек.

Іпотечний заставодавець зобов’язаний повiдомляти кожному наступному iпотечному заставодержателю про всi iснуючi iпотеки судна, а також про характер i розмiр забезпечених цими iпотеками зобов’язань. Іпотечний заставодавець зобов’язаний вiдшкодувати збитки, що виникли у будь-кого з його iпотечних заставодержателiв внаслiдок невиконання цього обов’язку.

<полное_название xml:id="xd3wegnm9olnmtvhe7p3hn3e25">Стаття 368. Право стягнення з закладеного судна

Стаття 368. Право стягнення з закладеного судна

Іпотечний заставодержатель набуває права звернути стягнення на закладене судно, якщо до моменту настання термiну виконання зобов’язання, забезпеченого iпотекою, воно не буде виконано, за винятком випадкiв, коли за законом або договором про iпотеку таке право виникне пiзнiше або може бути здiйснено ранiше.

<полное_название xml:id="xeaqxzhtyacaywrdjwpy7fl3qn">Стаття 369. Межi стягнення

Стаття 369. Межi стягнення

За рахунок закладеного судна iпотечний заставодержатель вправi вiдшкодувати свої вимоги у повному обсязi, включаючи вiдсотки, збитки, заподiянi простроченням виконання, а у випадках, передбачених законодавством або договором про iпотеку, — неустойку. Вiдшкодуванню пiдлягають також витрати iпотечного заставодержателя, пов’язанi iз здiйсненням забезпеченої iпотекою вимоги.

<полное_название xml:id="x79khv0i1hyg4g6k5yvfc6m3by">Стаття 370. Пiдстави звернення стягнення

Стаття 370. Пiдстави звернення стягнення

Звернення стягнення на закладене судно провадиться за рiшенням суду, господарського суду або Морської арбiтражної комiсiї, якщо iнше не передбачено чинним законодавством України.

Реалiзацiя закладеного судна, на яке звертається стягнення, здiйснюється вiдповiдно до чинного законодавства України, якщо iнше не передбачено договором про iпотеку.

<полное_название xml:id="x16xigz4fwmru9vb7ukpglm2bu">Стаття 371. Публiкацiя судового рiшення про продаж арештованого судна

Стаття 371. Публiкацiя судового рiшення про продаж арештованого судна

Рiшення суду, господарського суду, Морської арбiтражної комiсiї про продаж арештованого судна або такого, що будується, публiкується в однiй з центральних газет протягом трьох днiв пiдряд.

Публiкацiя повинна мiстити:

1) найменування суду, що винiс рiшення, дату його прийняття;

2) причини i пiдстави продажу;

3) спосiб, мiсце i час продажу;

4) iнформацiю про це судно або про судно, що будується;

5) звернення до кредиторiв з пропозицiєю заявити про свої вимоги вiдносно цього судна або судна, що будується, протягом 60 днiв з дня публiкацiї;

6) iншi iстотнi обставини.

<полное_название xml:id="x5i39ufa80sx8ahri6y11zbent">Стаття 372. Повiдомлення про примусовий продаж

Стаття 372. Повiдомлення про примусовий продаж

На доповнення до публiкацiї, передбаченої статтею 371 цього Кодексу, суд, господарський суд, Морська арбiтражна комiсiя повиннi принаймнi за 30 днiв до продажу судна або судна, що будується, надiслати рекомендованим листом сповiщення про час i мiсце продажу судна або судна, що будується, з повiдомленням про вручення:

а) органу, що зареєстрував судно або право власностi на судно, що будується;

б) всiм зареєстрованим держателям iпотеки i морських вимог, перелiчених у статтi 358 цього Кодексу.

Особа, яка висунула вимогу про примусовий продаж судна або судна, що будується, повинна подати суду витяг з вiдповiдного реєстру з додатком найменувань i адрес зареєстрованих держателiв iпотек i морських вимог, перелiчених у статтi 358 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="xcq4jq6fs1x8aypiyfw4wwvwue">Стаття 373. Наслiдки примусового продажу

Стаття 373. Наслiдки примусового продажу

У разi примусового продажу судна або судна, що будується, всi iпотеки, за винятком тих, вiдповiдальнiсть за якими взяв на себе за згодою iпотечних заставодержателiв покупець судна або судна, що будується, а також всi морськi застави та iншi зобов’язання припиняють свою дiю за умови, що:

а) на момент продажу судно або судно, що будується, знаходилося на територiї України;

б) продаж їх здiйснювався вiдповiдно до законодавчих актiв України, статей 371 i 372 цього Кодексу.

За умови дотримання вимог, що мiстяться у пунктах «а» i «б» цiєї статтi, суд, господарський суд, Морська арбiтражна комiсiя на прохання покупця видає йому сертифiкат на пiдтвердження того, що судно або судно, що будується, продане, не обмежене нiякими iпотеками, за винятком тих, вiдповiдальнiсть за якими за згодою iпотечних заставодержателiв взяв на себе покупець.

У разi подання сертифiката, зазначеного в частинi другiй цiєї статтi, орган, що здiйснює реєстрацiю суден або права власностi на судна, що будуються, зобов’язаний вилучити вiдповiдно з Державного суднового реєстру України, Суднової книги України та Книги запису iпотек усi зареєстрованi на дане судно або судно, що будується, iпотеки i морськi вимоги, за винятком тих, вiдповiдальнiсть за якими взяв на себе покупець.

Якщо покупцем судна або судна, що будується, є юридична або фiзична особа за чинним законодавством України, судно чи право власностi на судно, що будується, повиннi бути зареєстрованi на iм’я такого покупця.

Якщо покупцем судна або судна, що будується, є iноземна юридична або фiзична особа, орган, що здiйснює реєстрацiю судна або права власностi на судно, що будується, зобов’язаний видати такому покупцевi сертифiкат про вилучення судна з Державного суднового реєстру України, Суднової книги України або про право власностi на судно, що будується, для реєстрацiї їх в iноземному реєстрi.

<полное_название xml:id="x83ibtbdza6h2t607bd4ta4lb7">Стаття 374. Розподiл виручки вiд примусового продажу

Стаття 374. Розподiл виручки вiд примусового продажу

Витрати, зумовленi арештом чи затриманням судна або судна, що будується, i наступним їх продажем, враховуючи витрати на утримання судна з моменту його арешту чи затримання, репатрiацiю екiпажу судна i розподiл виручки вiд продажу, сплачуються з виручки вiд продажу у першу чергу.

Залишок виручки вiд продажу розподiляється у розмiрi, необхiдному для вiдшкодування вiдповiдних вимог у порядку черговостi, передбаченої статтею 358 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="x6bbh3lyeyjd7t1ffpsz2q4m16">Стаття 375. Докази виконання зобов’язання

Стаття 375. Докази виконання зобов’язання

Іпотечний заставодержатель на вимогу iпотечного заставодавця зобов’язаний видати йому належним чином засвiдченi документи, що пiдтверджують повне або часткове виконання зобов’язання.

<полное_название xml:id="xa92j2jtufeh6jy49l2ltoj4sy">Стаття 376. Банкрутство заставодавця

Стаття 376. Банкрутство заставодавця

Якщо пiсля реєстрацiї у Книзi запису iпотек заставного зобов’язання iпотечний заставодавець збанкрутував, то зобов’язання за зареєстрованою iпотекою вважається невиконаним.

<полное_название xml:id="xckmqhbytaxa5j8y5fof2o2e1u">Стаття 377. Поступка вимог

Стаття 377. Поступка вимог

У разi, коли у встановленому законом порядку вiдбувається поступка iпотечним заставодержателем забезпеченої iпотекою вимоги третiй особi або переказ iпотечним заставодавцем боргу, що виник iз забезпеченого iпотекою зобов’язання, на iншу особу, iпотека зберiгає чиннiсть.

При отриманнi належним чином засвiдченого документа про поступку iпотечним заставодержателем вимоги або переказ iпотечним заставодавцем боргу у Книзi запису iпотек повинен бути зроблений вiдповiдний запис iз зазначенням iменi особи, на користь якої переходять всi права iпотечного заставодержателя або обов’язки iпотечного заставодавця.

<полное_название xml:id="xbszexzs9honi5va0g0z0jhaqp">Стаття 378. Перехiд прав на iпотеку

Стаття 378. Перехiд прав на iпотеку

У разi, коли права iпотечного заставодержателя перейшли до iншої особи будь-яким законним способом, цей перехiд прав повинен бути пiдтверджений належним чином засвiдченою декларацiєю особи, на користь якої цi права переходять. Декларацiя мiстить опис i необхiдний доказ правомiрностi переходу права власностi i, можливо, осiб, на користь яких це право переходить.

На пiдставi цього документу у Книзi запису iпотек робиться запис iменi особи, яка вступає в права iпотечного заставодержателя всього судна або його частини.

<полное_название xml:id="x3rnph9jgngsk7sa757p9uxmtg">Роздiл ХІ ПРЕТЕНЗІЇ ТА ПОЗОВИ

Роздiл ХІ ПРЕТЕНЗІЇ ТА ПОЗОВИ

<полное_название xml:id="xb8qnnzia8fw65o82khi9n11xk">Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

<полное_название xml:id="x9xkue016iugdwj7kywypfl1b3">Стаття 379. Право на заявлення претензiй i позовiв

Стаття 379. Право на заявлення претензiй i позовiв

Право на заявлення претензiй i позовiв мають:

1) у разi неподачi судна або подачi його з запiзненням — вiдправник вантажу;

2) у разi втрати вантажу — його одержувач або вiдправник за умови представлення коносамента;

3) у разi нестачi або пошкодження вантажу — одержувач або вiдправник за умови подання коносамента, а також комерцiйного акта або вiдповiдного документа, складеного за правилами, що iснують в iноземному порту;

4) у разi прострочення доставки або затримки видачi вантажу — одержувач за умови представлення коносамента;

5) у разi втрати або прострочення доставки багажу — пред’явник багажної квитанцiї, а у разi нестачi або пошкодження багажу — пред’явник комерцiйного акта;

6) у разi перебору провiзних платежiв — вiдправник або одержувач вантажу за умови представлення коносамента.

Якщо пред’являються претензiї, що виникли внаслiдок морського перевезення вантажiв, яке здiйснювалося за морською накладною (накладною), замiсть коносамента подається накладна, а якщо втрачено вантаж, що перевозиться за накладною, — квитанцiя.

Вiдсутнiсть комерцiйного акта не позбавляє права на пред’явлення претензiї i позову, якщо буде доведено, що у складаннi акта було вiдмовлено i ця умова була оскаржена.

<полное_название xml:id="xt2ca789m1599m952xu1sqynr">Стаття 380. Передача права на заявлення претензiй i позовiв

Стаття 380. Передача права на заявлення претензiй i позовiв

Передача iншим органiзацiям або особам права на заявлення претензiй i позовiв не допускається, за винятком випадкiв передачi такого права вiдправником одержувачу вантажу i навпаки, а також одержувачем або вiдправником вантажу — органу, до сфери управлiння якого вони вiдносяться, транспортно-експедиторськiй органiзацiї чи страховику.

Передача права на заявлення претензiї або позову засвiдчується переуступним написом на коносаментi, накладнiй або квитанцiї.

<полное_название xml:id="x798kejvshp5t8l7fcj5f01nsw">Стаття 381. Комерцiйний та iншi акти

Стаття 381. Комерцiйний та iншi акти

Обставини, що можуть бути пiдставою для майнової вiдповiдальностi перевiзника, вiдправникiв, одержувачiв вантажу i пасажирiв, засвiдчуються комерцiйними актами або актами загальної форми. В iноземному порту цi обставини засвiдчуються за правилами, що iснують у даному порту.

Комерцiйний акт складається для засвiдчення:

1) невiдповiдностi мiж найменуванням, масою або кiлькiстю мiсць вантажу або багажу в натурi i даними, зазначеними у перевiзному документi;

2) пошкодження чи зiпсуття вантажу або багажу;

3) виявлення вантажу або багажу без документiв, а також документiв без вантажу або багажу;

4) повернення перевiзнику викраденого вантажу або багажу.

Форма актiв, порядок їх складання i порядок засвiдчення обставин, якi не потребують складання актiв, встановлюються правилами, що видаються вiдповiдно до статтi 3 цього Кодексу.

<полное_название xml:id="xbhd1pr9rqxrdb6rzutsu87az1">Стаття 382. Вiдсотки за користування чужими коштами

Стаття 382. Вiдсотки за користування чужими коштами

У разi вiдшкодування вимог, що випливають з передбачених цим Кодексом вiдносин, на сплачувану суму нараховуються вiдсотки у розмiрi середньої ставки банкiвського проценту, що iснує в мiсцi знаходження кредитора.

Вiдсотки нараховуються з дня заявлення письмової вимоги про оплату вiдповiдної суми по день сплати.

Правила цiєї статтi не застосовуються до вимог про плату за простiй суден i премiї за дострокове навантаження i вивантаження вантажiв, про збитки, заподiянi у зв’язку з неподачею або несвоєчасною подачею судна, непред’явленням чи несвоєчасним пред’явленням вантажiв, а також про збитки, що вiдшкодовуються у порядку розподiлу загальної аварiї.

<полное_название xml:id="xcrjn6xtf32wchwqbluw2utq6g">Глава 2. ПРЕТЕНЗІЇ

Глава 2. ПРЕТЕНЗІЇ

<полное_название xml:id="x7fwn713al9kp4sgn0a8ja4mlj">Стаття 383. Заявлення претензiї

Стаття 383. Заявлення претензiї

До вчинення перевiзнику вантажу позову, що виникає з морського перевезення вантажу, можливим є заявлення йому претензiї.

Претензiї заявляються перевiзнику, який здiйснював морське перевезення вантажу, а якщо перевезення не було здiйснено, — перевiзнику, який згiдно з договором морського перевезення вантажу повинен був здiйснити перевезення.

Претензiї, що виникають з перевезення багажу, можуть бути заявленi перевiзнику чи порту вiдправлення або призначення за розсудом заявника претензiї.

<полное_название xml:id="xaky0d6bphu71nf8bacvrjmk9t">Стаття 384. Заявлення претензiй при змiшаних перевезеннях

Стаття 384. Заявлення претензiй при змiшаних перевезеннях

Претензiї, що виникають з морського перевезення вантажiв у прямому змiшаному i прямому водному сполученнi, заявляються тому перевiзнику, транспортним засобом якого вантажi були доставленi або повиннi бути доставленi у порт призначення.

У тих випадках, коли кiнцевим пунктом транспортування є залiзнична чи автомобiльна станцiя або аеропорт, претензiя заявляється вiдповiдному перевiзнику за правилами, встановленими для цього виду транспорту.

<полное_название xml:id="x9vcnrix1fyrr4alb801vysuu6">Стаття 385. Форма i докази претензiї

Стаття 385. Форма i докази претензiї

Претензiя повинна бути заявлена у письмовiй формi.

До претензiї повиннi бути доданi документи, що пiдтверджують її. Перевiзнi документи подаються в оригiналi.

До претензiї про нестачу, пошкодження або зiпсуття вантажу, крiм документiв, що пiдтверджують право на заявлення претензiї (стаття 379 цього Кодексу), повинен бути доданий документ, що засвiдчує вартiсть вiдправленого вантажу.

<полное_название xml:id="xd1j7ghmrv1fdv9fry3fgcygwu">Стаття 386. Термiн для заявлення претензiй, що випливають з перевезення вантажу, пасажирiв i багажу

Стаття 386. Термiн для заявлення претензiй, що випливають з перевезення вантажу, пасажирiв i багажу

Претензiї до перевiзника, що випливають з договору перевезення вантажу, пасажирiв i багажу, можуть бути заявленi протягом перших шести мiсяцiв строку позовної давностi незалежно вiд того, здiйснювалось перевезення у каботажному чи закордонному сполученнi.

<полное_название xml:id="x92d8y6q20odtteyefojk0n8sy">Стаття 387. Термiн розгляду претензiй, що випливають з перевезення вантажу, пасажирiв i багажу

Стаття 387. Термiн розгляду претензiй, що випливають з перевезення вантажу, пасажирiв i багажу

Перевiзник зобов’язаний розглянути заявлену претензiю протягом трьох мiсяцiв i сповiстити заявника про задоволення чи вiдхилення її, а претензiї, що випливають з перевезення у змiшаному сполученнi, — протягом шести мiсяцiв.

З дня заявлення перевiзнику претензiї збiгання термiну позовної давностi зупиняється до одержання вiдповiдi на претензiю або закiнчення термiну, встановленого для вiдповiдi.

<полное_название xml:id="x4u2bqm476m2tigh28v5t7jm9y">Глава 3. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ

Глава 3. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ

<полное_название xml:id="x3pzrpawmgxdbiy7sy29a4c0un">Стаття 388. Термiн позовної давностi на вимоги, що виникають з договору перевезення вантажу

Стаття 388. Термiн позовної давностi на вимоги, що виникають з договору перевезення вантажу

До вимог, що виникають з договору морського перевезення вантажу, застосовується рiчний строк позовної давностi незалежно вiд того, здiйснюється перевезення у каботажному чи закордонному сполученнях.

Зазначений термiн обчислюється:

1) за вимогами щодо вiдшкодування збиткiв вiд втрати вантажу — пiсля закiнчення тридцяти днiв з дня, коли вантаж повинен бути виданий, а при перевезеннi у змiшаному сполученнi — пiсля закiнчення чотирьох мiсяцiв з дня прийняття вантажу до перевезення;

2) за вимогами щодо вiдшкодування збиткiв вiд нестачi або пошкодження вантажу, щодо прострочення доставки або затримання з видачею вантажу i щодо повернення перебору або стягнення недобору провiзних платежiв — з дня видачi вантажу, а якщо вантаж не було видано, — з дня, коли повинен був бути виданий;

3) за вимогами щодо нестачi масових однорiдних вантажiв, що перевозяться наливом, навалом або насипом, у випадках, передбачених угодою сторiн, — з дня пiдписання ними акта щорiчної iнвентаризацiї;

4) за вимогами щодо вiдшкодування збиткiв за неподачу судна або його подачу iз запiзненням, щодо плати за простiй судна, а також премiй за дострокове навантаження або вивантаження вантажу — з дня закiнчення мiсяця, що настає за тим, у якому почалося або повинно було початися перевезення;

5) у рештi випадкiв — з дня настання подiї, що стала пiдставою для заявлення вимоги.

<полное_название xml:id="x23mtyl2u7x8kk5go0mbxf53so">Стаття 389. Позовна давнiсть за iншими вимогами

Стаття 389. Позовна давнiсть за iншими вимогами

До вимог, що виникають з договорiв перевезення пасажирiв i багажу, фрахтування судна без екiпажу, фрахтування судна на певний час, лiзингу судна, буксирування, надання лоцманських послуг, морського страхування, угод, укладених капiтаном судна в силу наданих йому законом прав, зiткнення суден, здiйснення рятувальних операцiй, застосовується дворiчний строк позовної давностi.

Цей строк обчислюється:

1) за вимогами, що виникають з договору перевезення пасажирiв i багажу:

стосовно пасажира — з дня, коли пасажир залишив або повинен був залишити судно, а якщо вимога заявлена у зв’язку iз заподiянням пiд час перевезення шкоди здоров’ю пасажира, що спричинила його смерть, — з дня смертi пасажира, але не бiльше трьох рокiв з дня, коли пасажир залишив судно;

стосовно багажу — з дня видачi багажу або з дня, коли вiн мав бути виданий;

2) за вимогами, що виникають з договору фрахтування судна без екiпажу, фрахтування судна на певний час, лiзингу судна, буксирування, надання лоцманських послуг, морського страхування, угод, укладених капiтаном у силу наданих йому законом прав (статтi 58, 68, 69 цього Кодексу), — з дня виникнення права на позов;

3) за вимогами щодо вiдшкодування шкоди, заподiяної внаслiдок зiткнення суден, — з дня зiткнення суден;

4) за вимогами, що виникають iз проведення рятувальних операцiй, — з дня закiнчення рятувальної операцiї.

За зворотними вимогами, передбаченими статтею 302 цього Кодексу, застосовується рiчний строк позовної давностi, обчислюваний з дня сплати вiдповiдної суми.

<полное_название xml:id="x7rbfqrr444anr5okw9mojufr9">Стаття 390. Позовна давнiсть за вимогами про вiдшкодування шкоди вiд забруднення з суден i ядерної шкоди

Стаття 390. Позовна давнiсть за вимогами про вiдшкодування шкоди вiд забруднення з суден i ядерної шкоди

До вимог про вiдшкодування шкоди вiд забруднення з суден i ядерної шкоди застосовується трирiчний строк позовної давностi.

Строк, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, обчислюється з дня, коли потерпiлий дiзнався або повинен був дiзнатися, що йому заподiяна така шкода, але не бiльше шести рокiв з дня подiї, що спричинила забруднення, i п’ятнадцяти рокiв — з дня подiї, що викликала ядерну шкоду. Якщо вiдповiдальнiсть оператора ядерного судна згiдно iз законодавством держави, що видала дозвiл на експлуатацiю такого судна, або спецiальною постановою цiєї держави, прийнятою у зв’язку з конкретним iнцидентом, застрахована або забезпечена у фiнансовому вiдношеннi iншим способом на строк, що перевищує п’ятнадцять рокiв, вимога про вiдшкодування шкоди задовольняється пiсля закiнчення строку, на який вiдповiдальнiсть була фактично забезпечена.

<полное_название xml:id="x4c2loeenhfdx47azchxopy5x2">Стаття 391. Застосування загальних строкiв

Стаття 391. Застосування загальних строкiв

До вимог, для яких строки позовної давностi цим Кодексом не передбаченi, застосовуються загальнi строки позовної давностi, встановленi цивiльним законодавством України, якщо у мiжнародних договорах України для цих вимог не встановленi iншi строки давностi.

<полное_название xml:id="x1s0agfiz5c2izbeaa5otsfkz2">Стаття 392. Зупинення строку позовної давностi за наявностi загальної аварiї

Стаття 392. Зупинення строку позовної давностi за наявностi загальної аварiї

Якщо обчислення суми вимоги залежить вiд розрахункiв у зв’язку з загальною аварiєю, збiгання строку позовної давностi зупиняється з дня винесення диспашером постанови про наявнiсть загальної аварiї i до дня одержання диспашi заiнтересованою особою.

<полное_название xml:id="xcmjivutvnql12mq02llbyf3nk">Стаття 393. Продовження строку давностi

Стаття 393. Продовження строку давностi

Строки позовної давностi встановленi для вимог, передбачених цим Кодексом, продовжуються до трьох рокiв у випадку, якщо судно, якого стосуються цi вимоги, протягом строку позовної давностi не могли застати у водах України.

Президент України
Л. Кучма

м. Київ
23 травня 1995 року
№ 176/95-ВР

Додати у ВибранеДо списку
Вибране
Вибране
  • Мої закладки
  • Бажані покупки
Назва Додаткові дії
Продовжити покупки Перейти до кошика