sop
  • Стартова сторiнка /
  • Офіційні документи /
  • Судова практика /
  • Лист Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2014 року «Узагальнення щодо виявлення проблем, які виникають під час застосування положень Закону «Про державну службу», іншого спеціального законодавства, що регулює питання прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення із публічної служби»

Сайт не оновлюється, тож текст офіційного документу може бути застарілим. Безплатна база офіційних документів завжди в АКТУАЛЬНОМУ СТАНІ за новою адресою esop.mcfr.ua

Лист Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2014 року «Узагальнення щодо виявлення проблем, які виникають під час застосування положень Закону «Про державну службу», іншого спеціального законодавства, що регулює питання прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення із публічної служби»
Додати у Вибране

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УЗАГАЛЬНЕННЯ

<полное_название xml:id="xa3uly2uvli0g579ttpcrjpqaz">Прiоритетнi норми

Прiоритетнi норми

Метою дослiдження було виявлення проблем, якi виникають пiд час застосування положень , iншого спецiального законодавства, що регулює питання прийняття громадян на публiчну службу, її проходження та звiльнення iз публiчної служби, та Кодексу законiв про працю, розгляду справ цiєї категорiї, найбiльш характерних порушень чи випадкiв неправильного застосування норм матерiального та процесуального права, формулювання конструктивних пропозицiй для забезпечення єдиної i правильної судової практики.

Об’єктом узагальнення судової практики були рiшення окружних судiв Львiвського апеляцiйного адмiнiстративного округу у справах щодо прийняття громадян на публiчну службу, її проходження, звiльнення з публiчної служби, iнформацiя стосовно практики розгляду таких справ, надана окружними судами.

Складовими елементами правового статусу осiб публiчної служби є вступ на публiчну службу, умови та порядок її проходження, звiльнення з неї, соцiальний статус осiб публiчної служби. Регламентується цей статус нормами рiзних галузей права, началом в яких є публiчне право. Серед них — конституцiйне, адмiнiстративне, трудове, цивiльне, кримiнальне, фiнансове право. Вищезазначеним зумовлено складнiсть i специфiчнiсть цього iнституту та поширення компетенцiї адмiнiстративних судiв на спори щодо прийняття громадян на публiчну службу, її проходження, звiльнення зi служби ( ). Конструкцiя цiєї норми є визначальною для формулювання предмета позову в дослiджуванiй категорiї справ.

Так, предмет позову може стосуватися рiшення керiвника державного органу, постановленого за результатами проведення iспиту та вiдбору кандидатiв на посаду в публiчнiй службi, стягнення заробiтної плати (грошового утримання), притягнення до вiдповiдальностi, надання вiдпустки, результатiв квалiфiкацiйної атестацiї, переведення на iншу посаду, забезпечення права особи на соцiальний захист пiд час проходження служби, звiльнення з посади, змiни формулювання пiдстав звiльнення, поновлення на посадi, стягнення заробiтної плати за час вимушеного прогулу та вiдшкодування шкоди, завданої неправомiрним звiльненням, тощо.

Вiдповiдно до громадяни користуються рiвним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах мiсцевого самоврядування.

Статус державних службовцiв, якi працюють у державних органах та їх апаратi, визначено в . З прийняттям цього Закону скоротилося застосування норм трудового законодавства у сферi вiдносин мiж державними органами та службовцями, зокрема з питань дисциплiнарної вiдповiдальностi держслужбовцiв, порядку прийняття на державну службу, робочого часу державних службовцiв, оплати їх працi, пенсiйного забезпечення, грошової допомоги тощо.

Регулювання правового становища держслужбовцiв, якi працюють в апаратi органiв прокуратури, судiв, дипломатичної служби, митного контролю, Служби безпеки, внутрiшнiх справ та iнших, здiйснюється вiдповiдно до , якщо iнше не передбачено законами, серед яких , , , , , , , , , , , тощо.

Правовi, органiзацiйнi, матерiальнi та соцiальнi умови реалiзацiї громадянами права на службу в органах мiсцевого самоврядування, загальнi засади дiяльностi посадових осiб мiсцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правовi гарантiї перебування на службi в органах мiсцевого самоврядування врегульовано .

Як показав аналiз судової практики, така кiлькiсть законодавчих актiв ускладнює їх застосування, зокрема визначення законодавства, що є прiоритетним для розв’язання спiрних правовiдносин.

За загальним правилом, пiд час вирiшення справ дослiджуваної категорiї прiоритетними є норми спецiальних законiв. Трудове законодавство пiдлягає застосуванню у тих випадках, якщо нормами спецiальних законiв не врегульовано спiрних правовiдносин або коли про це йдеться у спецiальному законi.

<полное_название xml:id="x7u88lnrs3ld0bjtigr1hwhw9j">Митнi справи

Митнi справи

Істотною складовою показникiв Волинського окружного адмiнiстративного суду в цiй категорiї справ є позови колишнiх працiвникiв митних органiв щодо визнання протиправними та скасування наказiв про звiльнення, поновлення на посадi та стягнення середнього заробiтку за час вимушеного прогулу.

При вирiшеннi справ за позовами до митних органiв Волинський окружний адмiнiстративний суд керувався , , Дисциплiнарним статутом митної служби, а у випадках, не врегульованих ними, — КЗпП.

Аналiз судових справ зазначеної категорiї свiдчить, що припинення державної служби працiвникiв митних органiв переважно здiйснювалося за порушення присяги державного службовця. При розглядi справ судом з’ясовувалось питання про наявнiсть обставин, що свiдчать про порушення працiвником присяги, та пiдстав у зв’язку з цим для прийняття суб’єктом владних повноважень рiшення про припинення держслужби.

Основною пiдставою для задоволення адмiнiстративних позовiв була недоведенiсть вiдповiдачем правомiрностi своїх дiй при прийняттi наказiв щодо позивача, а тому таке звiльнення з посади було здiйснено без законних для цього пiдстав.

ЛААС, переглядаючи данi рiшення, в основному погоджувався з висновками суду першої iнстанцiї, але зазначав, що порушення не охоплюються змiстом присяги державного службовця, яка передбачає як обов’язкову ознаку несумлiнне виконання держслужбовцем своїх обов’язкiв, а тому не можуть бути пiдставою для припинення перебування на державнiй службi в митних органах вiдповiдно до .

Стосовно дотримання гарантiй при прийняттi на роботу та розiрваннi трудового договору, визначених КЗпП, у вiдносинах щодо публiчної служби Волинський окружний адмiнiстративний суд, задовольняючи позови про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботi та стягнення середнього заробiтку за час вимушеного прогулу, приходив до висновку, що вiдповiдачем не було враховано приписи , якими визначено, що при скороченнi чисельностi чи штату працiвникiв у зв’язку зi змiнами в органiзацiї виробництва i працi переважне право на залишення на роботi надається працiвникам з бiльш високою квалiфiкацiєю i продуктивнiстю працi. Крiм того, вiдповiдно до звiльнення з пiдстав, зазначених у , допускається, якщо неможливо перевести працiвника за його згодою на iншу роботу.

Таким чином, законом чiтко визначено, що розiрвання трудового договору з працiвником у зв’язку iз скороченням чисельностi або штату працiвникiв з iнiцiативи власника може мати мiсце лише у випадку, коли неможливо перевести працiвника за його згодою на iншу роботу, та з обов’язковим врахуванням власником наявностi в конкретного працiвника переважного права залишення на роботi.

<полное_название xml:id="xcttotu2wk6la6qou94qywqa3u">Поширенi види стягнень

Поширенi види стягнень

Особливостi дисциплiнарної вiдповiдальностi державних службовцiв закрiплено в таких нормативних актах, як КЗпП, , iнших спецiальних законах, статутах i положеннях про дисциплiну.

Залежно вiд органу, в якому працює службовець, а також вiд покладених на нього завдань, найпоширенiшими проступками є невиконання чи неналежне виконання службових або посадових обов’язкiв та порушення трудової дисциплiни.

Що стосується дисциплiнарних стягнень, то у бiльшостi випадкiв застосовують догану, звiльнення, попередження про неповну службову вiдповiднiсть та затримку до одного року у присвоєннi чергового рангу. Часто позбавляють премiї одночасно з оголошенням догани. Крiм того, до особливих категорiй службовцiв, наприклад працiвникiв мiлiцiї, застосовують iншi заходи стягнення, закрiпленi у Дисциплiнарному статутi органiв внутрiшнiх справ, — зауваження, усне зауваження, пониження у спецiальному званнi, звiльнення з органiв внутрiшнiх справ.

Здебiльшого за порушення трудової дисциплiни державному службовцевi виносять догану. За своєю суттю, таке стягнення має бiльше попереджувальний, виховний характер, особливих обмежень не спричиняє, крiм позбавлення права на заохочення (наприклад премiю).

передбачено, що до державних службовцiв, крiм дисциплiнарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю, можуть застосовуватися такi заходи дисциплiнарного впливу, як попередження про неповну службову вiдповiднiсть та затримка до одного року у присвоєннi чергового рангу або у призначеннi на вищу посаду.

Загальний строк накладення дисциплiнарного стягнення передбачено . Зокрема, воно «застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пiзнiше одного мiсяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звiльнення працiвника вiд роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю або перебування його у вiдпустцi. Дисциплiнарне стягнення не може бути накладене пiзнiше шести мiсяцiв з дня вчинення проступку».

Крiм того, такi строки передбачено нормами спецiального законодавства, зокрема ст. 16 Дисциплiнарного статуту органiв внутрiшнiх справ встановлено, що «дисциплiнарне стягнення накладається у строк до одного мiсяця з дня, коли про проступок стало вiдомо начальнику. У разi проведення за фактом учинення проступку службового розслiдування, кримiнального провадження або провадження у справi про адмiнiстративне правопорушення на осiб рядового i начальницького складу дисциплiнарне стягнення може бути накладено не пiзнiше одного мiсяця з дня закiнчення службового розслiдування, кримiнального провадження або провадження у справi про адмiнiстративне правопорушення, не враховуючи перiоду тимчасової непрацездатностi або перебування у вiдпустцi».

Проте «дисциплiнарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло бiльше пiвроку. У цей перiод не включається строк проведення службового розслiдування або кримiнального провадження, або провадження у справi про адмiнiстративне правопорушення».

Аналогiчнi строки встановлено й п. 25 Дисциплiнарного статуту митної служби.

<полное_название xml:id="x6znv6odeasq4kwy720zsjmo6q">Найчисельнiшi проблеми

Найчисельнiшi проблеми

Причинами звернення до суду були:

• незгода з рiшенням суб’єкта владних повноважень про застосування дисциплiнарного стягнення;

• звiльнення з посади з пiдстав, не пов’язаних iз дисциплiнарним провадженням;

• незгода з рiшенням про неврахування перiоду роботи стажистом у стаж роботи для отримання доплат за вислугу рокiв та в стаж роботи, що дає право на вiдставку, стягнення коштiв (надбавки за високi досягнення у працi, за виконання особливо важливої роботи, одноразової премiї), право на якi, як вважав позивач, у нього є у зв’язку iз скасуванням наказiв про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi;

• ненарахування та невиплата одноразової грошової допомоги як iнвалiду внаслiдок травми, пов’язаної з виконанням обов’язкiв вiйськової служби.

При розглядi справ зазначеної категорiї у судiв виникали проблеми щодо питань:

• з приводу можливостi врахування суми допомоги по безробiттю, отриманої позивачем, пiд час обчислення виплат за час вимушеного прогулу;

• стосовно права позивачiв, якими є центри зайнятостi населення, на звернення до суду з позовними заявами до органiв державної влади зi зворотною вимогою про вiдшкодування сум виплаченої допомоги по безробiттю в разi поновлення на службi;

• щодо можливостi залучення до участi у справi в якостi третьої особи на сторонi вiдповiдача працiвника, прийнятого на публiчну службу на посаду позивача;

• стосовно строкiв звернення до суду працiвникiв органiв внутрiшнiх справ;

• щодо вираховування податку з доходiв фiзичних осiб при обчисленнi сум заробiтної плати за час вимушеного прогулу, а також включення суми податку в суму заробiтної плати, яка зазначається в постановi суду;

• стосовно дати поновлення на публiчнiй службi осiб, якi пiсля звiльнення були працевлаштованi на iншiй роботi;

• щодо порядку звiльнення особи з публiчної служби в день перебування на лiкарняному;

• стосовно спiввiдношення строкiв звернення до суду з позовом про стягнення заробiтної плати, передбачених ст. 99 КАС та , та можливостi застосування такого строку;

• щодо визначення перiоду, за який стягується середнiй заробiток за час вимушеного прогулу або рiзниця в заробiтку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не бiльш як за один рiк у разi порушення строкiв розгляду даного питання з вини органу, який розглядає трудовий спiр;

• стосовно права суду вирiшувати питання про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу або рiзницi в заробiтку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в разi вiдсутностi iнiцiативи позивача;

• щодо пiдстав для виплати середнього заробiтку або рiзницi в заробiтку за час затримки роботодавцем виконання рiшення органу, який розглядав трудовий спiр про поновлення на роботi незаконно звiльненого або переведеного на iншу роботу працiвника, якщо працiвник (позивач) не звертався до органiв державної виконавчої служби за примусовим виконанням постанови суду;

• щодо особливостей вiдшкодування моральної шкоди у разi порушення прав осiб, якi проходять публiчну службу. Зокрема, визначення належного вiдповiдача та способiв вiдшкодування моральної шкоди, вiдносинах публiчної служби, в т. ч. можливостi вiдшкодування моральної шкоди шляхом зобов’язання керiвника органу публiчно вибачитися перед колективом за незаконне звiльнення;

• стосовно можливостi застосування до вiдносин публiчної служби положення щодо покладання на службову особу, винну в незаконному звiльненнi або переведеннi працiвника на iншу роботу, обов’язку покрити шкоду, заподiяну пiдприємству, установi, органiзацiї у зв’язку з оплатою працiвниковi часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи;

• щодо визначення процесуального статусу посадової особи.

<полное_название xml:id="x1nbjbmlqwbbfdxn2thl9c4ghu">Юрисдикцiйний аспект

Юрисдикцiйний аспект

Крiм того, пiд час розгляду справ про стягнення заробiтної плати виникали проблеми щодо визначення їх юрисдикцiї

Зокрема, помилково вiдкривались провадження у справах зазначеної категорiї за позовами до органiв мiсцевого самоврядування осiб, якi не перебували на публiчнiй службi, а працювали на пiдставi контракту.

Таким чином, справи про стягнення заробiтної плати (грошового утримання) за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи у зв’язку з незаконним звiльненням або переведенням, за умови, коли така вимога не заявлялася одночасно з вимогою про поновлення на роботi, пiдлягають розгляду в порядку адмiнiстративного судочинства, оскiльки стосуються проходження особою публiчної служби.

Стосовно застосування у вiдносинах щодо публiчної служби слiд зазначити таке. Вiдповiдно до (зi змiнами та доповненнями, внесеними законом вiд 19.09.2013 № 590-VII) позивачi — за подання позовiв про стягнення заробiтної плати, поновлення на роботi та за iншими вимогами, що випливають iз трудових правовiдносин, — звiльняються вiд сплати судового збору.

Що стосується вiдповiдачiв у данiй категорiї справ, то у випадку задоволення позовних вимог у разi оскарження рiшення суду, при поданнi апеляцiйних та касацiйних скарг сплачується судовий збiр вiдповiдно до .

З метою формування єдиної та правильної судової практики застосування норм законодавства при вирiшеннi справ дослiджуваної категорiї доцiльним є проведення семiнарiв з цих питань, систематичне здiйснення аналiзу судової статистики у данiй категорiї справ на рiвнi окружних судiв (один раз на пiвроку), апеляцiйного суду (один раз на рiк) та ВАС, iнформування судiв про результати аналiзу та їх обговорення.

<полное_название xml:id="x96rqiq1q9z1bv4pjtixkjvrn">Статистичнi показники розгляду окружними судами Львiвського апеляцiйного адмiнiстративного округу дослiджуваної категорiї спорiв

Статистичнi показники розгляду окружними судами Львiвського апеляцiйного адмiнiстративного округу дослiджуваної категорiї спорiв

Назва суду

Звiтний перiод

Розглянуто справ за позовами щодо:

Постановлено рiшень про:

Постановлено рiшень, усього

прийняття на публiчну службу

проходження публiчної служби

звiльнення з публiчної служби

задоволення позову

закриття провадження

залишення позовної заяви без розгляду

передання справи до iншого суду

Львiвський окружний адмiнiстративний суд

2012 р.

-

159

147

205

27

132

6

345

2013 р.

1

64

139

Закарпатський окружний адмiнiстративний суд

2012–2013 рр.

5

88

163

152

3

25

2

199

Івано-Франкiвський окружний адмiнiстративний суд

2012–2013 рр.

2*

64*

76*

90

5

30

17**

142

Волинський окружний адмiнiстративний суд

2012–2013 рр.

-

55*

140*

90

3

34

2

140

Тернопiльський окружний адмiнiстративний суд

2012 р.

3

14

40

Даних не наведено

2013 р.

4

12

39

____________

* Данi щодо кiлькостi позовних заяв дослiджуваної категорiї спорiв, якi надiйшли до суду.

** Кiлькiсть постановлених судом рiшень, якими вiдмовлено у вiдкриттi провадження та повернено позовнi заяви.

Суддя, секретар третьої судової палати Львiвського апеляцiйного адмiнiстративного суду
В. Багрiй

Суддя Львiвського апеляцiйного адмiнiстративного суду
Р. Кухтей

Додати у ВибранеДо списку
Вибране
Вибране
  • Мої закладки
  • Бажані покупки
Назва Додаткові дії
Продовжити покупки Перейти до кошика